Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №444/501/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Суд: Жовківський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №444/501/26

Суддя: Зеліско Р. Й.

Справа № 444/501/26

Провадження № 2/444/1013/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

30 квітня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором . Просить суд:

1) стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 від 25.10.2011 року виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок № 40, приміщення № 19 літера "Н", "П"; ЄДРПОУ 40966896) заборгованість загальною сумою 45 442,33 грн., яка складається з:

- суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8043,27 грн.;

- суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 28 591,68 грн.;

- суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" 8807,38 грн.;

2) стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 від 25.10.2011 року виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок № 40, приміщення № 19 літера "Н", "П"; ЄДРПОУ 40966896) сплачений судовий збір 2662,40 грн.;

3) стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 від 25.10.2011 року виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок № 40, приміщення № 19 літера "Н", "П"; ЄДРПОУ 40966896) сплачений судовий збір 2662,40 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.,

з підстав зазначених у позові.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Однак, п. 5 прохальної частини позовної заяви зазначив, що просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі додатково шляхом оголошення на офіційному вебсайті Судова влада України.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.

Клопотань про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших не подано.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 19.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4900867 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язувався надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконав та надав йому кредит в сумі 10 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану Банком АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», 25.11.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/11/2024 за плату відступив, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набув право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

Отже, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У даному випадку судом встановлено, що відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення Договору факторингу про відступлення ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» належне йому право вимоги.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 02.06.2025 року №02-1/06/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4900867 від 19.08.2024 року.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора.

У даній справі встановлено, що 02.06.2025 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» кредитний договір № 4900867, відповідно до якого, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» надав йому кредит на наступних умовах: сума кредиту 10 000,00 грн., строк кредиту 360 днів.

Відтак, сторони погодили істотні умови договору.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих в позику коштів зі сплатою процентів за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 8043,27 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 360 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, позивач, у позовній заяві, керується серед іншого Законом України "Про споживче кредитування".

У відповідності до п.п. 1-1, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" :

- договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором

- споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», загальна сума, яку позичальник зобов`язаний повернути за споживчим кредитом, не може перевищувати подвійну суму отриманого кредиту. Це правило особливо актуальне для короткострокових позик та мікрокредитів, які часто мають високі денні ставки.

Тобто, заборона нарахування відсотків, що перевищують подвійну суму тіла кредиту, закріплена в Україні законом про споживче кредитування. Це правило поширюється на споживчі кредити, зокрема мікропозики, захищаючи споживачів від надмірних переплат. Це обмеження діє для зменшення боргового навантаження. Ця норма спрямована на регулювання мікрокредитів та короткострокових позик.

Таким чином, якщо розмір тіла кредиту при укладенні Кредитного договору становить 10 000,00 грн., а тому загальна сума, яку позичальник зобов`язаний повернути за споживчим кредитом, не може перевищувати подвійну суму отриманого кредиту, а саме, в даному випадку не більше 20 000,00 грн., то сума відсотків, яка підлягає до стягнення з відповідача в користь позивача не може бути більшою аніж 20 000,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів на підтвердження того, що відповідач повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі кредитного договору № 4900867 від 19.08.2024 року, тому, окрім тіла кредиту 8043,27,00 грн., на користь позивача підлягає стягненню й заборгованість за процентами в сумі 20 000,00 грн., що в сукупності становить 28 043,27 грн., а відтак, позовні вимоги позивача необхідно задовольнити частково.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн., то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);

2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);

3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);

4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалами справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу стороною позивача надано:

1) копію довіреності у порядку передоручення на імя Дідух Є.О. (а.с.15);

2) копія договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року (а.с. 27-28);

3) копію акту № 4900867 прийому -передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року на загальну суму 10 000,00 грн. (а.с.114);

4) детальний опис робіт (наданих послуг) № 4900867, виконаних адвокатом Дідух Є.О. (а.с. 115);

5) копію заявки № 4900867 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року (а.с.116-117);

6) копію Додаткової угоди № 1 до договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року (а.с. 51-52).

Однак, позивачем не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), а тому дана позовна вимога не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи вимоги статті 141 ЦПК України й наслідки розгляду справи судом, а саме часткове задоволення позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1643 грн. 01 коп.

Із врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення .

Керуючись ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 12, ст. 23, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 131, ст. 141, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст. 526, ч. 3 ст. 551, статтями 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 від 25.10.2011 року виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок № 40, приміщення № 19 літера "Н", "П"; ЄДРПОУ 40966896) заборгованість загальною сумою 28 043,27 грн., яка складається з:

- суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8043,27 грн.;

- суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 20 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 від 25.10.2011 року виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок № 40, приміщення № 19 літера "Н", "П"; ЄДРПОУ 40966896) сплачений судовий збір 1643,01 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У позовній вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо Львівському апеляційному суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок № 40, приміщення № 19 літера "Н", "П"; ЄДРПОУ 40966896).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 від 25.10.2011 року виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області).

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua