Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №576/342/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/342/26

Провадження № 2/576/397/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області

суддяУсенко Л.М.

секретар судового засіданняБірюк О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу№ 576/342/26

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи та представники:не викликались

ВСТАНОВИВ:

13.02.2026 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 1778463 про надання споживчого кредиту у розмірі 160 200 грн та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 19.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальність «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1778463 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору товариство надає позичальнику кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів.

28.07.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-25/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» передає ТОВ «Свеа Фінанс» за плату, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 160 200 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за кредитним договором № 1778463 від 09.09.2024 складає 160 200 грн, з яких 35 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 107 700 грн - сума заборгованості за відсотками, 17 500 - пеня.

Ухвалою судді Мазура С.А. від 26.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали для подання відзиву.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 03.04.2026 справу розподілено судді Усенко Л.М.

Позивач та відповідач про розгляд справи повідомлені належним чином.

Заяв чи клопотань від учасників процесу не надійшло.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Безпосередньо дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

19.09.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1778463 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», згідно з яким позичальник отримала кредит у розмірі 35 000 грн на строк кредитування 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (а.с. 3-13).

Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,9% в день. Мета отримання кредиту – споживчі потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 2333,95% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 2176,57% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 161 000 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 159 950 грн. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 1% в день, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 0,99% в день (розділ 1 договору).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів (п.5.1 договору).

Розділом 9 договору визначений порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін.

Кредитний договір та додатки до нього, зокрема, графік платежів, а також паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек», із якої вбачається, що 19.09.2024 о 17 год. 56 хвил. на платіжну картку відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 35 000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» 08721976-58aa-4ac3-a63b-6ba69433609d (а.с. 32), яка також зазначена в п.2.1 договору, як картка позичальника.

28.07.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-25/25 (а.с.33-39), за яким клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу (а.с. 48) ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі 160 200 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора за кредитним договором № 1778463 від 19.09.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 160 200 грн, з яких 35 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 107 700 грн - сума заборгованості за відсотками, 17 500 – штрафні санкції (а.с. 27-31).

Статтею 205 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Отже, ТОВ «Свеа Фінанс», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Зі змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 – 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору кошти своєчасно та в повному обсязі не вносила, станом на день подачі позову до суду борг за кредитним договором не повернула. Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягають задоволенню.

В той же час, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» містить аналогічні положення. Також забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 Закону.

З розрахунку заборгованості вбачається, що впродовж дії воєнного стану відповідачу нараховувалась пеня в сумі 17 500 грн, яка на підставі вказаних законів стягненню не підлягає.

Таким чином, виходячи з вимог вищевказаних Законів, суд вважає необхідним стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача на користь позивача в сумі 142 700 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн (а.с. 1).

За таких обставин, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (142700х100:160200=89,07%), то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2371,39 грн судових витрат по оплаті судового збору (2662,40 х 89,07: 100 = 2371,39).

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263 – 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПО НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором № 1778463 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 19.09.2024 року у розмірі 142 700 грн, з яких 35 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 107 700 грн - сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 2 371,39 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 06 травня 2026 року.

Суддя Л.М. Усенко