Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №742/1109/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1378/26

Єдиний унікальний № 742/1109/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі головуючого судді Давидчука Д.П.,

за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

У лютому 2026 року представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

Мотивує свої вимоги тим, що 19 квітня 2025 року, близько 09 год 00 хв, в м. Прилуки, по вул. Вокзальна, 50, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. OPEL д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот праворуч не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на т.з Ford д.н.з НОМЕР_2 , котрий був припаркований на узбіччі. У результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п.13.1 ПДР України за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Крім того, 19 квітня 2025 року, близько 09 год 00 хв, в м. Прилуки, по вул. Вокзальна, 50, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. OPEL д.н.з. НОМЕР_1 , після зіткнення з т.з Ford д.н.з НОМЕР_2 , залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП. На момент ДТП винуватець не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Його вина підтверджується постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2025. Згідно зі звітом №4685 від 29.04.2025, складеним ФОП ОСОБА_2 , розмір заподіяної шкоди становить 21661 грн 40 коп., яку винуватцем не відшкодовано. За зверненням власника пошкодженого автомобіля, МТСБУ 02.06.2025 здійснено виплату відшкодування потерпілій особі у сумі 21 661 грн. 40 коп. та позивачем понесено витрати у розмірі 2000 грн. 00 коп. на визначення збитків.

Оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а останній не здійснив компенсацію виплат, позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом про примусове стягнення заборгованості.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 05.05.2026.

ІІІ. Позиції сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до позовної заяви, відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою Відповідачу рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з викликом його в судове засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8ст. 178 ЦПК України.

Згідно ч.1ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, 05.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

19 квітня 2025 року, близько 09 год 00 хв, в м. Прилуки, по вул. Вокзальна, 50, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. OPEL д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот праворуч не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на т.з Ford д.н.з НОМЕР_2 , котрий був припаркований на узбіччі. У результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п.13.1 ПДР України за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Крім того, 19 квітня 2025 року, близько 09 год 00 хв, в м. Прилуки, по вул. Вокзальна, 50, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. OPEL д.н.з. НОМЕР_1 , після зіткнення з т.з Ford д.н.з НОМЕР_2 , залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП. Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП. Постанова набрала законної сили 13.05.2025 (а.с. 6-7).

13.05.2025 власник транспортного засобу Ford д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернувся із заявою до МТСБУ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вказаної вище ДТП (а.с. 11).

Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу №4685 від 29.04.2025, складеним суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , розмір заподіяної шкоди становить 21661 грн 40 коп (а.с.16-34).

Відповідно до платіжної інструкції №17693 від 02.06.2025 року МТСБУ перерахувало ОСОБА_3 21661 грн 40 коп (а.с.37).

29.05.2025 МТСБУ виплатило ФОП ОСОБА_2 2000 грн. за оплату послуг експерта(а.с.35).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Судом встановлено, що 19 квітня 2025 року, близько 09 год 00 хв, в м.Прилуки, по вул. Вокзальна, 50, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. OPEL д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, порушив правила дорожнього руху та вчинив ДТП, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб Ford д.н.з НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 .

Згідно з п. 69 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 980 ЦК України, Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Згідно з ст. 999 ЦК України, Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відповідно до ч .2 ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону МТСБУ є єдиним обов`язковим об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ є юридичною особою, належить до неприбуткових організацій, за умови відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України, і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, Закону України "Про страхування", інших актів законодавства та свого статуту.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів.

Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.

Особою, відповідальною за укладення внутрішнього договору страхування щодо незабезпеченого транспортного засобу, є: 1) особа, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб; 2) фізична особа, яка тимчасово ввезла транспортний засіб на митну територію України; 3) особа, яка є власником незареєстрованого транспортного засобу.

Таким чином, Відповідач мав обов`язок укласти договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: 1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з`ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати), оплату банківських витрат, судових зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних із здійсненням та компенсацією регламентних виплат, оплату послуг осіб, які на договірній основі надають МТСБУ юридичні послуги щодо компенсації здійснених регламентних виплат (ч. 3 ст. 43 Закону).

Судом встановлено, що 02.06.2025 Позивач здійснив регламентну виплату потерпілому ОСОБА_4 в сумі 21661,40 грн, а також 29.05.2025 здійснено оплату послуг експерта ФОП ОСОБА_2 в сумі 2000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до: 1) особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №902/201/19).

У постанові від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17 Верховний Суд наголосив, що преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Отже, оскільки вина Відповідача у скоєнні ДТП встановлена постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2025, обставина вини Відповідача у ДТП встановлена рішенням суду та не повинна доказуватися при розгляді іншої справи.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 22.1.ст.22Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (чинної на час ДТП)у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цап Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на те, що відповідач спричинив дорожньо-транспортну пригоду та на момент ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, МТСБУ,як Страховик, що здійснив регламентну виплату потерпілій особі, має право регресу до нього.

Оскільки Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату, що підтверджується платіжними інструкціями: №17693 від 02.06.2025 року МТСБУ перерахувало ОСОБА_3 21661 грн 40 коп (а.с.37) та №17417 від 29.05.2025 МТСБУ виплатило ФОП ОСОБА_2 2000 грн.(а.с.35), вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. (а.с. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн., тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.11, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 12, 141, 265, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу кошти в розмірі 23 661 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят одна) грн. 40 коп., виплачені за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.05.2026.

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК