Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №182/3014/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3014/26

Провадження № 1-кп/0182/912/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2026 за №12026046340000078 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одруженого, на утриманні нікого має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст.. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

04.04.2026 приблизно о 18.00 годині потерпілий ОСОБА_3 , разом з малознайомим йому ОСОБА_2 перебував на прилеглій території до будинків АДРЕСА_3 , № 16, АДРЕСА_4 . У цей же час та місці, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стався словесний конфлікт з приводу неповернення будівельного інструменту, який потерпілий надав останньому для тимчасового користування. У результаті чого, у ОСОБА_2 раптово виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, потерпілому, ОСОБА_2 04.04.2026 приблизно о 18:05 годині, перебуваючи на прилеглій території до будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, взяв з земельного покриття камінь, який лежав поряд з ним, та тримаючи його у правій руці, наніс ним один удар, в область правої потиличної частини голови ОСОБА_3 . Від вказаного удару потерпілий не втримавши рівновагу впав на земельне покриття, а ОСОБА_2 з місця скоєння кримінального правопорушення пішов.

Вказаними умисними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді - забитої рани правої тім?яно-потиличної ділянки голови, які згідно висновку судово-медичного експертизи № 246 від 16.04.2026, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров?я (згідно пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Ухвалою суду від 01.05.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2026 за №12026046340000078 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_4 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.15-16). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілим ОСОБА_3 надано також письмову заяву, в якій останній погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що він ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.14).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, також не оспорюються потерпілим під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.04.2026 від ОСОБА_3 надійшла заява про те, що 04.04.2026 р. близько 18.00 год. невідома особа, спричинила тілесні ушкодження по АДРЕСА_6 . Підозрює у скоєнні маловідомого чоловіка на ім`я ОСОБА_6 (а.п.6-7).

Згідно пояснень ОСОБА_3 04.04.2026 р. він у вечірній час пішов до «АТБ маркету» по вул.. Херсонській в м. Нікополі, де зустрів чоловіка на ім`я ОСОБА_6 , який був зі своїми друзями. Цей чоловік раніше допомагав йому забити вінка фанерою, а після взяв у тимчасове користування його електроінструмент. Він під час спілкування з останнім запитав , коли той поверне йому інструмент, на що ОСОБА_6 обурився і в них виникла словесна перепалка. Після чого, він розвернувся та пішов до магазину «АТБ», де скупився та пішов додому. Проходячи повз буд. №8 та №12 по вул.. Героїв Холодного Яру, він відчув сильний удар в область потилиці, від якого він впав та в нього сильно пішла кров. Озернувшись він побачив ОСОБА_6 , який щось йому крикнув та пішов. Нікого, крім ОСОБА_6 поруч не було, тому він думає, що вдарив його саме він. Також вказує, що у останнього наче було щось в руці оскільки він відчув, це під час удару (а.п.15).

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками 17.04.2026 р. проведеного за участю потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого він вказав на особу на фото під №4, а саме на а саме на ОСОБА_2 , як на особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження (а.п.18-20).

Проколом проведення слідчого експерименту за участю гр. ОСОБА_3 , вході якого останній показав обставини за яких отримав тілесні ушкодження, зазначивши куди саме прийшовся удар по потилиці, а після удару він побачив малознайомого ОСОБА_6 (а.п.21-24).

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками 17.04.2026 р. проведеного за участю свідка ОСОБА_7 , в ході якого він вказав на особу на фото під №2, а саме на а саме на ОСОБА_2 , як на особу, яка спричинила тілесні ушкодження чоловіку на ім`я ОСОБА_8 (а.п.31-33).

Згідно висновку експерта №246 від 16.04.2026 р. на підставі даних судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що виявлене тілесне ушкодження у вигляді забитої рани право тім`яно-потиличної області ділянки голови відноситься до категорії Легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Це ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмету чи його частини з обмеженою контактуючою поверхнею жорсткої конструкції або від удару об такий предмет. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна правого ліктьового суглобу відноситься до категорії Легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному обстежуваним (а.п.36-37).

Згідно додаткового висновку експерта №257 від 21.04.2026 р., на підставі даних судово-медичного обстеження у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 механізм виявленого у нього тілесного ушкодження у вигляді – забитої рани правої тім`яно-потиличної ділянки голови не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю самого гр. ОСОБА_3 , 1968 р.н. від 17.04.2026 р.. Механізм виявленого у нього тілесного ушкодження у вигляді – садна правого ліктьового суглобу у протоколі слідчого експерименту за участю самого ОСОБА_3 1968 рн.н. від 17.04.2026 р. не вказаний (а.п. 42-43).

Поясненнями ОСОБА_2 , допитаного в присутності захисника ОСОБА_5 , який вказав, що 04.04.2026 р. він зустрів ОСОБА_3 , біля кіоску який знаходиться поруч з «АТБ» по вул..Херсонській. Останній був в стані алкогольного сп`яніння, тому він вирішив його провести. Коли він проводжав ОСОБА_9 то останній почав з ним сварку на ґрунті того, що він нібито не повертає умисно йому інструмент, це його обурило, оскільки останній ображав його під час сварки. ОСОБА_10 був трохи попереду, а він відстав, взяв каміння з землі приблизно 5-10 см в діаметрі та хотів спершу кинути в ОСОБА_8 , однак потім в ході сварки підійшов до останнього і вдарив його по потилиці, від чого ОСОБА_8 впав на землю і в нього пішла кров з потилиці (а.п.60-62).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч.2 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 , неодружений, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та мешкання, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.50,51), відповідно до ст. 89 КК України є раніше не судимою особою (а.п.48-49).

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття..

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк сто п`ятдесят годин.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1