Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №127/28637/25 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №127/28637/25

Суддя: Міхасішин І. В.

Справа № 127/28637/25

Провадження № 33/801/311/2026

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.

Доповідач: Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Міхасішин І.В.,

за участю секретарів судового засідання: Кахно О.А., Козюми Д.О.,

представника митниці : Вихристюк В.Д.,

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Жмуренко В.М.

розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Бойка Павла Юрійовича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, -

встановив:

ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «Сеат ЛТД» перемістила через митний кордон України товари «шини гумові нові, шини і шинокомплекти та колеса дискові сталеві» у кількості 314 шт., митне оформлення яких здійснено за ЕМД від 10.04.2024 № 24UA401020020363U2 з приховуванням від митного контролю, з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, а саме контракт від 12.01.2024 № 1201 та інвойс від 04.04.2024 № 2024013.

Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що становить 2 092 846,24 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 100 % вартості експортованих товарів в розмірі 2 092 846,24 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Бойко П.Ю. подав апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, суд першої інстанції поклав в основу постанови факти, які прямо спростовуються наявним у матеріалах справи. Це є порушенням вимог ст. 280 КУпАП (обов`язок з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи) та ст. 486 МК України (всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин).

Суд першої інстанції не встановив та не зазначив у постанові жодних доказів наявності прямого умислу ОСОБА_1 , а саме: судом не встановлено, що ОСОБА_1 знала або могла знати про існування іншого інвойсу на суму 49 415,64 євро; не встановлено, що ОСОБА_1 самостійно виготовила, замовила або іншим чином створила документи з неправдивими відомостями; не досліджено мотив: при тому що ТОВ «Сеат ЛТД» сплатило за товари загальну суму 71 302 євро за двома інвойсами (№ 2024011 від 28.03.2024 на суму 33 935 євро та № 2024013 від 04.04.2024 на суму 37 367 євро), що підтверджується Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 2 від 18.04.2024; 4. не враховано, що відповідно до п. 6.1 Контракту саме Продавець зобов`язаний надати Покупцю товаросупровідні документи, включаючи інвойс. ОСОБА_1 отримала інвойс від продавця «Evrotech s.r.o.» і подала його для митного оформлення; Тобто відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинила активні дії, передбачені диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, адже при переміщенні товарів через митний кордон ТОВ «Сеат ЛТД» надало усі документи, необхідні для ввезення на митну територію України товарів, які отримало від Продавця та які стали підставою для розмитнення товару.

Просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року у справі № 127/28637/25 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Жмуренко В.М, апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити.

Представник Вінницької митниці Вихристюк В.Д. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

На митний орган, як на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративне правопорушення, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів та доведення фактів й обставин, викладених в протоколі. Натомість суд обмежений доводами та доказами, наданими сторонами у справі, та приймає рішення на основі проведеного їх аналізу та оцінки.

Відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає у разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0270/UA401000/2025 від 15.07.2025 відділом митного оформлення № 1 митного поста «Вінниця» Вінницької митниці у митному режимі «імпорт», здійснено митне оформлення товарів «шини гумові нові, шини і шинокомплекти та колеса дискові сталеві», у кількості 314 шт., за електронною митною декларацією від 10.04.2024 № 24UA401020020363U2.

Відповідно до поданих до ЕМД товаросупровідних документів відправником/продавцем товару виступила словацька компанія «Evrotech s.r.o.» (85107, Slovakia, Bratislava - mestska Cast Petrzalka, Zuzany Chalupovej 4029/9), отримувачем/покупцем - ТОВ «Сеат ЛТД». Згідно інвойсу від 04.04.2024 № 2024013, фактурна вартість імпортованих товарів складає 37 367 євро (згідно курсу НБУ, станом на дату прийняття до митного оформлення ЕМД - 1 582 563.45 грн.). Зазначена операція здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного контракту від 12.01.2024 № 1201, укладеного між ТОВ «Сеат ЛТД», в особі директора ОСОБА_2 та словацьким підприємством «Evrotech s.r.o.», в особі ОСОБА_3 .

Листом Вінницької митниці Держмитслужби від 28.02.2025 № 7.12-5/20-03/4/1252 ініційовано направлення запиту на адресу митних органів Словацької Республіки щодо надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товарів «шини гумові нові, шини і шинокомплекти та колеса дискові сталеві». у кількості 314 шт., на адресу ТОВ «Сеат ЛТД» (код ЄДРПОУ 44824926).

Згідно відповіді митних органів Словацької Республіки від 29.05.2025 № 277734/2025-2000106 встановлено, що товари, які були об`єктом запиту експортовані зі Словаччини на митну територію України словацьким підприємством «Evrotech s.r.o.» на адресу ТОВ «ГК Євротех», фактур на вартість товарів, згідно інвойсу від 04.04.2024 № 2024013 складає 49 415.64 євро (згідно курсу НБУ, станом на дату прийняття до митного оформлення ЕМД - 2 092 846,24 грн.).

Окрім того, додані до відповіді митних органів Словацької Республіки документи відрізняються від тих, що були подані до митного оформлення на території України, а саме: в контракті від 12.01.2024 № 1201, який отримано від митних органів Словацької Республіки, Покупцем вказано ТОВ «ГК Євротех», що відрізняється від контракту поданого до митного оформлення на території України, де Покупцем зазначено ТОВ «Сеат ЛТД»; інвойс від 04.04.2024 № 2024013 має суттєві відмінності у відомостях щодо одержувача (в інвойсі, отриманому від митних органів Словацької Республіки отримувачем вказано: «GK EUROTECH LTD», а в інвойсі, поданому до митного оформлення на території України - «LLC CEAT LTD») та вартості товарів (вартість вказана в інвойсі наданому митними органами Словацької Республіки більша на 12 048,64 Євро (510 282,79 грн.), ніж заявлена фактурна вартість товарів при митному оформленні на території України).

Документи, які надійшли від вказаних іноземних митних органів є офіційними документами, отриманими на запит митних органів України. Викладені у цих документах відомості дозволяють встановити такі необхідні дані, як найменування відправника та постачальника, виду товару, його кількості та ціни, відомостей про перевізника та транспортного засобу, у якому здійснювалося відповідне перевезення товару, складених експортних декларацій тощо.

Судом першої інстанції встановлено, що відділом митного оформлення № 1 митного поста «Вінниця» Вінницької митниці у митному режимі «імпорт», здійснено митне оформлення товарів «шини гумові нові, шини і шинокомплекти та колеса дискові сталеві», у кількості 314 шт., за електронною митною декларацією від 10.04.2024 № 24UA401020020363U2.

Транспортним засобом, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 із Словацької Республіки, через митні органи Угорщини на митну територію України, за електронною митною декларацією від 10.04.2024 № 24UA401020020363U2 був переміщений товар «шини гумові нові, шини і шинокомплекти та колеса дискові сталеві», у кількості 314 шт., загальною вагою 10 716, 98 кг (брутто).

Відповідно до товаросупровідних документів наданих ОСОБА_1 відправником/продавцем товару виступила словацька компанія «Evrotech s.r.o.» (85107, Slovakia, Bratislava - mestska Cast Petrzalka, Zuzany Chalupovej 4029/9), отримувачем/покупцем - ТОВ «Сеат ЛТД». Згідно інвойсу від 04.04.2024 № 2024013, фактурна вартість імпортованих товарів складає 37 367 євро, загальною вагою 10 716, 98 кг (брутто).

Після проведення митного оформлення товару, транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 був пропущений на митну територію України.

В результаті аналізу та вивчення отриманих документів, було встановлено відмінність щодо одержувача/покупця та вартості товарів.

Словацьким підприємством «Evrotech s.r.o.» надано інвойс від 04.04.2024 № 2024013, який складає 49 415.64 євро вартості товарів, як вбачається із експортної декларації від 05.04.2024 та відправлено товар із сумою 49 415.64 євро та загальною вагою 10 716, 98 кг (брутто).

Тоді ж, ТОВ «ГК Євротех», який є покупцем надає третій стороні, тобто ТОВ «Сеат ЛТД» інвойс від 04.04.2024 № 2024013, що складає також 49 415.64 євро, загальною вагою 10 716, 98 кг (брутто).

Відповідно до відповіді митних органів Угорської Республіки, для митного оформлення надано ідентичні товаросупровідні документи, а саме інвойс від 04.04.2024 № 2024013, що складає також 49 415.64 євро, загальною вагою 10 716, 98 кг (брутто).

Однак, ТОВ «Сеат ЛТД» в особі ОСОБА_2 надають митним органам України для митного оформлення товарів інвойс від 04.04.2024 № 2024013, із фактурною вартістю імпортованих товарів 37 367 євро, загальною вагою 10 716, 98 кг (брутто), що підтверджує факт надання неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товарів.

Крім того, як вбачається, із наданих для митного оформлення документах, а саме контракту, ТОВ «Сеат ЛТД» в особі ОСОБА_2 мають суттєві відмінності у відомостях щодо одержувача (в інвойсі, отриманому від митних органів Словацької Республіки отримувачем вказано: «GK EUROTECH LTD», а в інвойсі, поданому до митного оформлення на території України - «LLC CEAT LTD»).

Суд звертає увагу, що дійсно у контракті від 12.01.2024 № 1201, а саме в п. 5.6 покупець, тобто ТОВ «ГК Євротех» може передоручити оплату за товар третій стороні, тобто ТОВ «Сеат ЛТД», яка може бути і прямим одержувачем, про що зазначає захисник ОСОБА_4 .

Однак судом першої інстанції встановлено, що при митному оформленні на території України ОСОБА_5 було надано інший контракт, який має відмінності від контракту наданого словацьким підприємством «Evrotech s.r.o.», що і підтверджує факт, приховування ОСОБА_1 від митного контролю, з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів.

Також судом першої інстанції встановлено, що продавцем їй було надано два інвойси для сплати, які вона і сплатила, однак ТОВ «ГК Євротех» надано інвойс від 04.04.2024 № 2024013, у сумі 49 415.64 євро, що протирічить поясненням ОСОБА_1 та відповіді Словацької Республіки, де зазначено, що ТОВ «Сеат ЛТД» за рахунком № НОМЕР_3 від 28.03.2024 на суму 33 935 євро були оплачені трьома авансовими платежами, у сукупному платежі на суму 71 302 євро, а також за рахунком № 2024013 від 04.04.2024 на суму 49 415,64 євро, тобто надані ОСОБА_1 два інвойси, суперечать її діям та поясненням.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України, в чинній редакції станом на дату митного оформлення, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 № 8 судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Так, відповідно до абз. 4 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві відомості, є зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені, чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_5 будучи керівником ТОВ «Сеат ЛТД» вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів (тобто надала інший контракт, відмінний від того, який наданий продавцем) та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Висновки суду

Апеляційний суд констатує, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, відтак правильно застосував щодо ОСОБА_1 вид стягнення, який передбачено санкцією ч. 1 ст. 483 МК України, належним чином умотивувавши судове рішення.

Також апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу та стягнення на користь держави 100 % вартості експортованих товарів - є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, справедливим та відповідає передбаченій ст. 23 МК України меті адміністративного стягнення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним митних правил буде сприяти досягненню основної мети виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Доводів, які можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не зазначено, й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не встановлені.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і визнаються безпідставними, - без задоволення.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Бойка Павла Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Міхасішин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua