Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №509/58/22 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №509/58/22

Суддя: Таварткіладзе О. М.

Номер провадження: 22-ц/813/1975/26

Справа № 509/58/22

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Смерічка" на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Смерічка" до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування наказів Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування записів у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі, визнання недійсними результатів земельних торгів та укладеного за їх результатами договору оренди, а також витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року представник Селянського (Фермерського) господарства «Смерічка» звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:

- визнати за СФГ «Смерічка» право постійного користування земельною ділянкою, площею 5,00 га відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07 квітня 1993 року за №Р-88-93;

- визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 24 грудня 2019 року за №15-10929/13-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності» в частині затвердження документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0678;

- визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 05 лютого 2021 року за №164-Т «Про затвердження документації із землеустрою зі зміною цільового призначення»;

- скасувати державну реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685 у Державному земельному кадастрі та у Поземельній книзі;

- визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 25 березня 2020 року за №14-5475/13-20СГ «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами» в редакції наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 09 лютого 2021 року за №177-Т в частині включення земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685 до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги за лотом №4651;

- визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 03 березня 2021 року за №222-Т «Про проведення земельних торгів у формі аукціону» у частині виставлення земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685 на земельні торги для передачі її у користування на умовах оренди; визнати недійсним результату земельних торгів за лотом №4651, оформлені протоколом проведення земельних торгів від 14 квітня 2021 року за №10/4651 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 16,4700 га з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685;

- визнати недійсним договір оренди землі №146 від 14 квітня 2021 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 16,4700 га з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, укладений на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом №4651 від 14 квітня 2021 року №10/4651;

- витребувати на користь СФГ «Смерічка» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 5,00 га, відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07 квітня 1993 року за №Р-88-93 у постійне користування.

В обґрунтування позову вказує, що 24.12.1992 року Миколаївською сільською радою Овідіопольського району Одеської області народних депутатів прийнято рішення «Про надання ділянок у постійне користування громадянам для ведення селянських (фермерських) господарств з земель запасу», яким ОСОБА_2 було надано у постійне користування земельну ділянку, площею 5,00 га. 28.01.1993 року землевпорядником Одеського філіалу інституту землеустрою визначено в натурі межі земельної ділянки.

07.01.1993 року на ім`я ОСОБА_2 було видано Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі Державних актів на право постійного користування землею за №Р-88-93. 01.07.1993 року Овідіопольською районною радою народних депутатів було видано Розпорядження за №86, яким зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Смерічка», а головою господарства зареєстровано ОСОБА_2 , про що у подальшому видано відповідне свідоцтво.

05.07.1993 року Одеським обласним управлінням статистики було видано Свідоцтво за №10113 на селянське (фермерське) господарство «Смерічка». 06.08.2010 року ОСОБА_2 власним рішенням склала з себе повноваження Голови СФГ «Смерічка», передавши повноваження ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що Овідіопольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний запис №121 та видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 .

Протягом 1993-20121 років СФГ «Смерічка» користувалась земельною ділянкою, площею 5,00 га, що розташована у Калаглійській сільській раді Овідіопольського району Одеської області. 24.12.2019 року Головним Управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято Наказ за №15-10929/13-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності», яким серед іншого, затверджено документацію із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0678. 25.03.2020 року земельну ділянку з кадастровим номером 5123781700:01:001:0678 площею 16,9668 га Наказом Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області №15-5475/13-20-СГ включно до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги.15.05.2020 року Міськрайонне управління Держгеокадастру в Овідіопольському районі та ч. Чорноморську Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області звернулося, зокрема до Калаглійської сільської ради з листом за №623/123-20 з переліком земельних ділянок, які виставляються на земельні торги у формі аукціону, зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0678. 26.05.2020 року Калаглійська сільська рада Овідіопольського району Одеської області у відповідь на вищевказаний лист повідомила за №101 органи Держгеокадастру про неможливість проведення земельних торгів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0678, площею 16 га, оскільки землекористувачем земельної ділянки, є зокрема, СФГ «Смерічка».

13.07.2020 року Головним Управлінням Держгеокадстру в Одеській області прийнято Наказ за №122-Т «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким надано дозвіл щодо розроблення проекту землеустрою стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0678 для її поділу. 03.02.2021 року Головним Управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято Наказ за №164-Т «Про затвердження документації із землеустрою із зміною цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, розроблений ТОВ «Одеський земельний центр».

09.02.2021 року за №177-Т внесено зміни до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, яким земельну ділянку з кадастровим номером 5123781700:01:001:0678, площею 16,9668 га виключено з переліку, натомість включено земельну ділянку з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685.

03.03.2021 року Головним Управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято Наказ за №222-Т «Про проведення земельних торгів у формі аукціону», яким, серед інших, виставлено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером №5123781700:01:001:0685 на земельні торги у формі аукціону.

14.04.2021 року відбулися земельні торги, за результатами яких перемогу здобув ОСОБА_1 . Цього ж дня, між ОСОБА_1 та Головним Управлінням Держгеокадастру в Одеській області укладено Договір оренди землі №146 згідно якого Орендодавець на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом №4651 від 14.04.2021 року №10/4651 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123781700:01:001:0685, розташовану за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Калаглійська сільська рада (за межами населеного пункту), у зв`язку з цим, позивач вказує на те, що рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області, результати земельних торгів та договір оренди, укладений за результатами цих торгів недійсними та просить визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою 5,00 га, розташованої на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.1993 року за №Р-88-93, а також витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог Селянського (Фермерське) господарства "Смерічка" до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування наказів Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування записів у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі, визнання недійсними результатів земельних торгів та укладеного за їх результатами договору оренди, а також витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Селянське (Фермерське) господарство "Смерічка"звернулося апеляційну скаргу, в якій просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 лютого 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, призначене на 28.04.2026 року на 15:45 год. представник третьої особи - Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяву про відкладення судового засідання або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подавав.

Присутні в судовому засіданні представник С (Ф) Г «Смерічка» адвокат Карташов А.Г., представни ОСОБА_4 адвокат Галюров М.Ю. та представнки ГУ Держгеокадастру в Одеській областіСтепко Е.В. не заперечували проти розгляду справи за фактичною явко сторін.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1. 2, 4 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні позову Селянського (Фермерського) господарства "Смерічка" до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування наказів Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування записів у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі, визнання недійсними результатів земельних торгів та укладеного за їх результатами договору оренди, а також витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з того, що:

- вимоги про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування наказів Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування записів у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі, визнання недійсними результатів земельних торгів та укладеного за їх результатами договору оренди за встановлених у справі обставин не відносяться до ефективних способів захисту прав;

-на підставі віндикаційного позову може бути витребуване з чужого незаконного володіння майно, яке є індивідуально визначеним.

- річчю, яку просить витребувати позивач, є земельна ділянка площею 5.00 га, що розташована на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області як окремі об`єкти цивільних прав.

- дана земельна ділянка не сформована, право постійного користування за позивачем не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, земельна ділянка не виділена в натурі, у зв`язку з цим є неможливим виокремлення та витребування земельної ділянки, яка належить на праві постійного землекористування СФГ «Смерічка», загальною площею 5,00 га. зі складу земельної ділянки кадастровий номер 5123781700:01:001:0685, площею 16,4760 га., яка знаходиться у оренді у ОСОБА_1

- земельна ділянка з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, площею 16,4760 га сформована, відомості про яку внесені в Державний земельний кадастр, і зареєстрована її власником, в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про оренди на яку було виставлено на земельні торги, які відбулись 14.04.2021 року, у відповідності до вимог чинного законодавств, що регулює проведення земельних торгів, за результатами яких перемогу здобув ОСОБА_1 , який є добросовісним набувачем.

- втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

Проте колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- 18 серпня 1992 року ОСОБА_2 звернулась до Миколаївської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області з заявою про виділення земельної ділянки із земель із запасу площею 5,00 га для ведення фермерського господарства;

- пунктом 1 рішення 11 сесії 21 скликання Миколаївської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області «Про надання ділянок у постійне користування громадянам для ведення селянських (фермерських) господарств із земель запасу» від 24.12.1992 року було вирішено надати у постійне користування земельні ділянки на землі запасу загальною площею 60.00 га ріллі для ведення селянських (фермерських) господарств громадянам, в тому числі ОСОБА_2 – 5.0 га ріллі;

- пунктом 2 вищевказаного рішення було зобов`язано громадян зареєструвати в державній адміністрації статут селянського (фермерського) господарства та забезпечити раціональне використання наданих земель.

- на підставі завдання на складання проекту відводу земельних ділянок для ведення фермерських господарств, затвердженого головою Миколаївської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області І.І. Дечевим 30.12.1992 року, Одеським філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1993 році було розроблено проект відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 для ведення селянських (фермерських) господарств на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.;

- згідно з пояснювальною запискою проектом передбачено відведення земельних ділянко в постійне користування із земель запису на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області громадянам:

1) ОСОБА_5 – 5,0 га ріллі;

2) ОСОБА_7 – 5,0 га ріллі;

3) ОСОБА_2 – 5,0 га ріллі;

4) ОСОБА_6 – 5,0 га ріллі.

- на виконання рішення 11 сесії 21 скликання Миколаївської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області від 24.12.1992 року землевпорядником Одеського філіалу інституту землеустрою Української академії аграрних наук було визначено в натурі межі земельної ділянки ОСОБА_2 площею 5,00 га ріллі, що підтверджується актом від 28.01.1993 року;

- 07 квітня 1993 року ОСОБА_2 було видано Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею за №Р-88-93. Згідно цього акту вказаному громадянину ( ОСОБА_2 ) надається у постійне користування земельна ділянка площею 5.00 гектарів в межах згідно плану, що розташована на території Миколаївської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області, для ведення селянського (фермерського) господарства;

- 01.07.1993 року розпорядженням Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області «Про реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Смерічка» № 86 було зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Смерічка», глава господарства – ОСОБА_2 ;

- 01.07.1993 року у відповідності до вимог Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» на підставі вищевказаного розпорядження Овідіопольською районною радою народних депутатів Одеської області ОСОБА_2 було видано Свідоцтво про реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Смерічка», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- 05.07.1993 року Одеським обласним управлінням статистики СФГ «Смерічка» присвоєно ідентифікаційний код – 20928744, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_3 ;

- 06.08.2010 року ОСОБА_2 склала з себе повноваження голови СФГ «Смерічка» за власним рішенням. Вказаним рішенням вирішено прийняти членами СФГ «Смерічка» ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

- ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що складено актовий запис №121, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Овідіопольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

- 24.12.2020 року наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності» №15-10929/13-19-СГ було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Овідіопольського району Одеської області загальною площею 160,9080 га, згідно списку земельних ділянок за відповідними кадастровими номерами;

- 25.03.2020 року наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами» №15-5475/13-20-СГ було вирішено включити земельні ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами згідно додатку;

- 30.03.2020 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (далі – Організатор), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеській земельний центр» (далі – Виконавець), з іншої сторони, разом «Сторони» було укладено Договір №114 на підготовку лотів та проведення земельних торгів (далі – Договір №114). Відповідно до п.п.1.1. Договору №114, згідно з умовами цього Договору Виконавець за дорученням Організатора бере на себе зобов`язання підготувати лоти до проведення земельних торгів та провести земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно Додатку №1 до цього Договору.

- 13.07.2020 року наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» №122-Т було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 16,9668 га, із цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

- на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 13.07.2020 року №122-Т та Договору №114 ТОВ «Одеський земельний центр» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту).

