Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №514/1607/25 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/1607/25

Провадження по справі № 2/514/284/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Кирилюк І.М.,

при секретарі судового засідання – Царан К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування вимог зазначила, що у 2016 році вона та ОСОБА_2 уклали шлюб. У них народились спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя не склалося, сторони не можуть разом проживати, вирішувати спільні питання, проживають окремо та спільне господарство не ведуть. Позивач вважає, що шлюб носить формальний характер і його збереження є неможливим. Діти залишились проживати з позивачем. З огляду на це ОСОБА_4 вважає, що розірвання шлюбу створить умови для сторін побудувати нове життя, тому позитивне вирішення цього питання в суді відповідатиме інтересам обох сторін та їх спільних дітей і просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі., не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явився про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку, зокрема відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про дату час та місце розгляду справи..

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання без повідомлення причини такої неявки, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Ураховуючи наведені обставини, думку позивачки щодо можливості розгляду справи у заочній процедурі, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі сторін з ухваленням за наслідками такого розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

У статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Такі положення національного законодавства України відповідають ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Чоловік та жінка користуються однаковими правами щодо укладення шлюбу та його розірвання.

Згідно з ч.3 ст. 105, ч.1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. (ч.2 ст. 112 СК України).

Судом встановлено, що сторони 16.12.2016 року уклали шлюб, який зареєстровано Тарутинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №111, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Сторони мають спільних дітей:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 ( а.с. 10);

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 ( а.с. 11), які знаходяться на утриманні матері (а.с. 11).

Позивач посилається на те, що їх подружнє життя з ОСОБА_2 не склалося, вони проживають окремо та не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, що вказує на те, що їх сім`я припинила існування, шлюб носить формальний характер.

Вирішуючи відповідно до ст. 111 СК України необхідність вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд ураховує, що закріплена у цій статті норма є диспозитивною.

У разі виявлення під час розгляду справи обставин або фактів, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та інтересів подружжя, їх дітей, суд може не застосовувати цю норму СК України.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», касаційний суд вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Наведені у позовній заяві обставини, які не спростовані іншою стороною у справі, вказують на припинення сімейних стосунків сторонами, заяв про надання строку для примирення не подано. За таких обставин у суду відсутні підстави для вжиття заходів до примирення сторін.

Дослідивши письмові докази, вимоги та обґрунтування позовної заяви, з`ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність у сторін неповнолітніх дітей, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу не відповідає інтересам подружжя, а тому суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами може бути припиненим шляхом його розірвання.

Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка бажає залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 13, 259, 280-289, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладений та зареєстрований 16 грудня 2016 року Тарутинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №111 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Надіслати рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Кирилюк