Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №522/36/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/36/26

Провадження № 1-кп/522/7/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

провадження за ЄРДР № 12025163520000617 від 17.10.2025, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Антрацит Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 12.08.2016 Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 15, ч. 3 ст. 185, 75 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, з іспитовим строком 3 роки;

- 17.01.2018 Ірпінським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;

- 04.05.2018 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився 13.05.2020 після відбуття покарання;

- 09.07.2020 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнився 28.11.2023 після відбуття покарання;

- 26.11.2025 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 357 КК України до штрафу у розмірі 850,00 гривень, штраф не сплачено;

- 21.01.2026 Хаджибейським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 185, ч.3 ст. 357, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років та штрафу у розмірі 850,00 гривень,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, 10.10.2025 о 09:38 перебував у торговій залі магазину «Акварибки» вул. Мала Арнаутська, 117 у м. Одесі. Помітивши на прилавку магазину мобільний телефон марки «iPhone» моделі «13 Pro Max», сірого кольору, об`ємом пам`яті 128Gb, з IMEI: НОМЕР_1 , який його залишила продавець магазину ОСОБА_6 , ОСОБА_5 вирішив ним таємно заволодіти.

Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, повторно, ОСОБА_5 переконавшись, що його дії не помітні для власника телефону і інших громадян, оскільки ОСОБА_6 відволіклась, консультуючи відвідувача магазину, діючи таємно, взяв з прилавка зазначений мобільний телефон та швидко покинув приміщення

магазину.

При цьому ОСОБА_5 діяв в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 24.02.2022 року № 64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N? 2102-IX, термін дії якого неодноразово було продовжено відповідними нормативними актами.

Таємно заволодівши зазначеним чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «iPhone» моделі «13 Pro Max», ОСОБА_5 розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 23297,82 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - визнав беззаперечно.

Потерпіла ОСОБА_6 у встановленому порядку повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з`явилась, разом з цим, в матеріалах міститься заява від імені останньої про розгляд кримінального провадження без її участі.

З огляду на зазначене, зважаючи на позицію обвинуваченого та за відсутності заперечень учасників судового провадження, з урахуванням положень ст. 325 КПК України, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілої.

Також, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого та розумінні ним змісту обставин події та пред`явленого йому обвинувачення, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням документами кримінального провадження, що стосуються особи обвинуваченого і вирішення процесуальних питань. При цьому, судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що, дійсно, вчинив кримінальне правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, зокрема у середині жовтня 2025 року у торговій залі магазину, у якому здійснювалась торгівля рибою по вул. Мала Арнаутська, 117 у м. Одесі помітив без нагляду мобільний телефон марки «iPhone» сірого кольору, який викрав та в подальшому намагався обернути на свою користь. Обвинувачений повідомив, що майнову шкоду ним не відшкодовано, у зв`язку з перебуванням в СІЗО, проте у подальшому він має намір це зробити. У вчиненому він щиро розкаюється.

З огляду на зазначене, з урахуванням позиції обвинуваченого, суд вважає доведеним, поза розумним сумнівом, вчинення останнім кримінального правопорушення за встановлених обставин та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Відомостей, які б вказувати на неосудність або обмежену осудність обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання – не встановлено.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, при визначені виду та міри покарання у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який є офіційно не працевлаштованим, на обліку у лікарів нарколога та/або психіатра не перебуває, раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів проти власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

З урахуванням викладеного, зважаючи на вчинення злочину до постановлення зазначеного вироку, суд не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, та вважає за необхідне і достатнє для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України. Остаточне покарання винному підлягає призначенню на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, з покаранням, призначеним за вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21.01.2026 - у виді позбавлення волі на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу призначене за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2025 року підлягає виконанню самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з дати набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання ОСОБА_5 підлягає зарахуванню частково відбуте покарання у виді позбавлення волі за вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21.01.2026, а саме: з 20.11.2025 до дати набрання законної сили цим вироком, з розрахунку день за день позбавлення волі.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - не пред`являвся.

Питання речових доказів вирішується судом відповідно до положень ст. 100 КПК України, зокрема: цифрові диски DVD-R з відеозаписами, в кількості 2 шт., слід зберігати в матеріалах досудового розслідування.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні у сумі 400,00 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до приписів ст. ст. 118, 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 118, 124, 176-178, 183, 197, 199, 349, 368, 370, 373, 374, 376,377, 392, 395, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, з покаранням, призначеним за вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21.01.2026, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень призначене за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2025 року – виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дати набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбутого покарання частково відбуте покарання у виді позбавлення волі за вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21.01.2026 – з 20.11.2025 до дати набрання цим вироком законної сили, з розрахунку день за день позбавлення волі.

Речові докази у справі:

- цифрові диски DVD-R з відеозаписами в кількості 2 шт. – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні у сумі 400,00 гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Cуддя ОСОБА_1