Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №133/1922/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №133/1922/25

Суддя: Гуменюк О. О.

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/1922/25

провадження № 3/133/236/26

04.05.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Гуменюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, матеріали справи, що надійшли з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – невідомий, жителя АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №341241 від 25.05.2025, 25.05.2025 о 11:20 в с. Махнівка, Хмільницького району, Вінницької області на АД М-21 242 км, ОСОБА_2 керував транспортним засобом INFINITI Q50, д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія у лікаря-нарколога в КП «Калинівська ЦРЛ» висновок №99 позитивний (канабіс), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху.

Вказані дії особи, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що рухався у напрямку м. Вінниці, однак, навігатор проклав маршрут не в правильному напрямку, у зв`язку з чим порушив Правила дорожнього руху та перетнув суцільну лінію розмітки. Також, ОСОБА_2 зазначив, що наркотичних засобів не вживає, однак на вимогу працівників поліції погодився проїхати з ними до медичного закладу. За його словами, під час перебування у патрульному автомобілі він вживав воду, яку йому запропонували працівники поліції. У медичному закладі він надав зразок сечі для проведення тестування на наявність наркотичних засобів. Згодом медичний працівник повідомив йому про позитивний результат тесту, з яким він не погодився. Після цього, вже за місцем свого проживання, ОСОБА_2 звернувся до іншого медичного закладу з метою повторного проходження тестування, однак, за його словами, йому було відмовлено у проведенні такого огляду.

У судовому засіданні адвокат Прус О.О. заперечив перебування ОСОБА_2 в стані наркотичного сп`яніння, зазначивши що явних ознак такого сп`яніння працівниками поліції не було виявлено, крім того працівники поліції довго утримували на місці ОСОБА_2 . Крім того фактичних доказів, що його возили до медичного закладу матеріали справи не містять, зазначив також, що працівники поліції надали ОСОБА_2 воду щоб той попив та сміялись з нього. Крім того зазначив, що в матеріалах справи відсутній відеозапис на якому зафіксовано проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, а тому просив закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

На підставі ст. 280 КУпАП, встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як докази вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надані: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 341241 від 25.05.2025; рапорт поліцейського від 25.05.2025 з описом події яка відбулась 25.05.2025; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.05.2025; висновок КП «Калинівська ЦРЛ» №99 від 25.05.2025; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4812939 від 25.05.2025, відповідно до якої на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП; дисками з відеозаписами.

Вивчивши адміністративні матеріали, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Згідно пункту 6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

При цьому, суд зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, згідно положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Судом досліджено долучений до матеріалів справи відеозаписи з портативних відеореєстраторів №476588, №476097 та 476000 з яких вбачається, що за кермом автомобіля був ОСОБА_2 який пояснював працівникам поліції, що пропустив поворот. Працівники поліції вказують йому що той порушив Правила дорожнього руху, а саме перетнув суцільну лінію, на що ОСОБА_2 не заперечував. Згодом працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_2 спершу сперечався з ними стосовно виявлених ознак та почав кудись телефонувати, однак згодом погодився на проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Однак, відеозапису проходження ОСОБА_2 огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, матеріали справи не містять.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні матеріали справи працівниками поліції не дотримано встановленого чинним законодавством порядку проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 5 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доводиться сукупністю наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 245-249, 251, 252, 266-1, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – невідомий, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олександр ГУМЕНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua