Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №733/429/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/333/26

Єдиний унікальний №733/429/26

Рішення

Іменем України

07 травня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі : головуючого судді – Вовченка А.В.,

при секретарі - Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сакун Інна Анатоліївна, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за набувальною давністю

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за набувальною давністю, вказуючи на те, що на протязі більше 10 років, а саме з лютого 2016 року відкрито володіє житловим будинком, що розташований в АДРЕСА_1 .

Право власності на житловий будинок зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.03.2007 року, реєстровий номер №1-930. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємці, які прийняли спадщину є її діти: донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 .

Позивач проживає в даному житловому будинку, зареєстрована в ньому , сплачує комунальні платежі, проводить капітальні та поточні ремонти та підтримує в належному стані спірне житлове приміщення. Жодного разу за всі ці роки претензій до неї ні від кого щодо проживання та користування власністю не надходило. Користується житловим будинком відкрито, не приховуючи факту знаходження майна в її володінні, безперервно, так як володіння не переривалось протягом всього строку набувальної давності, а тому змушена звернутися до суду для визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, оскільки іншим шляхом визнати за нею право власності неможливо.

В судове засідання представник не з`явилася, але в заяві вказала про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились. В заявах, наданих суду 22.04.2026 року від ОСОБА_3 та 23.04.2026 року від ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечують. Дійсно, вони прийняли спадщину від матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але на житловий будинок в АДРЕСА_1 не претендують. Розгляд справи просили провести без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за

допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за законом №1-930 від 07.03.2007 року житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 (а.с.7-8).

Згідно акту обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 встановлено що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в даному будинку та підтримує його в належному стані (а.с.9).

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_7 право власності на житловий будинок , що розташований в АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.03.2007 року №1-930. Оціночна вартість житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами становить 76324,00 грн.

З договору про надання послуг та заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 150019947 від 31.10.2025 року вбачається, що даний договір заключений з ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_1 , однак оплату здійснює ОСОБА_1 (а.с.12-13).

Відповідно до довідки ЦНАП №01-20/69 від 23.02.2026 року в будинку АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 з 16.02.2016 року по даний час (а.с.9).

Згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в с-щі Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області, замовлений позивачем, зазначено, що домоволодіння складається з житлового будинку, прибудови , загальною площею 34,8 кв.м, прибудови 13,6 кв.м та огорожі (а.с.10-12).

Згідно спадкової справи №26/2021 від 14 травня 2021 року , заведеної приватним нотаріусом Радченко С.В. вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 звернулись ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та отримали свідоцтва про право на спадщину на майно, що було у спадкодавця на момент смерті . На житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 спадщина не оформлялась жодним із спадкоємців (а.с.33-54).

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном

протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

В ч. 1 ст. 334 ЦК України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п.13 Постанови).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і протягом більше 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком , розташованим в АДРЕСА_1 , а відповідачами по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, тому суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому існують всі підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок за набувальною давністю.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 15,16,334,344 ЦК України, Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сакун Інна Анатоліївна, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ,РНОКПП- НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко