Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №518/2214/25 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

07.05.2026 Справа №: 518/2214/25 Провадження № 2/518/158/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гуржій А.В.,

секретаря судового засідання Майнич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження з викликом сторін в залі судових засідань в селищі Ширяєве Березівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Ширяївського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про зменшення розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивовані істотною зміною матеріального та сімейного стану позивача, а також значним погіршенням стану здоров`я. Зокрема позивач посилається на поранення, перебування у полоні та наслідки цих подій, що призвели до часткової втрати працездатності та обмеження можливості отримувати стабільний дохід.

Вказує, що перебував у шлюбі з відповідачем та у цьому шлюбі народилася спільна дитина ОСОБА_3 щодо якої сплачуються аліменти і саме їх розмір є предметом даного спору.

Також зазначає наявність іншої малолітньої дитини на утриманні, яка потребує матеріального забезпечення що додатково збільшує фінансове навантаження.

Додатково зазначає свій статус внутрішньо переміщеної особи, відсутність житла та компенсацій, що впливає на його загальний матеріальний стан.

У сукупності ці обставини на думку позивача роблять попередній розмір аліментів непропорційним його реальним можливостям і потребують його зменшення

Ураховуючи вищевикладене, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на утримання спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку доходу щомісячно, встановити мінімальний розмір аліментів не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та застосувати змінений розмір з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.01.2026 року продовжено процесуальний строк для усунено недоліків позовної заяви.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник адвокат Колос В.М. у судове засідання не з`явився, представник подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнаються частково та вважають, що обґрунтованим розміром зменшення аліментів є до 1/5 частини доходів. Відзив не подано.

Згідно зі статтею 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

У зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Ширяївського районного суду Одеської області у справі №518/1113/17 від 22.03.2017 року.

Згідно з актовим записом про народження № 298 від 10.10.2014, складеним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ширяївського районного управління юстиції в Одеській області, зареєстровано народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт Ширяєве Одеської області. Батьком дитини зазначено ОСОБА_1 , матір`ю — ОСОБА_2 . Видано свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.10.2014 та серії НОМЕР_2 від 25.06.2025.

Судовим наказом Приморського районного суду м. Маріуполя від 11.01.2022 року в справі №266/6671/21 з позивача стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на користь відповідача.

Виконавчим провадженням №73482485 підтверджено факт виконання зазначеного судового наказу та наявність заборгованості за певний період у сумі 618 784,93 грн., яка утворилася у період з 02.11.2021 по 31.01.2024.

Згідно з довідкою-розрахунком державного виконавця від 28.02.2024 у виконавчому провадженні №73482485, у позивача утворювалась заборгованість зі сплати аліментів, яка виникла у зв`язку з об`єктивними обставинами, пов`язаними з проходженням служби та перебуванням у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3244-7002336307 підтверджено статус позивача як внутрішньо переміщеної особи.

Довідкою військової частини від 10.08.2025 року №1533/9843 підтверджено проходження позивачем військової служби на посаді штаб-сержанта.

Трудовою книжкою та довідками про проходження служби встановлено, що позивач проходив військову службу у Національній гвардії України та після звільнення у 2021 році перебував без постійного працевлаштування.

Судом досліджено:

- довідки про перебування у полоні, видані Службою безпеки України та військовою частиною;

- довідку Міністерства розвитку громад та територій України №09-07/26024;

- медичні виписки зі стаціонару №923, №994;

- епікриз;

- довідку ВЛК № 202-1030-1216-4240-0 від 30.10.2025;

- довідку ВЛК №9197 від 01.10.2025;

- довідку про фіксацію тілесних ушкоджень №257.

З зазначених документів встановлено, що позивач отримав вибухово-вогнепальне поранення, що призвело зокрема до: травм нервів кисті та пальців; множинних переломів та контрактур; нейросенсорної приглухуватості; посттравматичних неврологічних та психічних розладів; хронічного больового синдрому та обмеження рухливості.

Досліджені документи підтверджують істотне та стійке погіршення стану здоров`я позивача та зниження його працездатності.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02.07.2018 року встановлено наявність у позивача іншої малолітньої дитини — ОСОБА_4 , 2018 року народження, що перебуває на його утриманні.

Судовим наказом Новокодацького районного суду м. Дніпра у справі №205/12579/25 підтверджено, що позивач несе додатковий обов`язок щодо сплати аліментів на утримання іншої дитини — ОСОБА_4 , на користь іншого стягувача.

Свідоцтвом про шлюб підтверджено факт укладення позивачем повторного шлюбу у 2018 році, що свідчить про зміну його сімейного стану та формування нової сім`ї.

Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.10.2025 року № 3244-7002336307 встановлено, що позивач має офіційний статус внутрішньо переміщеної особи, що впливає на його матеріальне становище.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у позивача відсутнє нерухоме майно.

Довідкою з військової частини та службовими документами підтверджено проходження позивачем військової служби на посаді штаб-сержанта.

Таким чином, довідками та висновками військово-лікарської комісії, медичними виписками, епікризами та іншими медичними документами встановлено, що позивач отримав вибухово-вогнепальне поранення, внаслідок чого має стійкі анатомічні та функціональні порушення, зокрема ушкодження нервів кисті, переломи кісток, контрактури пальців, нейросенсорну приглухуватість, посттравматичні неврологічні та психоемоційні розлади, а також хронічні больові синдроми. Зазначені ушкодження мають тривалий характер та обмежують працездатність позивача.

Довідкою про доходи (розрахунок грошового забезпечення) встановлено, що позивач отримує грошове забезпечення у розмірі 22 580 грн.

У сукупності досліджені судом документи підтверджують істотну зміну матеріального та сімейного стану позивача, наявність у нього двох аліментних зобов`язань щодо різних дітей, а також істотне погіршення стану здоров`я, що безпосередньо вплинуло на його працездатність та фінансові можливості.

Суд бере до уваги й те, що позивач виконує аліментні зобов`язання неухильно, а заборгованість, яка мала місце раніше, виникла з об`єктивних причин, пов`язаних із проходженням військової служби та перебуванням у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначена обставина у вигляді зміни матеріального становища платника аліментів відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів.

Так само, як і обставина у вигляді погіршення стану фізичного здоров`я відповідно до положень статті 192 СК України є також самостійною підставою для зміни розміру аліментів.

Суд звертає увагу на те, що стаття 182СК України визначає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Так, згідно із частиною першою цієї статті, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів - із поданих позивачами доказів, не вбачається яке саме їх право порушено.

Відповідно до вимог статей 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд також виходить із принципу справедливого балансу між інтересами дитини та реальними можливостями платника аліментів, закріпленого у статті 182 СК України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окремо судом встановлено, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, не забезпечений власним житлом на підконтрольній території України, не має у власності нерухомого майна.

Зазначені обставини підтверджені витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що свідчить про додаткове суттєве навантаження на його матеріальне становище, пов`язане з необхідністю забезпечення житлових умов.

Також суд враховує, що позивач проходив військову службу.

Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України, істотна зміна матеріального або сімейного стану, а також погіршення стану здоров`я платника аліментів є підставою для зміни розміру аліментів.

Суд виходить із необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами дитини та реальними можливостями платника аліментів, передбаченого статтею 182 СК України та статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що позивач об`єктивно зазнав істотного погіршення матеріального становища, зумовленого як станом здоров`я, так і відсутністю житла та необхідністю забезпечення двох дітей, що унеможливлює збереження попереднього розміру аліментів без порушення принципу пропорційності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, судом встановлено, що позивач має інше аліментне зобов`язання щодо утримання іншої дитини, що відповідно до положень статті 182 Сімейного кодексу України є обставиною, яка підлягає обов`язковому врахуванню при визначенні розміру аліментів.

Разом із тим суд виходить з того, що обов`язок батьків утримувати дитину є рівним та спільним, а визначений судом розмір аліментів має забезпечувати справедливий баланс між інтересами дитини та реальними матеріальними можливостями платника аліментів.

Оцінюючи встановлені у справі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів відбулися істотні зміни у життєвих обставинах позивача, зокрема погіршення стану його здоров`я та виникнення додаткових аліментних зобов`язань, що вплинуло на його матеріальну спроможність виконувати обов`язок щодо утримання дитини у раніше визначеному розмірі.

Водночас суд враховує, що зменшення розміру аліментів не може призводити до порушення права дитини на належне матеріальне забезпечення та її всебічний розвиток.

З урахуванням наведеного, а також керуючись принципами розумності, справедливості та добросовісності, закріпленими частиною дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та зміни раніше визначеного розміру аліментів.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на утримання дитини, з 1/4 до 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

При цьому суд враховує, що мінімальний розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що гарантує мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини.

На переконання суду, визначений розмір аліментів у частці 1/5 від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів забезпечує баланс між інтересами дитини та реальними можливостями позивача виконувати свій обов`язок щодо її утримання, а також відповідає принципу рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини, закріпленому статтею 51 Конституції України.

У зв`язку з цим суд вважає за можливе позов задовольнити частково.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного та керуючись статтями 180-184 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення донькою повноліття.

Починаючи з дня набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі судового наказу Приморського районного суду м. Маріуполя від 11.01.2022 року, справа № 266/6671/21.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя А.В. Гуржій