Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №465/11353/25 — Франківський районний суд м. Львова

465/11353/25

2/465/1774/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

30.03.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 29.11.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, відповідний актовий запис № 3829, про що було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.11.2003 року.

В шлюбі у сторін народилося троє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повнолітня, актовий запис № 2573, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 18.05.2005 року), донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 6054, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 27.11.2010 року), донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис № 1812, свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 28.11.2015 року).

Як зазначається у позовній заяві, на протязі останніх років подружнє життя між сторонами не складалось. З березня 2025 року сторони як подружжя проживають окремо. У них повністю різні світогляди і абсолютно різне бачення подальшого сімейного майбутнього. Будь-які спроби примиритися у свій час не дали бажаних результатів. Кожен з подружжя живе власними інтересами та особистим життям, не пов`язуючи одне з одним. Зважаючи на описані подружні відносини, фактично сім`я перестала існувати. За таких обставин позивач наполягає на розірванні шлюбу з ОСОБА_2 , оскільки відновлення сімейних відносин між ними неможливе, позивач не бажає перебувати у шлюбі з чоловіком та продовжувати будь-які відносини.

Жодного сімейного господарства сторони не ведуть. Спору щодо поділу майна подружжя на час подання позову про розірвання шлюбу не має. За таких умов розірвання шлюбу, на переконання позивача, відповідатиме її інтересам, а також інтересам дітей.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 08.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила суд справу розглядати у її відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в призначені судові засідання жодного разу не з`явився, хоча належним чином, неодноразово повідомлявся про час та місце проведення останніх, відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не подавав.

Як вбачається із відповіді №2216492 від 07.01.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу відповідачу засобами поштового зв`язку скеровувалися повістки про виклик в судові засідання, однак, такі повернуті на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній». Разом із тим, повістку про виклик в судове засідання, призначене на 17.02.2026 року, відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, повернутим на адресу суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що 29.11.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис № 3829, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.11.2003 року.

В шлюбі у сторін народилося троє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повнолітня, актовий запис № 2573, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 18.05.2005 року), донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 6054, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 27.11.2010 року), донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис № 1812, свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 28.11.2015 року).

Згідно з ч. 2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За змістом статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з приписами частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім`ї, примирюватись позивач категорично не бажає, на розірванні шлюбу наполягає, таким чином, подальше спільне життя сторін неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому, шлюб з відповідачем слід розірвати.

Згідно з положеннями ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 263-265, 280-282, 352 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 29.11.2003 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис № 3829.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.