Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №299/53/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/53/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на речові права в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Продан О.В., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на речові права в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є спадкоємцем по смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 від 02.03.1977 року, свідоцтвом про шлюб позивача серії НОМЕР_2 від 17.05.2010 року (зміна прізвища). Покійний залишив заповіт на користь позивача, який 30.07.2004 року за реєстровим №52 було посвідчено секретарем виконавчого комітету Шаланківської сільської ради. Особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту відсутні, мати позивача (дружина спадкодавця) ОСОБА_3 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покійному ОСОБА_2 на праві приватної власності належало шість земельних ділянок з складу земель сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) загальною площею 3,92 га на території Шаланківської сільської ради. З часу відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач. За оформленням спадкових прав позивач звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю оригіналів документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майнові права, які є необхідними для вчинення нотаріальної дії, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Таким чином через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку та звернулася до суду із даним позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно, у порядку спадкування за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача Вилоцької селищної ради в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, не заперечує проти задоволення позову за умрви підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що унеможливлюють видачу свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку.

Третя особа, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання також не з`явилася, надала до суду копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача та свідоцтвом про укладення шлюбу.

Місцем відкриття спадщини є с. Шаланки, Берегівського району.

За час свого життя батько позивача залишив заповіт на користь позивача, який 30.07.2004 року за реєстровим №52 було посвідчено секретарем виконавчого комітету Шаланківської сільської ради.

Заповіт не змінено та не скасовано.

Таким чином, позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом.

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні незалежно від змісту заповіту немає, оскільки мати позивача (дружина спадкодавця) ОСОБА_3 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на нерухоме майно - шість земельних ділянок з складу земель сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) загальною площею 3,92 га на території Шаланківської сільської ради, три з яких площами 1,25 га, 0,66 га та 0,05 га належали спадкодавцю згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК №043965 від 19.10.2004 року, а три інші площами 1,25 га, 0,66 га та 0,05 га - успадковані ним після смерті його дружини ОСОБА_3 і належали їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК №056751 від 02.11.2004 року.

Батько позивача спадщину по смерті своєї дружини (матері позивача), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав. У той же час ч. 3 ст. 1296 ЦК України регламентовано, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд констатує, що позивач, як єдиний спадкоємець за заповітом, після смерті свого батька, спадщину прийняла відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України.

Згідно положень ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

У зв`язку з необхідністю оформлення спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, позивач звернулася до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., однак отримала лист відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.03.2026 № 49/01-16 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Таким чином позивач не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які втрачено.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 5, 16, 328, 392, 1216, 1220, 1222, 1223, 1268, 1270 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

У порядку спадкування за заповітом визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на :

1) земельну ділянку площею 1,25 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шаланківської сільської ради, кадастровий номер 2121286800:02:001:0215;

2) земельну ділянку площею 0,66 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шаланківської сільської ради, кадастровий номер 2121286800:08:001:0050;

3) земельну ділянку площею 0,05 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шаланківської сільської ради, кадастровий номер 2121286800:10:001:0181;

4) земельну ділянку площею 1,25 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шаланківської сільської ради, кадастровий номер 2121286800:02:001:0308;

5) земельну ділянку площею 0,66 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шаланківської сільської ради, кадастровий номер 2121286800:07:004:0083;

6) земельну ділянку площею 0,05 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шаланківської сільської ради, кадастровий номер 2121286800:01:010:0129.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.