Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №126/221/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/221/26

Провадження № 2/126/856/2026

"05" травня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О. Г.

із секретарем Кучанською В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 29.07.2006 між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Флоринської сільської ради, актовий запис № 13. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей у них немає. Протягом усього часу спільного проживання їх з відповідачем сімейне життя складалось добре, проте останнім часом шлюбні відносини між ними поступово погрішились через те, що у них сформувались різні погляди на сімейне життя та обов`язки, різні життєві пріоритети та цінності. Вони втратили почуття любові один до одного. В результаті цього в сім`ї постійно виникають конфлікти, що унеможливлюють нормальну моральну атмосферу між подружжям, яка має грунтуватись на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Починаючи з квітня 2025 року вони проживають спільно, подружні відносини між ними припинились та спільне господарство не ведеться. Враховуючи викладені факти, шлюб між ними є лише формальним. На даний час у зв`язку з вищевказаними обставинами, відновлення сімейних стосунків між нею та відповідачем є неможливим, а тому вона бажає даний шлюб розірвати. Відповідач не бажає звертатись до органів ДРАЦС для подання спільної заяви про розірвання шлюбу, а тому вона змушена звернутись до суду. На даний час вона має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, так як спільне життя подружжя вони з відповідачем не ведуть. Просить розірвати укладений між ними шлюб, розгляд справи проводити без її участі, стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 05.02.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження, запропоновано відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, роз`яснено наслідки ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, право пред`явити зустрічний позов.

Учасникам справи роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Сторонам роз`яснено також, що за клопотанням однієї зі сторін розгляд справи може проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та строки подання такого клопотання.

У встановлений ухвалою термін відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подано, зустрічний позов не пред`явлено, від учасників справи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надійшло.

Позивачка ОСОБА_1 у поданій нею позовній заяві просила розглянути справу в її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, однак конверти з повістками повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов не подав.

Суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яка направлялася судом, свідчить про умисне неотримання документів.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року справа 755/17944/18, провадження № 61-185св23.

За вказаних обставин, суд, за правилами ст. 279 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 29.07.2006, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони неповнолітніх дітей не мають.

Однією сім`єю позивачка та відповідач не проживають.

Позивачка має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу. Сімейні стосунки сторін не склались.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам позивачки.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивачка наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення, спрямоване на розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивачки, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Також, позивач просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

За ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до суду подано договір про надання правової допомоги від 28.01.2026, в якому зазначено, що клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 3000 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 28.01.2026; копію квитанції про сплату 3000 грн. адвокату Ткач І.І. за надані послуги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000673; ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1250642.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 1331,20 грн, у зв`язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

На підставі ст.ст. 24, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 137, 141, 258-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задоволити.

Шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 29.07.2006 у виконавчому комітеті Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області, актовий запис № 13 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. Г. Рудь