Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №569/16827/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16827/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Костюка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Калетинця Б.Р.,

представника Рівненської митниці Пастушенко Н.А.,

захисник Ромашко Л.Г.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 483 МК України,

В С Т А Н О В И В :

1.Обставини справи зазначені в протоколі

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що 09.02.2024 року декларантом ТОВ «Фест Брок» (код ЄДРПОУ 44169849, м. Київ, Голосіївський район, вул. Степана Рудницького, буд. 2-в, кв. 24) громадянином України ОСОБА_2 в Рівненську митницю подано митну декларацію типу ІМ40ЕЕ №24UA204000903159U3 з метою переміщення через митний кордон України та подальшого митного оформлення в Рівненській митниці товару «легковий автомобіль марки TESLA MODEL 3, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 ».

У зазначеній митній декларації заявлено, що отримувачем (гр. 8) та особою, відповідальною за фінансове врегулювання (гр.9) являється ТОВ «Фест Брок» (код ЄДРПОУ 44169849, м. Київ, Голосіївський район, вул. Степана Рудницького, буд. 2-в, кв. 24). Вартість товару становить 16028 Євро.

На підставі вказаної митної декларації типу ІМ40ЕЕ, 11.02.2024 в зоні діяльності Львівської митниці на підставі доручення, виданого компанією «Dijenu in Bottege BG LTD» (str. Petko Staynov 1, floor 3, Varna, Bulgaria), громадянин України ОСОБА_3 (паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 ) ввіз на митну територію товар «легковий автомобіль марки TESLA MODEL 3, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 ».

12.02.2024 декларантом ТОВ «Фест Брок» (код ЄДРПОУ 44169849, м. Київ, Голосіївський район, вул. Степана Рудницького, буд. 2-в, кв. 24) громадянином України ОСОБА_2 в Рівненську митницю подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA204130002456U0 для здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «легковий автомобіль марки TESLA MODEL 3, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 ».

Разом з митною декларацією декларантом подано наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №DY0047 від 06.02.2024, товаротранспортну накладну №470024 від 09.02.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 22.11.2023, експертну довідку №2402-284 SA від 12.02.2024 тощо.

За результатом аналізу товаросупровідних документів встановлено, що продавцем та відправником товарів заявлено компанію «Dijenu in Bottege BG LTD» (str. Petko Staynov 1, floor 3, Varna, Bulgaria), отримувачем – ТОВ «Фест Брок» (код ЄДРПОУ 44169849, м. Київ, Голосіївський район, вул. Степана Рудницького, буд. 2-в, кв. 24).

Відповідно до комерційного рахунку №DY0047 від 06.02.2024 фактурна вартість товару «легковий автомобіль марки TESLA MODEL 3, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 » на умовах поставки DAP UA Rivne становить 16028 Євро (або еквівалент 603027,86 грн.) на дату здійснення митного оформлення товарів.

Митними органами України проведено перевірку щодо автентичності документів, поданих ТОВ «Фест Брок» до митного контролю та оформлення в Рівненську митницю шляхом направлення відповідного запиту до уповноваженого митного органу Литовської Республіки.

05.03.2025 року на адресу Рівненської митниці надійшов лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 14.02.2025 року №26/26-04/7/557, яким направлено відповідь митних органів Литовської Республіки на запит про надання адміністративної допомоги у проведення перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України транспортних засобів, в тому числі, товару «легковий автомобіль марки TESLA MODEL 3, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 » на адресу ТОВ «Фест Брок».

Митними органами Литовської Республіки надіслано копії документів, на підставі яких здійснювалося переміщення товару з митної території Європейського Союзу на територію України (накладна №234146353 від 09.01.2024, товаротранспортну накладну №б/н, експортну митну декларацію №24LTLU9000000332B0 від 23.02.2024, дозвіл на експорт вантажу №2/9/2024, рахунок №20240208-307398, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 22.11.2023).

Вартість товару відповідно до рахунку №20240208-307398 становить 14448 дол. США (або еквівалент 543 582,88 грн.), вартість доставки товару до Литви становить 1000 дол. США. (разом - 581 206,28 грн.).

За результатами співставлення відомостей, надісланих митними органами Литовської Республіки, встановлено розбіжності щодо відправника, отримувача, реквізитів інвойсу та автотранспортної накладної, вартості товару.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з ч. 2 ст. 459 та пп. 7, 43 ст. 4 Митного кодексу України, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства – керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (із змінами і доповненнями) визнано, що документами, які містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме: легкового автомобіля марки TESLA MODEL 3, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 вартістю 15448 дол. США. (або еквівалент 581 206,28 грн.) на дату подання митної декларації) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача автомобіля та відомості, необхідні для визначення його вартості (документ купівлі - продажу №DY0047 від 06.02.2024 року).

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 483 МК України.

2. Пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення

Представник митниці Пастушенко Н.А. підтримала протокол про адміністративне правопорушення, зазначила, що докази отримані у порядку, встановленому КУпАП, підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню у даній справі, зокрема подію адміністративного правопорушення та інші обставини, які мають значення для справи. Просила застосувати до порушника стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України.

ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що ввіз транспортний засіб лише як водій на підставі довіреності ТОВ «Фест Брок», мав повноваження лише щодо отримання вказаного транспортного засобу та доставку його на територію України. При отриманні товару підписав лише один документ, складений на а іноземній мові. Для перетину кордону йому на «Вайбер» надіслали документи, які він роздрукував та пред`явив на кордоні. Вказав, що йому невідомо було, що документи, які пред`являлися ним на кордоні містили недостовірні відомості. На території України відразу передав автомобіль особі, яка доручила йому його привезти, та не цікавився його подальшою долею. Звернув увагу на те, що він не є ні власником, ні одержувачем товару, не здійснював його митне оформлення. Просив закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ромашко Л.Г. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі. На обґрунтування доводів посилалася на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки ОСОБА_1 лише переміщував транспортний засіб як водій, не був декларантом та не мав відношення до складання, оформлення та підписання документів поданих в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України. Крім того, звернула увагу на те, що на документах отриманих від іноземних митних органів не проставлений апостиль, переклади документів на українську мову не засвідчені належним чином, у зв`язку з чим такі докази є неналежними та недопустимими.

3. Мотиви суду

Заслухавши пояснення представника Рівненської митниці Пастушенко Н.А., Нищоти Д.А., захисника Ромашко Л.Г., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Частина перша ст.483 МК України визначає, що переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Таким чином, правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

При цьому, що стосується використання документів, то суд враховує, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суду надано: протокол про порушення митних правил №0296/UA204000/2025 від 24.07.2025, копію листа Державної митної служби України №26/26-04/7/557 від 05.03.2025 з додатками, відповіді митних органів Литовської Республіки (вх №5798/11/26 від 28.02.2025), митної декларації типу ІМ40ДЕ №24UA204130002456U0 від 12.02.2024, рахунка-фактури (інвойс) №DY0047 від 06.02.2024, товаротранспортної накладної №470024 від 09.02.2024 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №400176247791965 від 22.11.2023, накладної №234146353 від 09.01.2024, товаротранспортної накладної №б/н, експортної митної декларації №24LTLU9000000332B0 від 23.02.2024, дозволу на експорт вантажу №2/9/2024, рахунку №20240208-307398, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 22.11.2023, інформацію про платника податків з автоматизованої системи «Податковий блок».

На переконання суду зазначені докази поза розумним сумнівом не підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

До згаданого протоколу про адміністративне правопорушення не долучено пояснення свідків, які б підтверджували зазначені у протоколі обставини. Зокрема не відібрано пояснення в уповноважених осіб ТОВ «Фест Брок» щодо обставин придбання транспортного засобу, його переміщення на територію України та митного оформлення.

Європейський Суд з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти росії» звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Суд вважав, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил, митний орган вказує, що транспортний засіб: TESLA MODEL 3, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 , був переміщений ОСОБА_4 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару та його вартості.

Таким документом, на думку митного органу, є рахунок-фактура (інвойс) №DY0047 від 06.02.2024, відповідно до якого транспортний засіб TESLA MODEL 3 був придбаний за ціною 16028 Євро (або еквівалент 603027,86 грн.), продавцем та відправником товарів заявлено компанію «Dijenu in Bottege BG LTD», отримувачем – ТОВ «Фест Брок», що за твердженням митного органу, не відповідає відомостям, отриманим від митних органів Литовської Республіки, згідно з якими автомобіль був реалізований за 15448 дол. США, встановлено розбіжності щодо відправника та отримувача товару.

Саме на підставі наведених відомостей митний орган дійшов висновку про подання до митного органу України документів, що містять неправдиві відомості та наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Разом з тим, досліджені судом докази не дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Так, з митної декларації типу ІМ40ДЕ №24UA204130002456U0 вбачається, що отримувачем товару та особою, відповідальною за фінансове врегулювання є ТОВ «Фест Брок».

ОСОБА_1 переміщував зазначений транспортний засіб виключно на підставі довіреності та в інтересах ТОВ «Фест Брок», тобто виступав у справі як водій, який здійснював доставку транспортного засобу.

За таких обставин, суд констатує, що ОСОБА_1 діяв не в особистих інтересах, а як представник власника транспортного засобу, отримавши від останнього пакет документів для перевезення.

Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не брав участі у митному оформленні ввезеного ним автомобіля, не формував та не подавав митну декларацію, а також не був обізнаний про відомості, зазначені у ній.

Таким чином, відповідальність за можливі порушення, допущені під час митного оформлення не може бути покладена на особу, яка не здійснювала таких дій та не мала реальної можливості впливати на їх вчинення.

Суд погоджується з доводами захисника ОСОБА_1 – адвокат Ромашко Л.Г. шодо не доведення митним органом наявності в діях ОСОБА_1 прямого умислу на приховування товару від митного контролю.

Інші доводи захисника, не потребують детального аналізу судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ.

Застосовуючи такий підхід, суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 487-1 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та/або складу порушення митних правил.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 487-1 МК України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 522, 527-529, 487-1 МК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 487-1 МК України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК