Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №182/2331/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2331/26

Провадження № 3/0182/832/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28.04.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Борисова Н.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №960548 від 22.03.2026 року, 22.03.2026 року о 15.40 год. в м. Нікополь по вул. Княжа, водій ОСОБА_1 керував триколісним транспортним засобом Corso-SP без д.н., з електронним двигуном потужністю 1200 Вт., з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Drager 6820, на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №798373. Водія від подальшого керування відсторонено. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило. Справа розглядалась на підставі наявних матеріалів.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22.03.2026 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 було направлено до КП «ЦМЛ» м. Покров з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Однак, гр. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с.3). Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого гр. ОСОБА_1 від проходження огляду, для встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер – 6820, відмовився (а.с.4). Поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких 22.03.2026 року він вжив алкогольний напій Пиво та в подальшому керував транспортним засобом Corso-SP без д.н., з електронним двигуном потужністю 1200 Вт. По вул. Княжа ,де його зупинили працівники поліції. Від проходження огляду відмовився бо не заперечував факт вживання спиртного (а.с.5). Згідно довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи інформаційного порталу НПУ, інформація щодо отримання гр. ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня (а.с.6).

Диспозиція ст.130 КУпАП окрім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів з ознаками алкогольного сп`яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував триколісним транспортним засобом Corso-SP без д.н., з електронним двигуном потужністю 1200 Вт., за допомогою якого він приводиться у рух та який призначений для перевезення людей.

З аналізу викладеного, очевидно, що водій ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.5 ПДР України та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вивчивши надані матеріали, вважаю, що дії правопорушника правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП та зважаючи на характер вчиненого діяння, особу правопорушника, який не з`явився в судове засідання, вважаю за необхідне притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 221, 283 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 копійок) судового збору.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Н. А. Борисова