Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №751/1658/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/1658/26

Провадження №2/751/1450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого судді Діденко А. О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В с т а н о в и в:

Позивач через свого представник – адвоката Максак Т.Л. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 24.03.2026 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача через канцелярію суду подала заяву, у якій просила справу розглядати без її участі та участі позивача, позов підтримала.

Відповідачі до суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщалася в установленому законом порядку, подали заяви, у яких просили розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги визнають у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечують.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач, як особа, евакуйована у 1986 році із зони відчуження, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.120.

Діти позивача (відповідачі) також є потерпілими від Чорнобильської катастрофи (категорія 2), що підтверджується посвідченнями: серії НОМЕР_2 , виданим повторно 16.07.2019 Чернігівською обласною державною адміністрацією, та посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 22.01.2008 Чернігівською обласною державною адміністрацією (а.с.25,26).

У зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС позивач разом з сім`єю була евакуйована з міста Прип`ять та з 16.03.1999 року зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в її паспорті (а.с.8-10).

Дана квартира в установленому порядку була надана позивачу – ОСОБА_1 на сім`ю з чотирьох осіб: чоловік - ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 1984 р.н. та дочка ОСОБА_3 1985 р.н., що підтверджується ордером на жиле приміщення №05 від 25.02.1999(а.с.15).

Так, між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та громадянкою ОСОБА_1 укладено Договір найму жилого приміщення № 2 від 03.02.2025 (а.с.17).

За змістом п.1.1 Договору наймодавець надає наймачу і членам його сім?ї у користування житло - квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 49,07 кв.м, що складається з двох кімнат житловою площею 29,05 кв.м.

За умовами Розділу 1.3 Договору наймач зобов`язувалася використовувати житло для проживання, забезпечувати схоронність житла, дотримуватися статті 179 Житлового кодексу України, своєчасно вживати заходів до усунення виявлених у квартирі несправностей та пошкоджень; у встановлені терміни сплачувати плату з управління будинком, плату за комунальні послуги.

Як підтверджується особовим рахунком НОМЕР_4 , позивач є наймачем квартири АДРЕСА_2 на підставі Договору найму житлового приміщення № 2 від 03 лютого 2025 року. (а.с.18)

Разом з позивачем в даній квартирі зареєстровані: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №8670 від 23.12.2025 (а.с.19)

Як зазначає позивач, відповідачі, хоча і зареєстровані у вищевказаній квартирі, але не проживають в ній з 2018 року по теперішній час.

Згідно з Актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 22.12.2025, посвідченим майстром Комунального підприємства "Новозаводське" Чернігівської міської ради Н.В. Герасименко, громадяни ОСОБА_5 , що зареєстрована та проживає у АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , що зареєстрована та проживає у АДРЕСА_4 , у присутності майстра відділу з обслуговування житлового фонду комунального підприємства "Новозаводське" Чернігівської міської ради та власника/наймача квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 склали цей акт про те, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживають за місцем реєстрації з 2018 року(а.с.20).

Окрім цього, позивач надала до суду копії квитанцій на оплату комунальних послуг (а.с.27-48).

Позивач вказує, що відповідачі з 2018 року (більше 7-ми років) фактично не проживають за місцем реєстрації, їхніх речей у квартирі не має, відповідачі виїхали з квартири та не цікавляться нею, комунальних послуг не сплачують, участі у поточних ремонтах та утриманні квартири багато років не приймають. Ніяких перешкод у доступі до квартири позивач відповідачам не створювала.

Відповідно до статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України" роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі визнання таких причин поважними суд може продовжити вказаний строк.

Виходячи з аналізу правових норм член сім`ї наймача (колишній член сім`ї) може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, із підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин, і саме ці факти повинні бути встановлені судом при вирішенні спору згідно з вимогами статті 264 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Із огляду на доведення позивачем факту відсутності відповідачів у квартирі більше шести місяців без поважних причин, її вимоги про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, із підстав, передбачених статтями 71, 72 Житлового кодексу України, підлягають задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача належить стягнути судовий збір, однак, за відсутності даної вимоги, суд не вбачає підстав для застосування стягнення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ),

Відповідач - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ),

Відповідач - ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ).

Суддя А. О. Діденко