Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №601/1121/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Суд: Кременецький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №601/1121/26

Суддя: Мочальська В. М.

Справа №601/1121/26

Провадження № 3/601/380/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Кременець

Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , які надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНПУ в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за статтею 173 КУпАП,-

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №974612 від 18.04.2026 ОСОБА_1 18.04.2026 близько 20 години, перебуваючи в АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чіплявся, шарпав за верхній одяг, ображав, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що про ОСОБА_2 він чує вперше. Цього дня був у с. Катеринівці. Просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Для визначення поняття громадський порядок суддя виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.

Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к роз`яснено, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

В порушення вказаних вимог чинного законодавства в протоколі про адміністративне правопорушення від 18.04.2026 серії ВАВ №974612 відносно ОСОБА_1 не зазначено вказаних вище обставин, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Крім того, у протоколі вказано, що він складений відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак за вказаною в протоколі адресою проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звертаю увагу, що у матеріалах провадження немає даних, які б характеризували об`єктивну і суб`єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушив громадський порядок та спокій громадян, чи намагався це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань.

Висловлювання нецензурних слів та інші дії описані у протоколі, утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.

Пояснення по даному факту в ОСОБА_1 працівниками поліції не відібрані. Будь-які інші докази вини ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

В протоколі вказано, що потерпілих нема, є свідок ОСОБА_2 , яка звернулася до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області з заявою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , який 18.04.2026 близько 20 години «шарпався за верхній одяг, ганявся, виражався нецензурною лайкою в громадському місці, також чіплявся до її сина – говорив речі які не відповідають реальності».

У свідка ОСОБА_2 пояснення працівниками поліції не відібрано та не з`ясовано чи дії ОСОБА_1 були зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, чи за своїми внутрішніми чинниками фокусувалися в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів також не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Інших належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не надано всупереч вимог ч.2 ст. 251 КУпАП, відповідно до якої обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З наданих суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, неможливо дійти однозначного та беззаперечного висновку щодо наявності події адміністративного правопорушення та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, адже в матеріалах справи відсутній обсяг доказів, який міг би свідчити про протилежне.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст. 173 КУпАП, приходжу до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 8, 33, 173, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу відповідного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua