Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №127/33036/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/33036/25

Провадження № 22-ц/801/1250/2026

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Березовська О. А.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 рокуСправа № 127/33036/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Оніщука В.В., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/33036/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

за апеляційною скаргою Олійника Олександра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2026, ухвалене у складі судді Березовська О.А. в приміщенні суду в м. Вінниця, повне рішення складено 30.03.2026, -

в с т а н о в и в :

20.10.2025 ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив : встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

02.03.2025 року ОСОБА_1 подав суду заяву про відмову від частини вимог та просив встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 є його матір`ю. від вимог в частині встановлення факту щодо померлого батька ОСОБА_3 відмовився. / а.с. 59-60/

Первісна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , під час реалізації свого права на оформлення постійного догляду за своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка за рішенням ЛКК від 10.10.2025 № 6/13/2 потребує такий догляд, було встановлено невідповідність між прізвищем батьків - ОСОБА_4 та прізвищем сина - ОСОБА_5 , що стало підставами непідтвердження родинних відносин для подальшого оформлення догляду, що підтверджується письмовими доказами. Оскільки в інший спосіб дану обставину усунути не можливо, просив встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2026 в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу (вх № 4583/26-вх від 14.04.2026), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить : рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не встановлено, що для отримання акту про становлення факту здійснення особою постійного догляду за матір`ю заявник звернувся до Вінницької міської ради. Листом Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 24.12.2025 заявнику було відмовлено в отриманні даного акту у зв`язку з тим, що в свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 прізвище матері заявника зазначено як « ОСОБА_5 », а у всіх поданих документах прізвище матері заявника зазначено як « ОСОБА_4 ». Також, Департаментом в даному листі запропоновано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин; враховуючи, що в офіційних документах є розбіжності прізвища матері заявника, заявник не може реалізувати своє право на отримання акту про встановлення факту постійного догляду за особою, яка згідно висновку ЛКК потребує постійного стороннього догляду, а тому єдиним способом захисту прав заявника є звернення з заявою до суду щодо встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 ; заявником доведено, що він не може реалізувати своє право на отримання акту про встановлення факту постійного догляду за особою.

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Щодо розгляду апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримала.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

Документи ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 14.01.2026, документ виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про народження №15 від 02.04.1973, батьками вказані: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_2 .. Місце реєстрації: Виконавчий комітет Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області /а. с. 44/.

Відповідно до паспорта ОСОБА_1 , виданого 23.09.1997 Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області серії НОМЕР_4 , прізвище, ім`я, по батькові заявника вказано – ОСОБА_1 /а. с. 7-9/.

Відповідно до картки фізичної особи-платника податків, яка видана 04.05.1998, Державною податковою адміністрацією у м. Вінниці, прізвище, ім`я, по батькові заявника зазначено - ОСОБА_1 /а. с. 10/.

Документи ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_5 , яке видано 09.11.1950, бланк якого складено двома мовами: українською та російською, зазначено мовою документа, українською « ОСОБА_3 », народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , та його батьками зазначені: батько -« ОСОБА_7 », мати - « ОСОБА_8 », про що 09.11.1950 зроблено актовий запис за № 42 /а. с.17/.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було зроблено актовий запис №1762 /а. с. 18/.

Документи ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_6 , яке видано 26.09.1971, бланк якого складено двома мовами: українською та російською, зазначено мовою документа, російською, « ОСОБА_3 » і « ОСОБА_9 », після реєстрації одруження присвоєно прізвище: чоловіку, мовою документа, « ОСОБА_5 », дружині, мовою документа, « ОСОБА_5 », зроблено актовий запис за № 29. Місце реєстрації: «Ивашковецкий сельский Совет Шаргородского района» /а. с. 15/.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , яке видано 05.04.1973, бланк якого складено двома мовами: українською та російською, зазначено мовою документа, українською, « ОСОБА_1 », народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначені: батько - « ОСОБА_3 », мати - « ОСОБА_2 », про що 02.04.1973 зроблено актовий запис за № 15. Місце реєстрації Слободян-Шаргородською сільська рада Шаргородського району Вінницької області /а. с. 16/.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 та картки платника податків, документи видані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а. с. 11-12, 14/.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади, заінтересована особа ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 13/.

Відповідно до рішення ЛКК від 10.10.2025 протокол №6/13/2 КНП «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради, ОСОБА_2 за станом здоров`я не здатна до самообслуговування, потребує постійного стороннього догляду. Рішення видано терміном на 1 рік /а. с. 19/.

На заяву ОСОБА_1 від 19.12.2025 щодо встановлення факту здійснення ним постійного догляду за мамою ОСОБА_2 . Департамент соціальної політики Вінницької міської ради надав відповідь від 24.12.2025 № Л/08/80539, відповідно до якої заявнику повідомлено, що з наданих ним копій документів установлено, що його прізвище та прізвище особи, яка потребує постійного догляду мають різне написання, - « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_4 ». Зазначені розбіжності унеможливлюють достовірне документальне підтвердження родинних зв`язків та роз`яснено, що він має право звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин /а. с. 45-47/.

На ухвалу суду від 05.02.2026 щодо отримання повних витягів про реєстрацію народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та про реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено суд, що відповідно до даних державного Реєстру, виявлено:

– актовий запис про народження №15 від 02.04.1973 року на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складений виконавчим комітетом Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницька області, батько ОСОБА_3 ; мати: ОСОБА_2 ;

– актовий запис про шлюб №29 від 26.09.1971 року на гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений Виконавчим комітетом Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області /а. с. 58, 58 зворот/.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено, що встановлення факту родинних відносин між ним та його матір`ю неможливо в позасудовому порядку, зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до документів, які посвідчують їх родинні відносини чи до паспортів.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зроблено за неповного з`ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.

У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Також і у частині першій статті 13 зазначеного Кодексу визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. А частина третя цієї ж статті прямо декларує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частинами першою статті 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.

Суд вправі розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли ці факти безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів (подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18, від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21).

Існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними.

Отже, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, який базується на безспірності.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Розглядаючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, по суті та відмовляючи в її задоволенні, суд першої інстанції зазначив, що підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від виниклих обставин, зокрема, можливо шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища. Також суд першої інстанції дійшов висновку те, що заявником ОСОБА_1 не доведено, що встановлення факту родинних відносин між ним та його матір`ю неможливо в позасудовому порядку, зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до документів, які посвідчують їх родинні відносини чи до паспортів.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та вважає його зробленим з порушенням норм процесуального права.

У справі встановлено, що метою звернення заявника до суду із заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин з матір`ю є подальше вирішення питання про отримання заявником відстрочки від мобілізації.

Суд першої інстанції не врахував правову позицію, викладену в постанові ВС від 30.11.2023 в справі № 569/4466/23, в якій зазначено, що законодавець визначив на рівні процесуального закону особливості пов`язані із розглядом справ окремого провадження. Такі особливості проявляються в тому, що при розгляді справ не застосовуються положення щодо змагальності (стаття 12 ЦПК України) та меж судового розгляду (статті 13 ЦПК України). Законодавець в справах окремого провадження наділив суд можливістю за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Місцевим судом не зазначено відповідно до якого закону (нормативно-правового акту) ОСОБА_1 може внести відповідні виправлення до паспорту матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (в якої наявності розбіжності щодо прізвища в документах) або власних документів (в якого відсутні розбіжності в прізвищі в документах) та чи буде позасудовий спосіб ефективним з метою захисту прав заявника, помилково застосував положення щодо змагальності (стаття 12 ЦПК України).

Як вбачається з відповіді Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 24.12.2025 № Л/08/80539 наданої на заяву ОСОБА_1 від 19.12.2025 щодо встановлення факту здійснення ним постійного догляду за мамою ОСОБА_2 , повідомлено, що згідно з п.61 Порядку № 560, військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у п.9 і 14 ч.1 ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не отримують компенсації на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою довільної форми.

Для встановлення відповідною комісією факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду особа має подати необхідний перелік документів.

Саме з наданих ОСОБА_1 копій документів установлено, що його прізвище та прізвище особи, яка потребує постійного догляду мають різне написання, - « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_4 ». Зазначені розбіжності унеможливлюють достовірне документальне підтвердження родинних зв`язків та роз`яснено, що він має право звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин /а. с. 45-47/.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, встановлення факту родинних відносин, який просить встановити заявник є відмінним від встановлення факту на підставі якого військовозобов`язаному може бути надана відстрочка.

Як вбачається із змісту рішення суду першої інстанції, у ході розгляду справи заявником на підставі письмових доказів, показів свідка та визнанням даного факту заінтересованою особою ОСОБА_2 було доведено той факт, що ОСОБА_2 є його матір`ю.

Одним із фундаментальних принципів правосуддя є те, що рішення суду, яке набрало законної сили, має бути остаточним, виконуваним і не створювати підґрунтя для нових правових спорів між тими ж сторонами щодо того ж предмета.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що висновок суду щодо можливості усунення розбіжностей шляхом обміну паспорта не усунить перешкоду для реалізації заявником його права на підтвердження родинного зв`язку між ним та його матір`ю, а також не змінить та не виправить дані актових записів цивільного стану, зокрема записів про народження, які є первинними доказами родинних відносин. Крім того, навіть у разі зміни паспорта це не усуне вже існуючої розбіжності між різними офіційними документами, що спричинить не можливість реалізації заявником свого права та призведе до нових судових справ.

Також, зазначаючи у рішенні, що підтвердження родинних відносин між живими особами здійснюється іншим шляхом, зокрема, можливо шляхом звернення до відділу ДРАЦС із заявою про внесення змін до актового запису про народження, судом першої інстанції не враховано , що відповідно до ч.2 п.7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03. 1995 року « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Враховуючи наявність розбіжностей між документами заявника ОСОБА_1 (свідоцтва про народження ОСОБА_1 /а. с. 44/, копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 /а. с. 7-9/) та документами його матері ОСОБА_2 (копії свідоцтва про одруження ОСОБА_2 /а. с. 15/; копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , в якому зазначено матір`ю ОСОБА_2 а. с. 16/; копія паспорта громадянина України ОСОБА_2 /а. с. 11-12, 14/) в прізвищі, апеляційний суд вважає, що заява про встановлення факту родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є обґрунтованою та піддягає задоволенню.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.(пункт 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Підсумовуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Щодо розподілу судових витрат.

Порядок розгляду справ окремого провадження визначений статтею 294 ЦПК України, відповідно до частини сьомої якої при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (частина третя статті 42 ЦПК України).

З огляду на викладене відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, можливе у справах позовного провадження, але у справах окремого провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, судові витрати не відшкодовуються.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 263/1265/18 та від 16.11.2022 у справі № 214/4179/21, постанова ОП КЦС від 25.03.2024 у справі № 161/9609/22.

За таких обставин, судові витрати, понесені заявником при подання апеляційної скарги, слід залишити за ОСОБА_1 ..

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2026 скасувати та ухвалити нове.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

В. П. Рибчинський