Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №569/8638/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8638/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю представника позивача адвоката Ленартовича О.В.,

представника відповідача Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції Бузи В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Глушука Володимира Романовича, Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ленартович Олександр Вадимович звернувся до суду з позовом до поліцейського 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Глушука Володимира Романовича, Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6935124.

Позов мотивовано тим, що 30 березня 2026 року поліцейським 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП сержантом поліції Глушуком В.Р. була винесена постанова ЕНА №6935124 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Як зазначено у вищевказаній постанові, 30 березня 2026 року о 13 год. 08 хв. на трасі АД М06 Київ - Чоп 308 км., водій керував транспортним засобом обладнаним засобом пасивної безпеки та не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР - порушення правил користування ременями безпеки. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Постанова по справі про адміністративне правопорушення ЕНА №6935124 від 30 березня 2026 року не містить достовірних даних, які б свідчили про порушення ним вимог п. 2.3 ПДР України. 30 березня 2026 року ОСОБА_1 перебував у автомобілі «Renault Espace», з державним номером НОМЕР_1 , який був припаркований на стоянці поблизу готелю «Оазіс», що знаходиться на АД М06 Київ - Чоп 308 км. в с.Бабин Рівненської області. Близько 13 год 00 хв. до його автомобіля під`їхали працівники поліції та повідомили, що бачили як він порушив правила дорожнього руху, а саме здійснив розворот у невстановленому місці. Через декілька хвилин поліцейські відійшли до свого автомобіля і коли повернулись то повідомили ОСОБА_1 , що він не пристебнутий ременем безпеки, що свідчить про порушення ним п.2.3.в ПДР та близько 13 год. 08 хв. винесли постанову ЕНА №6935124 по справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 121 КУпАП та наклали стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. З огляду на вищевказане, такі дії працівників поліції свідчать про упереджене ставлення до ОСОБА_1 адже, не підтверджено факт керування автомобілем «Renault Espace», з державним номером НОМЕР_1 , що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст.121 КУпАП. Транспортний засіб мав бути зупинений, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП відсутній, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а просто сидів у ньому на парковці біля готельно - ресторанного комплексу «Оазис». Будь які докази, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом відсутні. Сам протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6935124 від 30.03.2026 року не може бути визнаний належними доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.

24 квітня 2026 року від представника відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Бузи В.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що 30 березня 2026 року о 13 год 08 хв патрульні поліцейські перебуваючи на патрулюванні АД М06 Київ-Чоп 308 км біля населеного пункту Бабин, виявили транспортний засіб Renault Espace номерний знак НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом з порушенням п. 2.3 в. ПДР України, а саме не був пристебнутий ременем безпеки. Зміст діалогу, зафіксованого на відеозаписі, свідчить про те, що позивач усвідомлено керував транспортним засобом без пристегнутого ременя безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3 «в» ПДР України, згідно з яким водій зобов`язаний бути пристебнутим під час руху транспортного засобу, обладнаного ременями безпеки. Відеофрагмент фіксує розмову між поліцейським та громадянином ОСОБА_1 , зупиненим на підставі, передбаченій статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію». Зміст діалогу, зафіксованого на відеозаписі, свідчить про те, що позивач усвідомлено керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3 «в» ПДР України. Поліцейським було розпочато розгляд справи, позивачу роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України та оцінивши докази за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, було прийнято рішення притягнути позивача до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП і накласти стягнення в межах санкції.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Ленартович О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.Представник позивача суду пояснив, що відповідачі не надали доказів того, що під час керування водій не був пристебнутий ременем безпеки. Зазначив, що перед тим як поліцейські підійшли до автомобіля водій відстебнув ремінь безпеки, щоб дістати з бардачка документи.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції Буза В.О. судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Представник пояснила, що водій під час керування не був пристебнутий ременем безпеки, вказаний факт зафіксовано на відео, та зазначила, що під час розгляду справи водій визнав що не був пристебнутий ременем безпеки.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30 березня 2026 року о 13 год. 08 хв. на трасі АД М06 Київ - Чоп 308 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобом пасивної безпеки та не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР - порушення правил користування ременями безпеки.

За результатами розгляду справи на місці події уповноваженою службовою особою поліцейським патрульної поліції винесено постанову серії ЕНА №6935124 від 30.03.2026 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Як слідує зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом з порушенням правил користування ременями безпеки або мотошоломами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правилами Дорожнього Руху (ПДР) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з п. 2.3 (в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 106 КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу за кермом автомобіля перебував позивач ОСОБА_1 . На відео чітко зафіксованофакт відсутності пристебнутого ременя безпеки у водія. Зміст розмови між поліцейським та громадянином ОСОБА_1 , свідчить, що на запитання поліцейського чому водій не пристебнутий паском безпеки, позивач пояснив, "що тільки, що забрав із села дівчину". Пояснень про те, що водій після зупинки автомобіля відстебнув ремінь безпеки, матеріали справи не містять.

Оцінюючи вищевказані докази в сукупності, суд вважає, що відповідач довів правомірність прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6935124 від 30.03.2025 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф розмірі 510 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП є законною, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 241-245, ст. 250, 286 КАС України , суд,-

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Глушука Володимира Романовича, Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Поліцейський 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Глушук Володимир Романович, місцезнаходження: адреса: м.Рівне, вул.Ст. Бандери, буд.14А.

Відповідач: Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: адреса: м.Рівне, вул.Ст. Бандери, буд.14А.

Повний текст рішення виготовлено 07.05.2026 року.

Суддя Харечко С.П.