Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №503/476/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/476/26

Провадження № 3/503/283/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Сердюк Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

з участю прокурора Кравцової О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово виконуючого обов`язки командира 132 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення складеного 27 березня 2026 року ОСОБА_1 в період з 06.01.2026, але не пізніше 28.02.2026, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді тимчасово виконуючого обов`язки командира 132 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 (більш точне місце дислокації вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, всупереч п.2 Розділу І, п.п.1-2 Розділу II, п.п.2-5 Розділу III Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення затверджені наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329, не склав протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відносно солдата ОСОБА_2 , який 06.01.2026 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння на території військової частини НОМЕР_1 , відповідно, в подальшому, матеріали та справу, командиру військової частини НОМЕР_1 для розгляду та подальшого її направлення до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення, не подав, в результаті сприяв можливості ОСОБА_2 уникнути притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 06 січня 2026 року у пункті тимчасової дислокації 132 запасної роти військової частини НОМЕР_1 дійсно був виявлений молодший сержант ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння. Стан його сп`яніння у подальшому було підтверджено протоколом медичного огляду. Зазначає, що наступного дня ним було сформовано рапорт з приводу того, що ОСОБА_2 виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння. Крім того на підпис командиру військової частини НОМЕР_1 з адміністративно господарської діяльності ним було подано наказ №72 від 09 січня 2026 року про притягнення молодшого сержанта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення "сувора догана" та невиплати премії у повному обсязі за січень 2026 року. Про те, що він був уповноважений скласти протокол відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП він не знав, оскільки наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31 грудня 2025 року №1498, на підставі якого його було уповноважено складати протоколи, не був доведений до його відома. Про існування такого наказу він дізнався лише під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Вважає, що ним, як командиром, було вжито всіх заходів щодо припинення правопорушення з боку молодшого сержанта ОСОБА_2 , не приховано факт його сп`яніння та притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні вказала на обґрунтованість протоколу та зазначила, що наказ, яким ОСОБА_1 було уповноважено складати протоколи про військові адміністративні правопорушення, є чинним і не скасованим, а тому мав виконуватись, вказавши, що ОСОБА_1 не було доведено в судовому засіданні, що він не був ознайомлений із зазначеним наказом. Просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, якщо це діяння вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

Недбалим ставленням до військової служби є несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10 - 172-20, крім правопорушень, вчинених поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану).

Згідно пункту 2 Розділу І Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329 (надалі за текстом Інструкція), протокол про військове адміністративне правопорушення (далі - протокол) (додаток 1) щодо військовослужбовця (військовозобов`язаного) мають право складати, серед інших: командири (начальники) військових частин (військових навчальних закладів, установ) (далі - військова частина) щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов`язаних), у тому числі тимчасово; командири (начальники) підрозділів, які уповноважені на те командиром (начальником) військової частини, щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов`язаних), у тому числі тимчасово. Командири підрозділів військової частини, уповноважені складати протоколи, визначаються наказами відповідних командирів (начальників) військових частин.

Відповідно до пунктів 1-2 Розділу ІІ Інструкції, Протокол про правопорушення, передбачені статтями 172-10 – 172-20 КУпАП, складається, зокрема: командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу (далі - уповноважена посадова особа військової частини) у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб. Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов`язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов`язаному), який притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови військовослужбовця (військовозобов`язаного), який притягується до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис. Уповноважена посадова особа військової частини, яка склала протокол щодо підлеглого військовослужбовця (військовозобов`язаного), який вчинив військове адміністративне правопорушення, на протязі трьох діб повідомляє безпосереднього командира (начальника) військової частини, де проходить службу (збори) зазначений військовослужбовець (військовозобов`язаний).

Пунктами 2-5 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що складений протокол та матеріали про військове адміністративне правопорушення не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструються в Журналі обліку протоколів про військові адміністративні правопорушення (додаток 3) (далі - журнал обліку протоколів). Журнал обліку протоколів має бути прошитий, прошнурований, пронумерований, підписаний посадовою особою та скріплений печаткою військової частини (органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ). Ведення журналу обліку протоколів здійснює посадова особа, призначена наказом командира (начальника) військової частини (начальника органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ). Складений протокол та матеріали про військове адміністративне правопорушення формуються у справу про військове адміністративне правопорушення (далі - справа). Справа прошивається і нумерується за аркушами. Справа містить титульний аркуш, на зворотному боці якого оформлюється опис документів (додаток 4), що містяться в справі. Кожен документ у справі повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достатню інформацію щодо вчиненого військового адміністративного правопорушення та відповідати вимогам законодавства. Справа подається уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, своєму командиру (начальнику) військової частини (начальнику органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ), для розгляду та подальшого її направлення до районного, районного у місці (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення (далі - суд). Під час розгляду поданих матеріалів командиром (начальником) військової частини (начальником органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ) з`ясовується обґрунтованість, правильність, повнота складання протоколу та наявність інших матеріалів, необхідних для розгляду справи про військове адміністративне правопорушення. Справа не пізніше ніж у триденний строк з дати складання протоколу із супровідним листом, підписаним командиром (начальником) військової частини (начальником органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ), надсилається до суду. У супровідному листі до справи, що надсилається до суду, зазначаються обставини, місце, час, суть учиненого військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення та прохання повідомити військову частину (орган військового управління, орган управління Служби правопорядку, орган управління ДССТ) про прийняте судом рішення. Про направлення протоколу і доданих до нього матеріалів робиться запис у журналі обліку протоколів про військові адміністративні правопорушення.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.09.2025 року № 265, молодший сержант ОСОБА_1 був допущений до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою командира 132 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.12.2025 № 1498 уповноважено складати протоколи про військові адміністративні правопорушення (ст. 172-10 – ст. 172-20 КУпАП) заступника командира військової частини з психологічної підтримки персоналу-начальника відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , а також наступних посадових осіб, щодо підлеглих їм військовослужбовців (у тому числі тимчасово), зокрема, командира 132 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Зазначений наказ містить розпорядження щодо зобов`язання командирів підрозділів військової частини НОМЕР_1 , зазначених у п.1 цього наказу, здійснювати складання протоколів, оформлення матеріалів, формування і надсилання до суду справ про військові адміністративні правопорушення, вчиненні підлеглими їм військовослужбовцями.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що вказаний наказ було доведено до відома, зокрема, тимчасово виконуючого обов`язки командира 132 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та яким чином було врегульоване питання, хто саме після 31.12.2025 року має складати у відношенні військовослужбовців протоколи про військові адміністративні правопорушення, командир військової частини чи командири підрозділів військової частини, які уповноважені командиром.

Згідно журналу обліку протоколів про військові адміністративні правопорушення військової частини НОМЕР_1 , копія якого додана до протоколу про адміністративне правопорушення, протоколи щодо військовослужбовців вказаної військової частини за період з 03.01.2026 по 20.03.2026 складалися виключно посадовими особами військової служби правопорядку, командиром військової частини НОМЕР_1 та посадовою особою Національної поліції.

Зазначене дозволяє суду зробити висновок про те, що навіть після видання 31 грудня 2025 року наказу № 1498 у військовій частині НОМЕР_1 фактично всі протоколи про військові адміністративні правопорушення складалися виключно командиром військової частини НОМЕР_1 та не було жодного випадку коли такий протокол був складений уповноваженими ним командирами підрозділів військової частини НОМЕР_1 , що викликає обґрунтований сумнів, що зазначений наказ доводився до відома зазначених у ньому командирів підрозділів військової частини НОМЕР_1 уповноважених на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні не спростувала такого сумніву та не просила суд витребувати від військової частини документи, які б підтверджували, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.12.2025 № 1498 був доведений до відома зазначених у ньому осіб.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

У рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15.05.2008).

З цього випливає, що обов`язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.

Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Судовий розгляд у справі про адміністративне правопорушення проводиться стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого йому обвинувачення, відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який згідно ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Гайдашевський проти України" від 06 лютого 2025 року визнав порушення ст. 6 Конвенції, оскільки суд за власною ініціативою шукав ключові докази, які шкодять становищу обвинуваченого, і використав їх у своєму вироку, щоб заперечити аргументи, висунуті захистом. Жоден інший учасник адміністративного провадження не був присутній, щоб просити суд провести ці перевірки чи зібрати докази. Шукаючи такі докази за власною ініціативою та засуджуючи заявника на основі доказів, отриманих таким чином, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді та, відповідно, дав підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду за об`єктивною перевіркою.

Отже, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та надаючи оцінку матеріалам, які визнані органом, що їх надіслав, достатніми для досягнення поставленої мети, суддя не може вийти за межі обвинувачення, витребувати за власною ініціативою докази та усунути розбіжності, які виникли під час судового розгляду, оскільки в такому випадку перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке по суті, судом підтримується.

Ураховуючи наведені обставини, суд визнає докази, які додані до протоколу, недостатніми для беззаперечного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред`явленого адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено або її захисником, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Б.С. Сердюк