- згідно з пояснювальною запискою до проекту землеустрою земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 5123781700:01:001:0678, яка розташована на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), відповідно до плану поділу розподілена таким чином:

- земельна ділянка від умовним номером 1 – площею 16,4760 га, в тому числі ріллі – 16,4760 га;

- земельна ділянка під умовним номером 2 – площею 0,4908 га, в тому числі ріллі – 0,4908 га.

- 20.11.2020 року актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання були закріплені в натурі межові знаки ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, яка розташована на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), загальною площею 16,4760 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 22.12.2020 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), про що складено висновок про розгляд документації із землеустрою №27439/82-20;

- 25.01.2021 року відділом в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, площею 16,4760 га в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5116057272021 від 19.02.2021р.

- 05.02.2021 року наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про затвердження документації із зміною цільового призначення» №164-Т було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 16,4760 га, кадастровий номер 5123781700:01:001:0685, із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення);

- 09.02.2021 року наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області №177-Т були внесені зміни до наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 23.10.2019 року №15-6457/13-19-СГ, від 25.03.2020 року №15-5475/13-20-СГ, від 09.07.2020р. №3-Т (зі змінами від 09.07.2020 року №4-Т) «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами» по окремо зазначених лотах згідно додатку (додається);

- 17.02.2021 року державним реєстратором Антоненко О.С. Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, площею 16,476 га. за державною, в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, що підтверджується інформаційною довідкою №245572984 від 23.02.2021 року;

- 03.03.2021 року наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Про проведення торгів у формі аукціону» №222-Т було виставлено земельні ділянки, згідно з додатком 1, на земельні торги для передачі їх у користування на умовах оренди;

- 14.04.2021року відбулись земельні торги, у вигляді аукціону, з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, площею 16,4760 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту). За результатами торгів перемогу здобув ОСОБА_1 , який запропонував річну плату за користування земельною ділянкою, в сумі 34 320 грн.;

- 14.04.2021 року між ГУ Держгеокадастру в Одеській області (далі за текстом – «Орендодавець», з однієї сторони, та ОСОБА_1 далі за текстом – «Орендар», з іншої сторони, а разом іменовані – «Сторони» було укладено договір оренди землі №146 (далі – Договір №146);

- згідно п.п.1.1. Договору №146 Орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом №4651 від 14.04.2021 року аукціон №10/4651 (згідно відомостей з сайту Держгеокадастру http://torgy.land.gov.ua/auction/lot-card/64697 це лот за № 64697 аукціон за № 32181) надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123781700:01:001:0685, розташовану за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Калаглійська сільська рада (за межами населеного пункту). Відповідно до п.2.1. Договору №146 в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 16,4760 га, у тому числі: 16,4760 га рілля, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Калаглійська сільська рада (за межами населеного пункту). Згідно з п.2.5. Договору №146 земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Відповідно до п.3.1. Договору №146 договір укладено на строк 7 (сім) років. Згідно з п.4.1. Договору №146 орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Овідіопольської селищної ради в УДКСУ у Овідіопольському районі Одеської області у розмірі 34 320 грн. за один рік відповідно до протоколу проведення земельних торгів за лотом №4651 від 14.04.2021 року аукціон №10/4651 (згідно відомостей з сайту Держгеокадастру http://torgy.land.gov.ua/auction/lot-card/64697 це лот за №64697 аукціон за №32181), що становить 8,08 (вісім цілих вісім сотих) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2021 року. Відповідно до п.4.2. Договору №146 орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою сплачується Орендарем протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору, за виключенням сплаченого гарантійного внеску, у розмірі 10 197 грн. На виконання умов п.4.2. Договору №146 ОСОБА_1 сплатив орендну плату за першій рік користування земельною ділянкою в сумі 24 123 грн., що підтверджується банківською квитанцією № 0.0.2089052957.1 від 15.04.2021 року;

- 14.04.2021 року між ТОВ «Одеський земельний центр», надалі іменується «Виконавець», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , надалі іменується «Переможець», з іншої сторони, а разом «Сторони» було укладено договір №10/4651 про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів (далі – Договір №10/4651). Відповідно до п.2.1. Договору №10/4651 Переможець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом №4651 від 14.04.2021р року №10/4651 зобов`язується відшкодувати Виконавцю витрати на підготовку та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 16,4760 га, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Калаглійська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5123781700:01:001:0685 (підготовка лоту та винагорода виконавця торгів). Згідно з п.2.4. Договору №10/4651 розмір витрат на підготовку та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню, за цим договором становить 43 675,50 грн. Відповідно до п.3.1. Договору №10/4651 Переможець зобов`язується внести на розрахунковий рахунок Виконавця грошові кошти, у розмірі визначеному в п.2.4. цього Договору протягом трьох банківських днів з дня підписання цього Договору;

- ОСОБА_1 оплатив грошові кошти у розмірі визначеному в п.2.4. Договору №10/4651, що підтверджується банківською квитанцією №0.0.2089045121.1 від 15.04.2021 року;

- 23.04.2021 року державним реєстратором Шведенко В.В. виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, площею 16,4760 га на підставі Договору №146, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №254721566 від 28.04.2021 року.

Крім того Одеським апеляційним судом отримано відомості про те, що 14.07.2008 року ОСОБА_1 зареєстрований Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області в якості фізичної особи-підприємця за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців крім підтвердження факту реєстрації в якості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , також вбачається, що видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є вирощування зернових культур.

Колегія суддів виходить з такого.

Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 761/13667/21.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 569/19222/21.

Так, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Відповідно до пунктів 1, 5, 10, 14 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;

- справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

- справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

- справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 761/13667/21.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 569/19222/21.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент створення Селянського (Фермерського) господарства «Смерічка») право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_2 , земельні ділянки на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавались не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції чинній на момент створення Селянського (Фермерського) господарства «Смерічка») після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Звідси законодавством, чинним на момент створення Селянського (Фермерського) господарства «Смерічка», було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, й на даний час можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).

Практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18).

Відповідно до чинних положень ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з п. а) ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

З наведеного вбачається, що право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України Рішенням № 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Таким чином СФГ «Смерічка» у спірних правовідносинах виступає як юридична особа - позивач.

Що стосується орендаря ОСОБА_1 .

Як вбачається, з ОСОБА_1 як з переможцем земельних торгів у вигляді аукціону, з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:01:001:0685, площею 16,4760 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту) укладено договір оренди землі №146 від 14 квітня 2021 року щодо цієї земельної ділянки. Право оренди ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Земля з призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" може використовуватися для вирощування сільськогосподарських культур, їх переробки та реалізації.

Хоча закон не забороняє громадянам - непідприємцям орендувати таку землю, товарне виробництво передбачає отримання прибутку. Якщо громадянин регулярно обробляє велику ділянку та реалізує продукцію, це може розглядатися як підприємницька діяльність, що вимагає реєстрації ФОП.

ОСОБА_1 є зареєстрованим в установленому порядку фізичною особою-підприємцем з 14.07.2008 року, має зареєстрований вид господарської діяльності «Вирощування зернових культур» та використовує спірну земельну ділянку у своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, звітує до державної податкової служби подаючи податкову декларацію з плати за землю і визнає, що використовує земельну ділянку для отримання прибутку (господарська діяльність).

Якщо спір виникає між суб`єктами господарювання (або за участю ФОП) щодо використання землі у підприємницькій діяльності, це справа господарського суду.

Враховуючи, що орендар земельної ділянки державної власності з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» ОСОБА_1 будучи зареєстрованим в якості ФОП, використовує земельну ділянку у своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, право власності на цю земельну ділянку ОСОБА_1 не набув, а сама земельна ділянка вибула з користування юридичної особи - СФГ «Смерічка», тому спір, який виник між сторонами є майново-господарським і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому, колегія суддів враховує, що сама по собі наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як ФОП вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема, і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року № 306/2004/15-ц).

Аналізуючи обставини справи № 306/2004/15-ц колегія суддів вбачає, що судами були встановлені такі обставини: «ОСОБА_3 вступив в орендні правовідносини зі Свалявською міською радою саме як фізична особа, що підтверджується, зокрема, рішеннями міської ради «Про надання дозволу на складення проекту відведення земельної ділянки» від 16 серпня 2012 року № 476, «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду» від 28 січня 2014 року №855, а також укладеним договором оренди земельної ділянки від 04 лютого 2014 року. У квітні 2014 року рішенням Свалявської міської ради № 897 ОСОБА_3 як фізична особа за його зверненням отримав дозвіл на викуп спірної земельної ділянки, а 24 липня 2014 року на виконання цього рішення з громадянином ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки».

Тобто згідно з встановленими у справі № 306/2004/15-ц обставинами ОСОБА_3, як фізична особа - громадянин, уклав договір оренди земельної ділянки 04. 02.2024 року, а вже у квітні того ж року, також як громадянин, отримав дозвіл на її викуп у приватну власність і 24 липня 2014 року викупив цю земельну ділянку за договором купівлі-продажу у приватну власність, як фізична особа - громадянин.

Будь-яких відомостей про те, що вказану земельну ділянку ОСОБА_3 будучи зареєстрованим в якості ФОП, використовує у своїй підприємницької діяльності, жоден із учасників справи №306/2004/15-ц не повідомляв, і судом таких обставин не встановили.

Напроти, з хронології подій і мінімального періоду між отриманням в оренду – 04.02.2014 року та початком процедури передачі земельної ділянки у власність шляхом викупу – квітень 2014 року та фактичним її викупом – 24.07.2014 року вбачається, що ОСОБА_3 діючи, як фізична особа - громадянин, дійсно не мав не меті використання земельної ділянки у підприємницькій діяльності для отримання прибутку, хоча і був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, чітко встановлено, що ОСОБА_1 використовує орендовану ним земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у своїй підприємницькій діяльності будучи зареєстрованим в якості фізичної особи-підприємця і звітує до податкового органу, про що стверджував у судовому засіданні суду апеляційнї інстанції його представник адвокат Галюров М.Ю., надавши копії відповідних документів, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію в якості ФОП та податкову декларацію до органу ДПС. При цьому, земельна ділянка не перебуває у приватної власності ОСОБА_1 .

Тобто, обставини справи №306/2004/15-ц, у якій сформований висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року та у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, не є тотожні.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підставі, передбачених статтями 255 цього Кодексу (ч.1 ст.377 ЦПК України).

У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства (ч. 4 ст. 377 ЦПК України).

Отже, оскаржуване рішення як таке, що ухвалено з порушенням правил юрисдикції, підлягає скасуванню повністю із закриттям провадження в справі з підстав пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України з роз`ясненням прокурору (позивачу) права подати до апеляційного суду заяву про передачу справи до суду першої інстанції господарської юрисдикції.

Оскільки судове рішення підлягає скасуванню з підстав порушення правил юрисдикції, то при даному апеляційному перегляді справи не надається оцінка обґрунтованості вимог по суті задля уникнення преюдиційності.

Передача справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи, підлягає на підставі постановленої у письмовому провадження ухвали суду за заявою позивача, поданою в порядку частини 4 статті 377 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 4, 377, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Смерічка" – задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 лютого 2025 року – скасувати.

Провадження у справі за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Смерічка" до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування наказів Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування записів у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі, визнання недійсними результатів земельних торгів та укладеного за їх результатами договору оренди, а також витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння – закрити.

Роз`яснити, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 07.05.2026 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Є.С. Сєвєрова

С.О. Погорєлова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua