Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №127/21600/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/21600/25

Провадження № 2/127/4555/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

представника позивача – адвоката Антонюк Ю. М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів – адвоката Галіциної В. В.,

розглянувши в залі суду в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник – адвокат Антонюк Юлія Михайлівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

10.07.2025 позивачка ОСОБА_2 , в особі представника – адвоката Антонюк Ю. М., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки, ОСОБА_4 , яка була матір`ю батька позивачки, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті батька позивач була неповнолітньою та мала повних 15 років. Після смерті баби, ОСОБА_4 , відкрилася спадщина.

Відповідачі по справі, які є чоловіком та другим сином померлої, подали до Другої вінницької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини до її майна. Нотаріусом було заведено спадкову справу №27/2025.

Впродовж останніх семи років позивач постійно проживає на території Польщі, за адресою реєстрації не проживає, поштову кореспонденцію не отримує.

З повідомлення державного нотаріуса Другої вінницької державної нотаріальної контори Швець Л. №836/02-14 від 06.06.2025, про яке випадково дізналася та отримала у відділенні АТ «Укрпошти» мати позивачки та представник за довіреністю ОСОБА_6 , позивачка дізналася, що вона є спадкоємцем за законом до майна померлої ОСОБА_4 за правом представлення згідно зі ст. 1266 ЦК України. Нотаріус повідомила позивачку, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом їй необхідно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини минув.

Позивач до отримання вище зазначеного повідомлення нотаріуса не знала та не могла знати про те, що вона може бути спадкоємцем померлої баби. За життя баби відносини позивача з нею та з дідом, відповідачем ОСОБА_1 , складалися не найкращим чином. Після смерті батька позивачки дід та баба не намагалися підтримувати відносини з дітьми померлого сина, зокрема з позивачем, а з 2023 року спілкування припинилося взагалі.

Мати позивачки, ОСОБА_6 , як представник доньки за довіреністю, подала до нотаріуса заяву про прийняття донькою спадщини.

Позивач як спадкоємець за законом позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в позасудовому порядку, тому потребує визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 10.07.2025 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 11.07.2025.

Ухвалою суду від 28.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 24.09.2025 о 16-00. Задоволено клопотання представника позивача – адвоката Антонюк Ю. М. про витребування доказів, витребувано від Другої вінницької державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 27/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

18.08.2025 від представника відповідачів – адвоката Галіциної В. В. надійшов відзив на позовну заяву, в додатку до якого надана заява про витребування доказів.

Відзив мотивований тим, що позовна заява ОСОБА_2 є безпідставною і не підлягає задоволенню. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка ОСОБА_2 є не єдиною спадкоємицею за правом представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є рідний син померлої, ОСОБА_3 , та чоловік, ОСОБА_1 , які прийняли спадщину, так як у встановлений законом строк подали заяви про прийняття спадщини до Другої вінницької державної нотаріальної контори.

Вважає, що у ОСОБА_2 не було об`єктивної і непереборної обставини пропуску з поважної причини строку, встановленого законом для прийняття спадщини після смерті рідної баби, ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_1 повідомляв онукам, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , її рідній сестрі, про смерть баби одразу, телефоном. Крім того, онучці ОСОБА_2 було добре відомо про хворобу баби, так як перед смертю вона тривалий час хворіла. Внучка ОСОБА_2 не цікавилася життям баби ОСОБА_4 , її здоров`ям і не спілкувалася з нею. Внучка ОСОБА_2 приїздила невдовзі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 рідної баби ОСОБА_4 в Україну, була на кладовищі і в с. Мізяківські Хутори, де похована ОСОБА_4 . Отже, обставини, викладені у позовній заяві, про те, що ОСОБА_2 дізналася про смерть ОСОБА_4 з повідомлення державного нотаріуса Другої вінницької державної нотаріальної контори Швець Л. № 836/02-14 від 06.06.2025 не відповідають дійсності.

Також є абсолютно необґрунтованими твердження позивача про те, що вона до отримання вище зазначеного повідомлення нотаріуса не знала та не могла знати про те, що вона може бути спадкоємцем померлої баби та претендувати на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Оскільки, ще 28.05.2024 позивачка ОСОБА_2 перебувала в Україні і навіть надала своїй матері ОСОБА_6 нотаріально посвідчену довіреність, в тому числі у цій довіреності є повноваження вести її спадкові справи, після смерті будь-яких осіб, а також справи у судах тощо (копія довіреності додана до позовної заяви). Відповідач ОСОБА_1 неодноразово зверталися до ОСОБА_2 з проханням навідатися до баби, яка важко хворіла останні два роки і вісім місяців до смерті і стан її здоров`я був критичним, а тому не відповідають дійсності і твердження позивача про те, що їй було невідомо про смерть рідної баби.

В позовній заяві ОСОБА_2 не зазначено поважну причину, яка б могла дійсно перешкоджати їй вчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 рідної баби, ОСОБА_4 , також взагалі не надано доказів про наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. ОСОБА_2 знала про смерть баби, перебувала в Україні як незадовго до смерті баби так і після її смерті та мала об`єктивну можливість подати вчасно заяву про прийняття спадщини. Сам факт її проживання в Республіці Польща не є об`єктивною причиною, яка могла б завадити позивачу подати заяву вчасно, адже це можливо було зробити оформивши відповідну заяву у нотаріуса в Республіці Польща або в консульстві України, а також приїхавши в Україну для подачі заяви.

Оскільки позивачем не доведені поважні, непереборні та об`єктивні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, то відповідачі вважають, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі, які понесли відповідачі складаються з витрат на правничу допомогу адвоката, кожним відповідачем по 7 500, 00 грн, а загалом 15 000, 00 грн, документи на підтвердження цих витрат будуть надані суду додатково.

Разом з відзивом було подано докази на, які представник відповідачів посилається у відзиві та клопотання про витребування письмових доказів по справі, а саме з Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , державного кордону України в період з 01.01.2024 по 10.07.2025 включно.

27.08.2025 на адресу суду від представника позивача – адвоката Антонюк Ю. М. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача звертає увагу суду, що факти викладені у відзиві на позовну заяві перекручені та направлені на спробу ввести суд в оману. Стверджує, що до отримання листа від нотаріуса позивач не знала і не могла знати про те, що її баба мала у власності майно, на отримання в порядку спадкування якого вона може претендувати як спадкоємець батька за правом представлення. Зокрема, в сім`ї завжди звучала інформація про те, що квартира, в якій проживали померла ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_1 належить лише ОСОБА_1 , правоустановчі документи на квартиру ні позивачу, ні її матері ніхто не показував.

Позивач визнає, що їй було відомо про смерть баби, невдовзі після її смерті вона приїздила в Україну, відвідувала її могилу. Однак, саме про своє право на спадкування вона дізналася лише з вище наведеного повідомлення державного нотаріуса Другої Вінницької державної нотаріальної контори Швець Л. №836/02-14 від 06.06.2025, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом. Всі інші обставини, викладені у відзиві, є голослівними та не підтвердженими жодними доказами та, на думку позивача, не мають значення для вирішення цього спору по суті. Відповідачі, на думку позивача, своїми діями намагаються усунути позивача від спадкування за законом.

17.09.2025 від Державного нотаріуса Сікорської Л. А. на виконання ухвали суду надійшла копія спадкової справи №27/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

24.09.2025 від представника відповідачів, адвоката Галіциної В. В., через канцелярію суду надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів по справі та про виклик та допит свідків. 25.09.2025 аналогічні клопотання надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд». Окрім цього, 03.11.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника відповідачів, адвоката Галіциної В. В., про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 04.11.2025 задоволено клопотання представника відповідачів – адвоката Галіциної В. В. про виклик та допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання громадянкою ОСОБА_2 державного кордону України в період з 01.01.2024 по 10.07.2025, долучено до матеріалів справи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.09.2025 №442326443 про відсутність відомостей в Державному реєстрі речових прав та з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації прав власності за ОСОБА_3 . У подальшому адвокат Галіцина В. В. не наполягала на допиті свідків.

11.12.2025 на електронну адресу суду на виконання вимог ухвали суду 04.11.2025 від Державної прикордонної служби України надійшла відповідь (а.с.158).

Ухвалою суду від 18.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду та задоволено клопотання представника відповідачів, адвоката Галіциної В. В., про долучення до матеріалів справи копії рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23.07.2019 у справі №128/1476/19.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду додатково пояснила, що позивач спадкує після смерті баби, ОСОБА_4 . Мати позивача звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини. Позивач пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини лише на 5 місяців, бо не знала про смерть баби, з якою з 2023 року під час її хвороби позивач не спілкувалась. Поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини є те, що позивач не знала про своє право на спадкування за правом представлення. 06.06.2025 мати позивачки отримала повідомлення від нотаріуса за адресою реєстрації позивачки, отримала доручення від доньки та звернулась до нотаріуса. Крім того, позивач не проживає за місцем реєстрації в Україні, проживає фактично в Республіці Польща. Уточнила, що про смерть баби позивач знала, строк, встановлений для прийняття спадщини пропустила із-за своєї необізнаності.

Представник відповідачів позов не визнала, суду пояснила, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли її син та чоловік, відповідачі у справі. Крім позивачки спадкоємицею за правом представлення є ще її сестра, ОСОБА_7 , яка спадщину не приймала.

Вважає, що поважні причини для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні, бо позивач знала про смерть баби, була в Україні, заходила до неї, знала про її хворобу. Необізнаність у наявності права спадкувати за правом представлення не може бути поважною причиною для пропуску строку, бо позивач мала можливість скористатися правовою допомогою. Крім того, в довіреності, яку позивач видала на ім`я матері, є і повноваження щодо представництва в спадкових правовідносинах. У самої позивачки не було перешкод звернутися до нотаріуса в Польщі або до консульської установи України в Польщі та оформити заяву про прийняття спадщини.

В сім`ї ОСОБА_10 була домовленість щодо нерухомого майна, яке було розподілене батьками між синами. Спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 мав успадкувати ОСОБА_3 . Дід допомагав позивачці та її сестрі оформлювати документи в судовому порядку після смерті їх батька, ОСОБА_5 , для цього укладав договір з адвокатом.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки та представника відповідачів, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, доходить висновку, що у задоволенні позову має бути відмовлено з таких підстав.

Судом встановлені фактичні обставини, які є підставою виникнення спадкових відносин, що регулюються відповідними нормами ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №2092 (а.с.53).

ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 її сином, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а. с. 54) та свідоцтвом про народження (а. с. 55) відповідно.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи безстроково (а. с. 64).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_5 (а. с. 12), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 17).

З паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_11 вбачається одержання візи Республіки Польща та неодноразові виїзди та в`їзи на її територію протягом 2018-2022 років (а. с. 18-22).

З спадкової справи №27/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що 17.01.2025 з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 81 зворот, 87 зворот).

З повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 02.05.2025 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є доньками померлого ОСОБА_5 (а. с. 96-99).

Другою вінницькою нотаріальною конторою за вих. №836/02-14 від 06.06.2025 та за вих. № 835/02-14 від 06.06.2025 біли направлені листи ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про відкриття спадщини після смерті їх баби- ОСОБА_4 та запропоновано протягом 10- робочих днів з дня отримання цього листа повідомити нотаріуса про наміри стосовно оформлення спадщини (а. с. 100, 100 зворот – 102 зворот).

24.06.2025 до Другої вінницької нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_2 , якою вона повідомила про свій намір прийняти спадщину після смерті баби, ОСОБА_4 , та про намір звернутися з позовом до суду (а. с. 103).

24.06.2025 до Другої вінницької державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_6 , в якій вона просить не видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , підтверджуючі документи про звернення до суду для призупинення видачі свідоцтва про право на спадщину зобов`язується надати протягом 30 днів (а. с. 104).

Повноваження ОСОБА_6 на представництво інтересів ОСОБА_2 підтверджуються довіреністю від 28.05.2024, посвідченою приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б., в якій, зокрема, зазначено повноваження щодо ведення всіх спадкових справ довірителя після смерті будь-яких осіб (а. с. 104 зворот-105).

З Інформаційної довідки з Реєстру Вінницької міської територіальної громади від 02.05.2025 вих. №15528 вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

З відповіді вих. №19/97774-25 від 11.12.2025 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що у період з 01.01.2024 по 10.07.2025 ОСОБА_11 з 28.05.2024 по 31.05.2024, з 26.07.2024 по 09.08.2024, з 29.05.2025 по 08.06.2025 перебувала на території України (а. с. 159).

Відповідно до рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23.07.2019 по справі №128/1476/19 (а.с.141-144), вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 – позивач по справі, зверталися з позовом до Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та припинення права власності на знищене майно після батька ОСОБА_5 , який є сином та братом відповідача. Позов було задоволено.

Рішення надано представником відповідача на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 допомагав оформити право власності на житловий будинок онукам - ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та безпосередньо укладав договір про надання професійної правничої допомоги №22 від 30.05.2019, копія якого надана суду (а.с.149), з адвокатом Байдаком В. Г. в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та припинення права власності на знищене майно.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №439545811 від 14.08.2025 підтверджується право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на житловий будинок, з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 70).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №442326443 від 05.09.2025 вбачається, що ОСОБА_3 не має на праві власності, інших речових правах, іпотеки, обтяження нерухомого майна (а. с. 125).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1220, 1270 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто (частина 1, 2 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач є онукою та спадкоємицею ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_5 . Позивачка пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи надані позивачем докази в їх сукупності, з урахуванням наведених норм, суд вважає, що позивачем не підтверджено належними допустимими та достатніми доказами, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса пропущений нею з поважних причин.

Оцінюючи поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які вказані позивачем, а саме: постійне місце проживання в іншій країні та необізнаність про право спадкувати за правом представлення після смерті баби, відсутність інформації про спадкове майно, суд не вбачає підстав для визнання зазначених причин як поважних для пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В постанові від 11.08.2021 у справі №720/1079/19 Верховний Суд зазначив, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

З вище наведеного вбачається, що представник позивача визнала факти, що позивачу відомо було про хворобу та смерть баби, після смерті якої позивач в період встановленого законом шестимісячного строку з 26.07.2024 по 09.08.2024 перебувала на території України, а отже мала можливість звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

На думку суду, постійне проживання позивача на території Польщі не могло бути перешкодою для її звернення з заявою про прийняття спадщини в Україні, бо з наданих суду доказів вбачається, що в період з 01.01.2024 по 10.07.2025 ОСОБА_2 тричі: з 28.05.2024 по 31.05.2024, з 26.07.2024 по 09.08.2024, з 29.05.2025 по 08.06.2025 приїздила в Україну та перебувала на території України, а отже мала можливість приїхати в Україну для прийняття спадщини. Крім того, позивач мала можливість звернутися з відповідною заявою в консульську установу України на території Польщі.

Про обізнаність позивача про її право на спадкування, на думку суду, свідчить надана нею нотаріально посвідчена довіреність, яку вона оформила до смерті спадкодавця 28.05.2024, вказавши в ній повноваження щодо ведення всіх її спадкових справ після смерті будь-яких осіб.

Не може бути визнаною як поважна причина для пропуску строку для прийняття спадщини і необізнаність позивачки про наявність спадкового майна.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача про визначення в родині Білаш порядку спадкування майна як такі, що не мають юридичного значення. Воля спадкодавця щодо визначення кола спадкоємців відповідно до ст. 1233 ЦК України може бути виражена шляхом вчинення заповіту. Заповіт ОСОБА_4 за життя не вчиняла.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

У встановлений законом строк представником відповідачів було надано суду докази щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу: договори про надання правової (правничої) допомоги по цивільній справі від 15.08.2025, укладені між адвокатом Галіциною В. В. та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кожним окремо (а.с.172, 173), акт – опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 14.04.2026 (а.с.174), з якого вбачається, що вартість послуг адвоката Галіциної В. В. становить 15 000, 00 грн, по 7 500, 00 грн з кожного, згідно договорів та за згодою сторін.

Суд встановив, що заявлені витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами. При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, а також час витрачений адвокатом на виконання зобов`язання за договором з надання правничої допомоги (23 годин). З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є вимога встановити (визначити) спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, справа розглядалася в порядку загального провадження. У цій справі адвокат надав відповідачам послуги, зокрема, пов`язані з наданням юридичної консультації, підготовкою адвокатських запитів, вивчення судової практики, підготовкою відзиву, підготовкою заяв про витребування доказів, підготовкою заяв про виклик свідків, підготовкою заяви про приєднання доказів, участь в судових засідань.

Суд вважає, що з урахуванням складності справи, наявності усталеної судової практики, обсягу і складності складених процесуальних документів, заявлена до відшкодування сума 15 000, 00 грн має бути зменшена.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачів 10 000, 00 грн, по 5 000, 00 грн кожному, витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, розумним та відповідним складності справи та виконаній адвокатом роботі.

Керуючись статтями 1272 ЦК України, статтями 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник – адвокат Антонюк Юлія Михайлівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп., по 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. кожному.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 06.05.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА