Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №754/14151/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 33/824/2632/2026

Справа № 754/14151/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І. перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року

про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 24 квітня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач В.О. сформувала та надіслала засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи пропуск строку на апеляційне оскарження, захисник вказує, що оскаржуване судове рішення було ухвалено 19 жовтня 2023 року, при цьому копію постанови ОСОБА_1 не отримував, що є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідає вимогам статті 289 КУпАП.

03 квітня 2026 року та 08 квітня 2026 року адвокат Ткач В.О. направляла до суду першої інстанції заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, 16.04.2026 року отримала на електронну пошту повідомлення, про те, що матеріали даної справи сформовані в електронному вигляді та завантажені до підсистеми «Електронний суд» та отримала доступ до постанови. При цьому, інші матеріали справи у підсистемі «Електронний суд» відсутні.

Зазначає, що під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Вважає, що наведені обставини - неотримання копії постанови, а також своєчасне звернення після отримання доступу до постанови (16.04.2026) - є поважними причинами пропуску строку, оскільки обаставини об`єктивно унеможливлювали своєчасне оскарження, не залежали від волі апелянта та підтверджуються матеріалами справи та доданими доказами.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

При цьому, чинний КУпАП не пов`язує початок перебігу строку оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення із датою вручення копії цієї постанови, а лише надає право клопотати про поновлення строку оскарження, якщо його пропущено з поважних причин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2023 року Балашов особисто ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить його розписка (а.с.13), а 19 жовтня 2023 року подав до суду письмові пояснення по суті правопорушення.

19 жовтня 2023 року за результатами розгляду справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП Деснянським районним судом міста Києва винесена постанова, в якій роз`яснено порядок і строк її оскарження.

При цьому зі змісту постанови встановлено, що ОСОБА_1 брав участь під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та подав пояснення.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості направити апеляційну скаргу у строк, встановлений ст. 294 КУпАП.

03 квітня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач В.О. сформувала та надіслала засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи. 06 квітня 2026 року судом було повідомлено захисника про те, що матеріали даної справи в електронному вигляді не формувались, а тому з матеріалами справи можна ознайомитись, звернувшись до суду з відповідною заявою.

08 квітня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач В.О. сформувала та надіслала засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» до суду заяву про завантаження матеріалів до системи «Електронний суд». 16 квітня 2026 року судом було повідомлено захисника про те, що матеріали даної справи сформовані в електронному вигляді та завантажені до системи «Електронний суд».

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Деснянського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року надіслана судом 19 жовтня 2023 року, забезпечено надання загального доступу 23 жовтня 2023 року.

Враховуючи положення ст. 294 КУпАП останнім днем подачі апеляційної скарги на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року є 30 жовтня 2023 року.

Проте, апеляційна скарга на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року подана більше ніж через два роки - 24 квітня 2026 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження.

Відповідно до положень ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Таким чином, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в строки, що визначені чинним законодавством та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, пропустив такий строк без поважних причин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України»).

При цьому слід зауважити, що, розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 КУпАП).

З огляду на викладене, у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткач В.О. повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвоката Ткач Вікторії Олександрівні у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук