Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №697/282/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/282/26

Провадження № 2-о/697/39/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Деревенського І.І.,

присяжних: Туз Т.М., Синящокої-Россол Т.М.,

за участю: секретаря судових засідань Задорожнього К.О.,

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Кутової Е.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області справу, в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори – Шатило Любов Адамівна, Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , заявник) звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з заявою про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – померлим.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 06.10.2011 заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . Заявниця зазначає, що сім`я проживала в домолодінні АДРЕСА_1 , вели спільне господарство. Право власності на даний будинок, згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2012, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори, реєстр № 1-2548, зареєстроване на заявницю. Заявниця стверджує, що подружнім життям з ОСОБА_2 проживали нетривалий час, оскільки змінились обставини, погляди на життя, життєві ситуації. Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2015 у справі №697/641/15-ц шлюб між заявницею та ОСОБА_2 розірвано. Довідкою № 134 від 04.02.2026, посвідченою сільським головою, підтверджується, що ОСОБА_2 дійсно проживав в будинку АДРЕСА_1 , але не тривалий час, а саме з вересня по листопад 2012 року. В той же час ОСОБА_2 працював в ПрАТ «Миронівська Птахофабрика» різноробочим, працював з вересня по листопад 2012 року. Так як, сім`я фактично розпалась - ОСОБА_2 виїхав з села Ліпляве наприкінці 2012 року, місце його перебування з 2012 року по даний час заявниці невідоме. Був припинений будь-який зв`язок, спілкування. Минув тривалий час, а саме з кінця 2012 року більш як 13 років, а відомості про місце його реєстрації, проживання, перебування відсутні. На думку заявниці, оскільки ОСОБА_2 у місці свого проживання - АДРЕСА_1 не з`являвся впродовж останніх 13 років, то на даний час є всі підстави для оголошення його померлим. Останнім відомим місцем його проживання є - будинок АДРЕСА_1 . Вищевказані обставини, тобто письмові докази, дають підстави припустити відсутність ОСОБА_2 з дня його виїзду з грудня 2012 року по січень 2026 року. Заявниця вказує, що факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 , можуть підтвердити свідки, які останні бачили бувшого чоловіка, спілкувались з ним ще в листопаді 2012 року: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Заявниця зазначає, що оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Замглай, Чернігівської області, померлим їй необхідно для реалізації свого права на відчуження майна, придбаного в шлюбі.

17.02.2026 ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження та витребувано у Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) інформацію стосовно того, чи складався відповідний актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , якщо складався то направити на адресу суду Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;з Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області інформацію про звернення гр. ОСОБА_1 із заявами про розшук її колишнього чоловіка гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 та про проведені розшукові дії.

10.03.2026 ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області витребувано від Відділення поліції №2 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області інформацію по розшуковій справі, щодо зникнення безвісти гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: чи було заведено розшукову справу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; за заявою кого було заведено розшукову справу, коли, а також за яких обставин?.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Зазначила, що ОСОБА_2 за місцем проживання відсутній понад десять років, його місцеперебування їй не відоме, оскільки вона з ним після розлучення не спілкувалася. Зазначила, що оголошення ОСОБА_2 їй необхідне для реалізації права на відчуження майна, придбаного в шлюбі.

Представник заявника – адвокат Кутова Є.Е. у судовому засіданні заявлені ОСОБА_1 вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав викладених у заяві. Зазначила, що у справі зібрані належні докази, які підтверджують факт відсутності ОСОБА_2 , що дають достатні підстави вважати його померлим.

Заінтересована особа - Державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори – Шатило Л.А., у судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами справи (а.с.59).

Представник заінтересованої особи Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) – Світлана Матвійчук у судове засідання не з`явилася, направила лист в якому просила справу розглядати без участі представника заінтересованої особи.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 , суду пояснила, що вона орендує у заявниці будинок з 2014 року. Зазначила, що ОСОБА_2 не знає та не бачила його. Пояснила, що будинок який вона орендує належить заявниці та вона хоче його придбати, однак заявниця не може його їй продати, оскільки придбала його у шлюбі та її чоловік ОСОБА_2 погоджував його придбання.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 , суду пояснила, що вона являється матір`ю заявниці. Зазначила, що заявниця з ОСОБА_2 проживали у шлюбі недовго, з 2012 року останній виїхав, в 2013 році заявниця народила дитину. Пояснила, що вони розшукували його, однак ОСОБА_8 на телефон не відповідав. Відтоді нічого про ОСОБА_8 не чули і його не бачили. Пояснила, що будинок заявниця придбала у шлюбі. З батьками ОСОБА_2 не зв`язувалися, оскільки він ніколи не розповідав про свою сім`ю.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , суду пояснила, що він являється братом заявниці. Зазначив, що був знайомий з ОСОБА_2 підтвердив ту обставину, що після розлучення, а саме з 2012 року останнього не бачив. Необхідності зв`язуватися з ним не було..

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.09.2012 між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_1 , набула у власність житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

Заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2015 у справі №697/641/15-ц – шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.10.2011 у виконавчому комітеті Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області, актовий запис №04 – розірвано (а.с.5).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.03.2023, вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7).

Із довідки №134 від 04.02.2026 виданої Ліплявською сільською радою Черкаської області, вбачається, що сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно проживали в будинку за адресою АДРЕСА_1 (згідно договору купівлі- продажу від 05.09.2012). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були на той час в зареєстрованому шлюбі та вели спільне господарство. Але ОСОБА_2 проживав в будинку не тривалий час, а саме з вересня по листопад 2012 року, на даний час його місце перебування невідоме (а.с.8).

Із довідки №8 від 28.01.2026 виданої Комунальним закладом «Ліплявський ліцей» Ліплявської сільської ради Черкаського району Черкаської області, вбачається, що заявниця має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 7 класу КЗ « Ліплявський ліцей». Мати сама займається вихованням сина та його забезпеченням. Батько – ОСОБА_2 , з часу навчання дитини в КЗ «Ліплявський ліцей» не цікавився його навчанням та не відвідував батьківські збори, фактично не брав участі в навчанні та вихованні сина(а.с.9).

З відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України № 6.2-2429/6 від 16.02.2026 на запит, вбачається, що згідно з інформацією, яка міститься у відомчій інформаційній системі ДМС, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано 28.11.2005 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.38).

Із відповіді Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області №28482-2026 від 20.02.2026 на виконання умов ухвали суду від 17.02.2026, вбачається, що згідно з даними, які містяться в інформаційно-комунікаційній системі Інформаційний портал Національної поліції України громадянка ОСОБА_1 до відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області із заявами про розшук її колишнього чоловіка ОСОБА_2 не зверталася. Також повідомлено про те, що згідно з даними ІКС ПНП наявна інформація про розшук гр. ОСОБА_2 , як безвісти зниклого, у ВП №2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області (а.с.44).

Із відповіді Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №04/23.12-04-04 від 24.02.2026 на виконання умов ухвали суду від 17.02.2026, вбачається, що проведеною перевіркою за архівним фондом відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з моменту народження вказаної особи но теперішній час не виявлено (а.с.45).

Із відповіді Відділення поліції №2 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №68093-2026 від 08.04.2026 на виконання вимог ухвали суду від 10.03.2026, вбачається, що до відділення поліції №2 (с-ще Ріпки) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області 20.05.2025 надійшла заява ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про встановлення місця знаходження її племінника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_2 , який являється військовослужбовцем, молодшим сержантом військової частини НОМЕР_3 , який відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 № 57 зник безвісти 26.12.2024 в районі населеного пункту Черкаська Конопелька Курської області російської федерації, під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини. 23.05.2025 сектором кримінальної поліції відділення поліції №2 (с-ще Ріпки) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області заведено оперативно-розшукову справу №48.2/73 щодо розшуку безвісти зниклого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.72).

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок розгляду справ окремого провадження регламентовано ст. 294 ЦПК України відповідно до положень якої справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі N 226/3053/18.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 461/424/15-ц та підтримано Верховним Судом у постанові від 07 липня 2021 року у справі N 390/1443/19, а також у постанові від 30 березня 2022 у справі N 295/4293/21.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що саме на заявника покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав заяви довести в суді ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і відповідно, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин відповідних положень чинного законодавства України. Тобто, заявник повинна довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України, зазначені нею обставини.

Вимоги про оголошення ОСОБА_2 , померлим, заявник обґрунтувала тим, що він виїхав з села на прикінці 2012 року, місце його перебування з 2012 року по даний час їй не відоме і досі.

Разом з тим, заявницею не надано до суду належних та допустимих доказів для встановлення обставин, на підставі яких можливо б було зробити висновок про смерть ОСОБА_2 .. З поданої заяви та з пояснень свідків убачається констатація факту відсутності ОСОБА_2 за місцем його останнього проживання та відомостей про місце перебування останнього.

В свою чергу, суд звертає увагу, що факт відсутності відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання сам по собі не може бути підставою для оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, належних доказів, на підставі яких суд міг би зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Крім того, суд зазначає, що процес розшуку зниклих осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про Національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб. Початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Доказів проведення розшукових заходів, окрім довідки з сільської ради про відсутність ОСОБА_2 за місцем проживання з 2012 року та пояснень свідків, як і інших доказів, які дають суду достатньо підстав зробити вірогідність припущення про смерть ОСОБА_2 , заявницею до суду не надано.

Як вбачається з поданої до суду заяви про оголошення померлим ОСОБА_2 , підставою для звернення заявника з вказаною заявою є необхідність реалізації свого права на відчуження майна, придбаного в шлюбі. Отже, на думку суду, зазначена заявником мета не обумовлює необхідність оголошення ОСОБА_2 померлим.

З урахуванням викладеного, аналізуючи зібрані по справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про недоведеність вимог заявника та про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати по цій справі не відшкодовуються учасникам справи, оскільки іншого не встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10-13, 76, 81, 258- 259, 263-265, 268, 273, 293-300, 305-308, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори – Шатило Любов Адамівна, Канівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 05.05.2026.

Головуючий І. І. Деревенський

Присяжні Т.М. Туз

Т.С. Синящока-Россол