Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №462/10508/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/10508/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 травня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача через систему «Електронний суд» скерувала до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № б/н від 01 листопада 2023 року в розмірі 29299,67 грн., а також, просить стягнути 2422,40 грн. судових витрат та 20220 грн. витрат на правову допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що 01 листопада 2023 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 01 листопада 2023 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт зі сплатою процентів у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну карту. АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов договору. Однак, відповідач свої обов`язки за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 14 липня 2025 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 29299,67 грн., з яких: 20411,74 грн. – заборгованість за кредитом, 8887,93 грн.– заборгованість по відсоткам за користування кредитом. В зв`язку з наведеним, просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

23 лютого 2026 року ухвалою суду справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 листопада 2023 року між позивачем АТ «А-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банку» /а.с.13/.

Також, 01 листопада 2023 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком на підставі якої відповідачу надано кредит у виді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом /а.с.14-15/.

Своїм підписом у зазначеній анкеті відповідач підтвердив, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір.

У Заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком визначено, що АТ «Акцент-Банк» відкриває для ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановлює кредитний ліміт на наступних умовах: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту - кредитування рахунку; мета отримання кредиту - споживчі цілі; сума кредиту (ліміту) - від 1000 грн до 200 000 грн. пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) 240 місяців. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% в місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.

На підтвердження своїх вимог позивач до матеріалів позовної заяви надав довідку за лімітами /а.с.19/, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 01 листопада 2023 року станом на 14 липня 2025 року /а.с.24-26/, копію анкети-заяви позичальника від 01 листопада 2023 року, копію заяви щодо встановлення кредитного ліміту від 01 листопада 2023 року та копію паспорта відповідача ОСОБА_1 /а.с.13,14-15,18/.

З довідки за лімітами, виданої АТ «А-Банк» убачається, що 01 листопада 2023 року відповідачу було відкрито кредитний рахунок та було встановлено кредитний ліміт у розмірі 23000 грн., який в червні 2024 року був зменшений до 20420 грн. /а.с.19 /.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до статей 527 та 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а стаття 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

З виписки по кредитному рахунку відповідача ОСОБА_1 убачається, що за кредитною картою, яка надавалася відповідачу, останній з листопада 2023 року по липень 2025 року користувався кредитними коштами шляхом зняття готівки, переказів з карти, а також відбувалась сплата щомісячних платежів, за результатами чого на картковому рахунку у липні 2025 року залишок після проведення всіх операцій склав від`ємне значення, а саме: – (мінус) 29299,67 грн. /а.с.21-23/.

Як убачається з розрахунку суми боргу /а.с.24-26/ відповідач взятих на себе зобов`язань перед позивачем належним чином не виконує, тіло кредиту не сплачує. В зв`язку із чим станом на 14 липня 2025 року заборгованість відповідача за простроченим тілом кредиту складає 29299,67 грн., з яких: 20411,74 грн. – заборгованість за кредитом, 8887,93 грн.– заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користуванням кредиту, при цьому, доказів сплати вказаної суми боргу він суду не надав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20411,74 грн. та процентами в розмірі 8887,93 грн., оскільки в добровільному порядку відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує.

З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову АТ «Акцент- Банк» сплачено 2422,40 грн. судового збору /а.с.50/.

Беручи до уваги, що позов задоволено, суд вважає, що на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2422,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 20200 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

У матеріалах справи міститься копія договору № 22012025 про надання правової допомоги, укладеного між АТ «Акцент- Банк» та адвокатським об`єднанням «Правовий курс» та акту приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким вартість витрат на професійну допомогу оцінена на суму 20200 грн. /а.с.33-36,41/.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265,274-279, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 листопада 2023 року в розмірі 29299 (двадцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; ЄДРПОУ 14360080).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_2 ).

Суддя:

Оригінал рішення.