Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №766/2526/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2526/26

н/п 1-кп/766/3380/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 20.01.2026 під №12026232040000012, з угодою про визнання винуватості (укладеної під час досудового розслідування), за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого начальником виробництва ТОВ «АсконаПівдень», раніше не судимого

- у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

ОСОБА_4 в кінці серпня 2025 року (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) знаходячись на власному домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виявив кущі рослини роду конопель. В цей час на цьому місці у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу – канабісу, для особистого вживання без мети збуту у великих розмірах.

Реалізуючи свій протиправний умисел на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в кінці серпня 2025 року (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) знаходячись на власному домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з кущів роду конопель, шляхом відокремлення частин стебел придбав частини рослини коноплі, з яких в подальшому, шляхом висушування виготовив рослинну речовину, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 1 211,2 грам, який він після виготовлення, незаконно, без мети збуту, зберігав на території власного домоволодіння за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , до його виявлення та добровільної видачі працівниками поліції в ході проведення огляду будинка за вище вказаною адресою, проведеного 20.01.2026 в період часу з 09:24 години до 09:40 години.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту.

ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити,

зміст та визначена міра покарання

26.02.2026 між обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026232040000012 від 20.01.2026 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_4 зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в обсязі обвинувачення у судовому провадженні та надати зізнавальні показання; сприяти розгляду кримінального провадження.

У свою чергу між сторонами було визначено міру покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор в судовому засіданні, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, зазначивши, що при її укладені були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального кодексів України. Зазначив про необхідність вирішення питання щодо речових доказів та витрат на залучення експерта у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 просили угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене покарання. При цьому ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в об`ємі пред`явленого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, підтвердивши можливість виконання взятих на себе згідно угоди зобов`язань.

ІV. Мотиви, з яких суд виходив при затвердженні

угоди про визнання винуватості

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Покарання, узгоджене сторонами, відповідає санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

Також судом враховується та обставина, що ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працевлаштований, має постійне та зареєстроване місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, що пом`якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, які обтяжують покарання органом досудового розслідування інкриміновано не було.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 в цілому відповідають вимогам кримінального процесуального та кримінального кодексів України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується (п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України).

У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

Проаналізувавши вказану норму закону, можна дійти висновку, що законодавець чітко ставить вимогу перед судом у разі постановлення обвинувального вироку про необхідність стягнення з винної особи усіх документально підтверджених витрат на проведення експертиз у рамках кримінального провадження (постанова ВС від 02.09.2025 у справі №484/2733/24).

З огляду на викладене з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 100, 122-124, 373, 374, п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469, ч. 2 ст. 473, ст. ст. 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості від 26.02.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12026232040000012 від 20.01.2026 за ч. 2 ст. 309 КК України, укладену між прокурором Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3 119 гривень 90 копійок.

4. Речові докази:

- канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 1 211,2 грам – знищити.

5. Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

6. Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості прокурор в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_6