Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №722/2773/25 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Суд: Сокирянський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 31 березня 2026 р.

Справа: №722/2773/25

Суддя: Суський О. І.

Єдиний унікальний номер 722/2773/25

Номер провадження 2/722/271/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого: Суського О.І.

секретаря: Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 , звернувся до Сокирянського районного суд Чернівецької області із вказаним вище позовом.

Обґрунтовуючи позов вказував, що 20.04.2021 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) за актовим записом №46. Від спільного шлюбу мають дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначив, що починаючи з січня місяця 2025 року з відповідачкою сімейні стосунки погіршилися, а у вересні місяця 2025 року фактично припинились. На теперішній час позивач з малолітньою дитиною – ОСОБА_4 проживає у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачка разом з їхньою спільною дитиною – ОСОБА_3 у домоволодінні своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 . Після припинення шлюбних стосунків з відповідачкою не спілкуються та не ведуть спільного господарства, сім`я розпалася по тій причині, що не знайшли спільного розуміння та втратили почуття один до одного. Також не планують в подальшому відновлювати сімейні стосунки, а тому вирішив розірвати шлюб з відповідачкою в судовому порядку, оскільки подальше перебування з нею в зареєстрованому шлюбі суперечить його інтересам, що стало підставою із зверненням до суду. При цьому має бажання вирішити в судовому порядку питання щодо здійснення ним батьківських прав та визначити місце проживання їхньої дитини з ним. Як батько неповнолітньої доньки ОСОБА_5 не позбавлений батьківських прав щодо неї, має можливість самостійно утримувати дитину, забезпечувати її здоровим харчуванням, одягом, засобами гігієни, необхідним обладнанням, створювати належні умови для її гармонійного розвитку.

Крім цього зазначив, що є здоровим та працездатним, на диспансерному, наркологічному чи психіатричному обліку не перебуває, а тому протипоказання для виконання опікунства та/або піклування відсутні, до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. За спільною згодою з відповідачкою після припинення шлюбних стосунків старша донька ОСОБА_6 , яка більш прихильна до мами, за їхньою спільною згодою залишається проживати з відповідачкою, а менша донька ОСОБА_5 , яка більш прихильна до батька, залишається проживати з позивачем в домоволодінні, в якому він зареєстрований та проживає до теперішнього часу. Проте відповідачка не погоджується з цим та заперечує щодо місця проживання меншої доньки, а хоче, щоб вона теж проживала з нею, про що виник спір між сторонами.

З позицією відповідачки не погоджується, оскільки з часу припинення сімейних стосунків і до теперішнього часу, як батько дитини, фактично самостійно виховує та утримує доньку, так як на утриманні відповідачки залишилася старша донька, тому вона не має можливості брати участі у вихованні ОСОБА_5 . Враховуючи, що спільна дитина проживає з позивачем, весь тягар виховання, утримання та піклування про неї покладено на позивача.

Встановлення факту має для позивача важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус «одинокий батько», що згідно норм Податкового Кодексу України дасть позивачу підстави для отримання допомоги на утримання дитини в розмірі 150% від соціальної пільги, змінити місце проживання дитини та після закінчення воєнного стану виїжджати разом з нею за кордон без документального оформлення згоди матері, а також мати право на додаткову відпустку. Оскільки від цього залежить виникнення та можливість реалізації його права, а іншим способом підтвердити цей факт, відповідачка не має можливості приймати безпосередньо участь у вихованні меншої доньки, вважає що є підстави для встановлення цього факту судом щодо залишення проживання його доньки разом із батьком на його повному самостійному утриманні та вихованні.

А тому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, а також залишити проживати з ним його малолітню доньку, який самостійно ї виховує і утримує.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість направив до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась, однак надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позивачем вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення

Представник Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, в судове засідання також не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву про проведення розгляду справи без присутності представника за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, з наведених у позовній заяві обставин, які згідно ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого 10.09.2018 року, органом 7321 та картки платника податків, прізвище, ім`я та по батькові позивача зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається із копії витягу з реєстру Сокирянської територіальної громади №2025/016603511 від 10.11.2025 року зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : АДРЕСА_1 .

Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 виданого 23.06.2022 року, орган, що видав 7321 та картки платника податків, прізвище, ім`я та по батькові відповідачки зазначені як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається із копії витягу з реєстру Сокирянської територіальної громади №2025/007236451 від 02.06.2025 року зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : АДРЕСА_2 .

Також судом встановлено, що 20.04.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) за актовим записом №46, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Під час шлюбу у сторін народилися – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 28.10.2016 року Сокирянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за актовим записом №230, яка проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру Сокирянської територіальної громади №2025/017390962 від 21.11.2025 року.

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 №34 від 25.11.2025 року, складеного та підписаного комісією Білоусівського старостинського округу, підтверджується зареєстроване та фактичне проживання позивача разом зі своєю донькою за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначено, що з ОСОБА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_8 , 1967 р.н. – батько та ОСОБА_9 , 1972 р.н. – мати, що також підтверджується довідкою №1237 виданою 21.11.2025 року Білоусівським старостинським округом Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.

З довідки, виданої закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Ромашка» відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради №38 від 18.11.2025 року, ОСОБА_1 , вбачається що батько бере активну участь у житті та вихованні своєї дитини, регулярно цікавиться успіхами та розвитком дитини, підтримує постійний зв`язок з вихователями, відповідально реагує на рекомендації педагогів. Проявляє щиру зацікавленість у виховному процесі, відвідує батьківські збори, тематичні заходи та свята, ініціює співпрацю з педагогами для створення комфортних умов перебування дитини в садочку. Характеризується як уважний, відповідальний та зацікавлений у розвитку дитини.

Як вбачається з довідки-характеристики №1180 від 12.11.2025 року, виданої старостою Білоусівського старостинського округу Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за час проживання в селі зарекомендував себе з позитивної сторони, в сім`ї та в побуті веде себе гідно, трудолюбивий, врівноважений, спокійний, доброзичливий у стосунках з людьми, ніяких порушень громадського порядку, зловживань алкогольними напоями за ним не помічено, скарг на нього від сусідів та інших односельчан до старостинського округу не надходило.

Статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється відсутність взаєморозуміння між ними, втрата поваги та любові один до одного, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Подружні відносини між ними фактично припинені. Позивач переконаний, що подальше збереження шлюбу та примирення між ними неможливе.

Задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даною вимогою, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення.

Виходячи з цього, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість.

Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.

Що стосується встановлення факту, що має юридичне значення, позивач вказує, що встановлення даного факту має для нього важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус «одинокий батько» і дасть можливість оформити документи щодо допомоги на дитину, яка виховуються лише одним з батьків, змінити місце проживання дитини без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом із ними, реалізувати право одинокого батька на першочергове отримання житла та мати право на додаткову відпустку.

Судом встановлено, що у позивача та відповідача з січня місяця 2025 року сімейні стосунки погіршилися, а не проживають разом однією сім`єю з вересня місяця 2025 року, не підтримують між собою шлюбні відносини, відповідачка проживає окремо, участі у вихованні та утриманні меншої доньки практично не бере, позивач проживає разом зі своєю донькою, самостійно її виховує та утримує, а також створив належні умови для її виховання та розвитку.

Таким чином факт виховання доньки батьком свідчить про його повну відповідальність, а також самостійне утримання та виховання, що повністю підтверджується наданими доказами.

Крім того зазначене не заперечувалось та визнано матір`ю, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання доньки та її перебування на повному утриманні батька.

Суд вважає, що відповідачкою ОСОБА_2 свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні меншої доньки є мінімальною та недостатньою.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 24, 110, 112, 141, 150, 157, 160 СК України, ст.ст. 13, 141, ч.4 206, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.04.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) за актовим записом №46 – розірвати.

Визначити місце проживання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , який її самостійно виховує та утримує по місцю його реєстрації та проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , понесені ним судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Копію даного рішення, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua