Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №308/6487/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/6487/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи, які надійшли із Управління Служби безпеки України в Закарпатській області СБУ про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного спеціаліста ДКС України у Закарпатській області, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 212-2Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №14 від 30.04.2026 за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними протокол, зокрема, у порушення вимог ст.28 Закону України «Про державну таємницю», п.пЛІб, 696-698 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМ України від 18Л2.2013 №939 (далі - Порядок 939), вчинила правопорушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, в частині порядку виїздів за кордон для громадян України, яким надано допуск та доступ до державної таємниці. В результаті перевірки стану охорони державної таємниці, комісією СБ України виявлено та задокументовано факти порушення вимог чинного законодавства України у сфері охорони державної таємниці, яке регламентує порядок виїзді за кордон для громадян України, яким оформлено допуск до державної таємниці. Всупереч вимогам: ст.28 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 116, 696 - 698 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМ України від 18 грудня 2013 року №939, без відповідного письмового повідомлення начальника ГУ ДКСУ у Закарпатській області, ОСОБА_1 у приватних справах здійснила виїзди за межі України, що задокументовано, шляхом отримання на запити Управління СБУ у Закарпатській області офіційних відповідей. Вважає, що в діях громадянки ОСОБА_2 наявні ознаки скоєння адміністративного правопорушення, визначеного пунктом 6 частини 1 статті 212-2 «невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці» Кодексу України "Про адміністративні правопорушення".

У судові засідання з розгляду даної справи ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, до матеріалів справи додано письмову заяву ОСОБА_1 про визнання вини, розгляд справи без її участі.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступного висновку.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 212-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Порушення законодавства про державну таємницю, а саме, зокрема: 6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Вивчивши матеріали справи, даючи оцінку доказам, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 212-2 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення №14 від 30.04.2026 року, витягом з акту перевірки від 16.04.2026, даними про перетин кордону, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.04.2026, листом УСБУ в Закарпатській області від 16.04.2026 №58/26-1619дск та відповіддю на такий з додатками та іншими документами у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.212-2 КУпАП. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність суд не знаходить.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З врахуванням особи винного, фактичних обставин, характеру вчиненого правопорушення, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 33-35, 40-1, ст.212-2, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.212-2 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави – 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) грн судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що відповідно до положень ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, в порядку, встановленому законом, у порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда