Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №495/3376/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3376/26

Номер провадження 2-о/495/131/2026

28 квітня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тюпи Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фаркаш Каріна Віталіївна, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, у якій заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мала Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Мала Лепетиха, Великолепетиському районі Херсонської області, Україна.

Стислий виклад позиції заявника.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько, ОСОБА_1 – ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України, а саме: у с. Мала Лепетиха, Великолепетиського району Херсонської області.

Факт смерті підтверджується (рос.мова) «Свидетельством о смерти» НОМЕР_1 , виданого 17 марта 2026 года (рос.мова) «99500003 Нижнесерогозким районным отделом актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области», про що вказаним відділом складено відповідний актовий запис про смерть № 170269950000300209009 від 17.03.2026, вказано (рос.мова) « ОСОБА_3 , гражданство российская федерация, дата рождения ІНФОРМАЦІЯ_4 год, место смерти Херсонская областы, Великолепетихский район, с. Малая Лепетиха, дата смерти ІНФОРМАЦІЯ_5 », а також копією фотографії могили померлого.

Реєстрацію смерті було проведено за місцем проживання, однак свідоцтво про смерть не створює правових наслідків, бо видане органом, існування якого не передбачено чинним законодавством, оскільки знаходиться на тимчасово окуповані території.

У зв`язку з вищевикладеним, заявник вимушений звернутися до суду та просити встановити факт смерті на тимчасово окупованій території. Встановлення факту смерті необхідно заявнику для вступу у спадщину після померлого батька ОСОБА_2 .

Процесуальні дії у суді.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Шевчук Ю.В.

Ухвалою судді від 27.04.2026 було відкрито окреме провадження у цивільній справі, призначена дата судового засідання.

Ухвалою суду від 28.04.2026 замінено заінтересовану особу.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України регламентовано статтею 317 ЦПК України, за приписами якої справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України розпочато судом невідкладно зважаючи на поточну навантаженість судді.

Враховуючи, що розгляд даної справи відповідно до вимог частини другоїстатті 317 ЦПК України, здійснюється невідкладно, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника, представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування.

Дослідивши обставини справи, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим повторно 23 квітня 2026 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у с. Мала Лепетиха, Великолепетиського району Херсонської області.

Факт смерті на тимчасово окупованій території України підтверджується свідоцтвом про смерть, що видане органами реєстрації та іншими незаконними органами (установами), які знаходяться на території, тимчасово непідконтрольній державній владі України (свідоцтво серія НОМЕР_3 , видане 17.03.2026 Нижньосерегодським районним відділом запису актів цивільного стану Управління ДРАЦС Херсонської області (99500003).

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, Великолепетиська селищна територіальна громада Каховського району Херсонської області перебуває під тимчасовою окупацією рф з 24.02.2022.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» до тимчасово окупованих рф територій України з 24 лютого 2022 року відноситься Великолепетиська селищна територіальна громада Каховського району Херсонської області, де помер ОСОБА_2 , що на даний час є загальновідомим фактом, який, згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування, у зв`язку з чим факт смерті ОСОБА_2 не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Тобто дане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане на тимчасово окупованій території України, незаконним органом окупаційної влади.

Заявник, в особі свого представника, звернувся до суду для встановлення факту смерті свого батька для отримання свідоцтва про смерть встановленого законодавством України зразку та вступу у спадщину.

Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Частиною 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Внаслідок повномасштабної збройної агресії рф проти України, с. Мала Лепетиха, Херсонської області, на даний час є тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 4 цього ж Закону передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Частинами 2, 3, 4 ст. 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також те, що встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт смерті.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , на тимчасово окупованій території, що дасть можливість заявнику отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 319 ЦПК України дане рішення підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. 12, 13, 95, 263-265, 317, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мала Лепетиха, Великолепетиського району, Херсонської області), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Мала Лепетиха Каховського (Великолепетиського) району, Херсонської області.

Рішення суду є підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

Рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Судове рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Юлія ШЕВЧУК