Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №734/890/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №734/890/26

Суддя: Іванюк Т. І.

Справа № 734/890/26

Провадження № 2/734/721/26

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 травня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

за участю: секретаря судових засідань Ієвлевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом в якому, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 22 147 (двадцять дві тисячі сто сорок сім) гривень 71 копійка за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що ОСОБА_6 , перебувала у шлюбі з Відповідачем, ОСОБА_2 з 06 серпня 2005 року по 2018 рік. Відповідач є батьком спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після розірвання шлюбу неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишилися проживати разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 .

27 грудня 2018 року Козелецьким районним судом Чернігівської області по справі № 734/4352/18 за позовом до ОСОБА_2 було задоволено позов про стягнення аліментів, на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей у розмірі 1 /2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня звернення до суду, і до досягнення дітьми повноліття.

На теперішній час рішення суду про стягнення аліментів перебуває на примусовому виконанні. Відповідач ОСОБА_2 свої обов`язки щодо утримання дітей не виконує. Згідно з розрахунком державного виконавця по виконавчому провадженню № 59396550, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_6 по сплаті аліментів за період часу з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року становить 66121,50 грн. Загальна заборгованість по аліментах станом на 27 лютого 2026 року складає 377 493,59 грн. Відповідно до Розрахунку державного виконавця по виконавчому листу № 734/4352/18 боржником не виконано свого зобов`язання та не сплачено аліментів стягувачу.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі та без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

З урахуванням положень ч.4 ст. 223 та ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши, оцінивши та проаналізувавши матеріали і докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_6 , перебувала у шлюбі з Відповідачем, ОСОБА_2 з 06 серпня 2005 року по 2018 рік.

Відповідач є батьком спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після розірвання шлюбу неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишилися проживати разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 .

27 грудня 2018 року Козелецьким районним судом Чернігівської області по справі № 734/4352/18 за позовом до ОСОБА_2 було задоволено позов про стягнення аліментів, на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей у розмірі 1 /2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня звернення до суду, і до досягнення дітьми повноліття.

На теперішній час рішення суду про стягнення аліментів перебуває на примусовому виконанні. Відповідач ОСОБА_2 свої обов`язки щодо утримання дітей не виконує.

Згідно з розрахунком державного виконавця по виконавчому провадженню № 59396550, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_6 по сплаті аліментів за період часу з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року становить 66121,50 грн.

Загальна заборгованість по аліментах станом на 27 лютого 2026 року складає 377493,59 грн.

Відповідно до Розрахунку державного виконавця по виконавчому листу № 734/4352/18 боржником не виконано свого зобов`язання та не сплачено аліментів стягувачу.

Виходячи із розрахунку заборгованості розмір неустойки (пені) станом на 31 грудня 2025 року становить: за січень 2025 р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 31 день ( з 01.01.2025 по 31.01.2025 р.) = 1858,45 грн; за лютий 2025 р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 28 день ( з 01.02.2025 по 31.02.2025 р.) =1678,60 грн; за березень 2025 р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 31 день ( з 01.03.2025 по 31.03.2025 р.) = 1858,45 грн; за квітень 2025 р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 30 день ( з 01.04.2025 по 31.04.2025 р.) = 1798,50 грн; за травень 2025р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 31 день ( з 01.05.2025 по 31.05.2025 р.) = 1858,45 грн; за червень 2025 р.:1% від 5995,50 грн =59,95 х 30 день ( з 01.06.2025 по 31.06.2025 р.) = 1798,50 грн; за липень 2025р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 31 день ( з 01.07.2025 по 31.07.2025 р.) = 1858,45 грн; за серпень 2025 р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 31 день ( з 01.08.2025по 31.08.2025 р.) = 1858,45 грн; за вересень 2025р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 30 день ( з 01.09.2025 по 31.09.2025 р.) = 1798,50 грн; за жовтень 2025 р.:1% від 5995,50 грн = 59,95 х 31 день ( з 01.10.2025 по 31.10.2025 р.) = 1858,45 грн; за листопад 2025 р.:1% від 6431,00 грн = 64,31 х 30 день ( з 01.11.2025 по 31.11.2025 р.) = 1929,30 грн; за грудень 2025р.:1% від 6431,00 грн = 64,31 х 31 день ( з 01.12.2025 по 31.12.2025 р.) = 1993,61 грн.

Отже загальний розмір заборгованості неустойки (пені) станом на 31 грудня 2025 року становить 22 147,71 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до Закону України від 26.04.2001 №2402-111 "Про охорону дитинства", визначена охорона дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.

Нормою ч. 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно роз`яснень, які викладені у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Отже неустойка, визначена у ч. 1 ст. 196 СК України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

У постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пеня на заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правила нарахування пені за заборгованість по сплаті аліментів підтверджені постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року (справа № 572/1762/15-ц).

Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) + (An х 1% х Qn), де:

р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

За таких обставин, Позивач має право на стягнення з Відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати останнім аліментів, передбачену ст. 196 СК України, що складає заявлену позивачем суму, що забезпечить захист інтересів дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дітей.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по справі.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18)

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надала суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001235, акт № 1 приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правничої допомоги №33/06 від 03.03.2026 року укладеного між адвокатом Задорожньою Олесею Ігорівною та ОСОБА_1 від 03 березня 2026 року, договір №33/06 про надання правничої допомоги від 03 березня 2026 року, ордер на надання правничої допомоги серія СВ №1148280 від 03 березня 2026 року.

Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги позивачу в даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та відсутність заяви відповідача щодо зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу на користь позивача у сумі 10 000 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, ст.ст. 180, 196 СК України та керуючись ст.ст. 7,8,12,13,141, 258-259 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 22 147 (двадцять дві тисячі сто сорок сім) гривень 71 копійка за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025року та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua