Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №160/30082/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 06 січня 2026 р.

Справа: №160/30082/25

Суддя: Луніна Олена Станіславівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 рокуСправа №160/30082/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 12.09.2025 року за №046550006064 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.12.1985 року, трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 28.07.1981 року та архівних довідках №910 від 07.10.2022 року, №960 від 19.10.2022 року, виданих Комунальною архівною установою П`ятихатської міської ради "П`ятихатський трудовий архів".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 04 вересня 2025 року вона звернулася до відділу з питань призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком. Однак, за результатами розгляду заяви позивачу було відмовлено з посиланням на те, що до трудового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім.. «Фрунзе» згідно довідки № 960 від 19.10 2022 року, виданої Комунальною архівною установою П`ятихатської міської ради «П`ятихатський трудовий архів", оскільки у довідці не повністю вказано ПІБ заявника ( ОСОБА_2 .Вл.). Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 24.10.2025р. відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

04.11.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що обов`язковою умовою для призначення пенсії за віком за нормами Закону 1058 є наявність необхідного страхового стажу та досягнення особою визначеного законодавством пенсійного віку. Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в призначенні пенсії вік заявника 63 роки 0 місяців 02 дні. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 29 років. Після досягнення віку 63 років з 01 січня 2025 по 31 грудня 2025 року необхідний страховий стаж становить від 22 до 32 років та після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Страховий стаж позивача становить 15 років 11 місяців 15 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи згідно довідки №960 від 19.10.2022, оскільки у довідці не повністю вказано ПІБ заявника ( ОСОБА_3 . Вл); період роботи згідно довідки №910 від 07.10.2022, оскільки у довідці не вказано по батькові. Згідно підтверджуючих документів право на пенсійну виплату заявник матиме з 03.09.2027. Оскільки, страховий стаж позивача становив 15 років 11 місяців 15 днів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 12.09.2025 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до відділу з питань призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком.

Відповідно до екстериторіального розгляду заяв органами Пенсійного фонду України, заяву позивача про призначення пенсії за віком було направлено для розгляду до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

За результатом розгляду заяви, Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 12.09.2025 року за №046550006064 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що вік заявника 63 роки 0 місяців 02 дні. Страховий стаж позивача становить 15 років 11 місяців 15 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи згідно довідки №960 від 19.10.2022, оскільки у довідці не повністю вказано ПІБ заявника ( ОСОБА_2 . Вл); період роботи згідно довідки №910 від 07.10.2022, оскільки у довідці не вказано по батькові. Згідно підтверджуючих документів право на пенсійну виплату заявник матиме з 03.09.2027.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Частиною 2 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 12.09.2025 року за №046550006064, пенсійним органом не враховано до страхового стажу позивача періоди роботи позивача згідно довідки №960 від 19.10.2022, оскільки у довідці не повністю вказано ПІБ заявника ( ОСОБА_2 . Вл); період роботи згідно довідки №910 від 07.10.2022, оскільки у довідці не вказано по батькові.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Суд досліджуючи архівну довідку №960 від 19.10.2022, №910 від 07.10.2022 встановив, що в ній дійсно не повністю вказано ПІБ заявника ( ОСОБА_2 . Вл), однак, такі довідки видавалась на підставі первинних документів, на думку суду відповідачем під час розгляду поданих позивачем документів був застосований формальний підхід, оскільки основним документом що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

В матеріалах справи містяться копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.12.1985 року та трудової книжки серії НОМЕР_2 від 28.07.1981 року які в повній мірі підтверджують трудову діяльність позивача.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про протиправність прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення від 12.09.2025 року за №046550006064 про відмову в призначенні пенсії за віком, відтак вказане рішення підлягає скасуванню судом, а право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.12.1985 року, трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 28.07.1981 року та архівних довідках №910 від 07.10.2022 року, №960 від 19.10.2022 року, виданих Комунальною архівною установою П`ятихатської міської ради «П`ятихатський трудовий архів».

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 12.09.2025 року за №046550006064 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.12.1985 року, трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 28.07.1981 року та архівних довідках №910 від 07.10.2022 року, №960 від 19.10.2022 року, виданих Комунальною архівною установою П`ятихатської міської ради «П`ятихатський трудовий архів».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua