Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №569/8844/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8844/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ВУДСТІК» (код ЄДРПОУ 41561378), РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії 000356 №2064/Ж12/17-00-07-01 від 06.04.2026 зазначено, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВУДСТІК», код ЄДРПОУ 41561378, що за адресою: м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 11, приміщення 100, встановлено, що директор ТОВ «ВУДСТІК» ОСОБА_1 порушив п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, п. п. 134.1 п. 134 ст. 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 із змінами та доповненнями, п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 із змінами та доповненнями, п. п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 722 613 грн., в тому числі за 2020 рік в сумі 2118 грн., за 2021 рік в сумі 11 623 грн., за 2023 рік в сумі 617 951 грн., за 2024 рік в сумі 90 921 грн.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, в письмових поясненнях до протоколу вказав, що порушення виникли, у зв`язку із постійними змінами податкового законодавства, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на вказані обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника та його захисника, на підставі наявних доказів.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Статтею 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Тобто, приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Як слідує зі змісту статті 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Така позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №489/4756/16-а.

Крім того, в листах Міндоходів №1101/Н/99-99-15-04-01-14 від 13.05.2013, ДФСУ №33814/7/99-99-17-03-01-17 від 11.09.2015 зазначено, що правопорушеннями, які мають разовий характер, є несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів і державних цільових фондів, подання звіту з єдиного внеску тощо.

Проступок з формальним складом за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є закінченим у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку, а тому таке порушення не вважається триваючим.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки вбачається, що порушення податкового законодавства мало місце в 2020, 2021, 2023 та 2024 роках, зокрема останнє правопорушення відбулося в 2024 році.

Таким чином, зважаючи навіть на подію останнього правопорушення, яке відбулося в 2024 році, на момент розгляду справи судом минуло більше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, відтак сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Тобто, поєднання закриття справи з одночасним встановленням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Суд наголошує на тому, що наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Закінчення у справі строку передбаченого ст. 38 КУпАП є процесуальною перешкодою для суду будь-яким чином продовжувати у ній провадження.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Враховуючи те, що з дня вчинення зазначеного правопорушення, яке не є триваючим, минуло більше ніж три місяці, тобто на момент прийняття рішення сплинув законодавчо встановлений строк накладення адміністративного стягнення, вказане провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК