Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №607/16214/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2026 Справа №607/16214/25 Провадження №3/607/721/2026

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою

статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

У С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405612 від 28 липня 2025 року вказано, що 28 липня 2025 року близько 22 год. 36 хв. на вулиці Злуки, 1, у м. Тернопіль водій ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці затримання із застосуванням технічного приладу газоаналізатора алкотест Drager «Alсotest 6810», номер ARBL-0894 (повірка дійсна до 04 червня 2026 року) відмовився, пройти такий огляд у лікувальному закладі також відмовився в категоричній формі, чим порушив пункт 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Гнат Надії Андріївни – надійшли письмові пояснення у адміністративній справі, в якій захисник просила провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП – закрити, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Адвокат звернула увагу на недоведеність вини водія, оскільки під час зупинки автомобіля водію не було озвучено про підозру поліцейських щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння та не озвучено ознак такого сп`яніння, а підставою для зупинки транспортного засобу слугувало начебто порушення водієм приписів частини другої статті 122 КУпАП, однак ця подія не знайшла свого підтвердження, адже постанова про накладення адміністративного стягнення № 5339389 від 29 липня 2025 року – скасована рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2025 року (справа № 607/16347/25). Крім того, відеозапис працівників патрульної поліції, як єдиний доказ вчиненого адміністративного правопорушення, не відображає хронологію подій, які мали місце у день та час складення протоколу про ймовірне адміністративне правопорушення та які б свідчили про його вчинення.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Захисник ОСОБА_1 адвокат Гнат Н.А. під час проведення судового розгляду справи зазначила, що особа, яку притягують до відповідальності, вини не визнає, зазначила, що суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2025 року (справа № 607/16347/25), а також підтвердила свою позицію щодо необхідності закрити провадження у цій справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Крім того, адвокат подала на адресу суду заяву про подальший розгляд справи без участі захисника Гладських А.В.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, його захисник подала заяву про розгляд справи у її відсутності, беручи до уваги положення статті 268 КУпАП, якими не встановлено імперативної законодавчої вимоги щодо присутності при розгляді справи за статтею 130 КУпАП особи, яку притягують до відповідальності, суд вважає за можливе провести розгляд цієї справи за такої явки.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення суду надано матеріали адміністративної справи, досліджені в судовому засіданні, а саме:

– протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 405612 від 28 липня 2025 року (а.с. 1);

– відеоматеріалами «part_00000_export-q3cua», «part_00001_export-q3cua», «part_00002_export-q3cua» з нагрудних камер 477688, 477658, та автореєстратора «IMG_9328», «IMG_9331» (а.с. 2);

– свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0700 103 25 від 04 червня 2025 року, чинним до 04 червня 2026 року (а.с. 3);

– направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 28 липня 2025 року о 23 год. 30 хв. (а.с. 4);

– протокол АЗ № 135619 про адміністративне затримання за статтею 261 КУпАП від 28 липня 2025 року ОСОБА_1 , у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП для встановлення особи, складання адміністративних матеріалів (а.с. 5);

– доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання від 28 липня 2025 року № 001-190001287 (а.с. 6);

– письмові пояснення ОСОБА_1 від 29 липня 2025 року о 00 год. 40 хв. (а.с. 7);

– письмові пояснення ОСОБА_1 від 29 липня 2025 року о 01 год. 06 хв. (а.с. 8);

– копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5339389 від 29 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП (а.с. 9);

– копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5339409 від 29 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП (а.с. 10);

– копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405627 від 29 липня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП (а.с. 11);

– рапорт командира взводу роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капітана поліції Мартинюка А.В. від 29 липня 2025 року (а.с. 12);

– довідку УПП в Тернопільській області ДПП від 29 липня 2025 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , однак це посвідчення водія

18 червня 2024 року вилучено відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2024 року (справа № 607/9644/24), за частиною першою

статті 130 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (станом на 29 липня 2025 року ОСОБА_1 право керування транспортними засобами не отримував) (а.с. 13).

Стороною захисту суду надано:

– копію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2025 року (справа № 607/16347/25);

– копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року (справа № 607/16347/25).

Частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР України), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

З об`єктивної сторони цей адміністративний проступок може бути вчинено шляхом: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП може наставати за три різні за своїм зовнішнім проявом діяння: безпосереднє керування ТЗ в стані відповідного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування ТЗ особі, яка перебуває у стані сп`яніння або під впливом певних лікарських засобів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на відповідні стани. При цьому суд звертає увагу, що останні два діяння, матимуть наслідком відповідальність безвідносно до того, чи перебувала винна особа у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чи ні або чи встановлено такий стан. Зокрема, в аспекті останнього способу вчинення цього адміністративного проступку важливим є належна фіксація відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (стаття 254 КУпАП).

Приписами пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП визначено, що уповноважені посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення у справах за статтею 130 КУпАП.

За змістом статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга); у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (частина третя); при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частина четверта).

Вказані приписи КУпАП, зокрема щодо процедури оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, деталізовано в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395).

За Інструкцією № 1395 протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення (пункт 1); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами; у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі (пункт 2).

Згідно з вимогами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина третя).

На рівні підзаконних нормативних актів порядок такого огляду регламентовано Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок). Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (пункт 2).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735) вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

У пункті 2 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405612 від 28 липня 2025 року складений уповноваженою на те особою – працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 256 КУпАП; протокол підписаний уповноваженою особою.

На підставі дослідження матеріалів справи, беручи до уваги зазначені норми законодавства України, суд вважає, що працівниками патрульної поліції було дотримано приписів КУпАП, Інструкції № 1452/735, Інструкції № 1395 та Порядку у частині здійснення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу.

Як вбачається з відеоматеріалів «part_00000_export-q3cua», час 42:52 – 43:02 працівником поліції були названі особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, працівником поліції сім разів було запропоновано пройти у відділку поліції або проїхати до медичного закладу для виявлення стану алкогольного сп`яніння, час – 43:12 – 43:14; 43:26 – 43:30; 44:13 – 44:22; 44:39 – 44:50, 45:02 – 45:10; 46:50 – 46:56 та 47:04 – 47:07, однак ОСОБА_1 не надав чіткої відповіді та працівником поліції це було розцінено як відмова від проходження такого огляду.

Суд зауважує, що відмова від проходження огляду може бути як пряма (безпосередня), виражена у вербальній формі, так і опосередкована, коли особа, якій інкриміновано вчинення правопорушення, формально не відхиляє пропозицію працівників поліції (інших уповноважених осіб) у частині проходження огляду на стан сп`яніння, проте сукупність вчинених нею дій, їх характер, створення реальних перешкод для виконання повноважень відповідними посадовими особами, свідчить про намір уникнути процедури огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»/«O’Halloran and Francis v. The United Kingdom» (заяви №№ 15809/02 та 25624/02) зазначив: «хоча і примус, і порушення, які лежали в основі, були «кримінальними» за своєю природою, примус був викликаний тим фактом, як його виразив ОСОБА_2 у рішенні Таємної ради у справі Brown v. Stott (див. вище § 31), що «[у]сі, хто володіють чи керують автомобілем, знають, що таким чином вони піддають себе режиму регулювання. Цей режим застосовується не тому, що володіння або керування автомобілями є привілеєм чи дозволом, який надається державою, але тому що володіння та керування авто (як, наприклад, зброєю ...) визнаються такими, що можуть потенційно завдати серйозної шкоди». Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки як частину режиму регулювання, що застосовується до автомобільного транспорту…» (див. § 57).

Долучені представником ОСОБА_1 – адвокатом Гнат Н.А. – рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2025 року (справа № 607/16347/25), яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року, яким скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5339389 від 29 липня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, та закрито адміністративне провадження, що, на думку захисника, свідчить про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, як доказу у цій справі, є безпідставним, оскільки вказане рішення не має преюдиційного значення для цієї справи. До того ж, суд враховує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 06 листопада 2025 року не спростовано факту керування ОСОБА_1 28 липня 2025 року

о 22 год. 36 хв. транспортним засобом марки «BMW X4», д.н.з. НОМЕР_2 .

За обставин цієї справи суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що знайшло свій прояв у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відтак, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП, бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, відсутні.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 величини прожиткового мінімуму, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає

17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

2. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

3. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

4. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

5. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

6. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

7. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

8. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

9. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

10. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Повний текст постанови складено 04 травня 2026 року.

Головуючий суддяТ. І. Якімець