Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №554/9619/23 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 28.04.2026Справа № 554/9619/23

Провадження № 2/554/984/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді-Шевської О.І., за участю секретаря судового засідання -Рябченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним,

встановив:

Позивач Акціонерне товариство «СЕНС-БАНК» у жовтні 2023 року звернулося до суду із даним позовом, у якому прохали стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 630494720 у розмірі 66949,23 грн. та судовий збір в сумі 2684 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 22.10.2016 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630494720, відповідно до умов якої банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі зобов`язання перед банком протягом 30(тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання позичальнику кредиту, проте позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 року у нього утворилася заборгованість за кредитним договором у сумі 66949,23 грн.

12.08.2022 року загальними зборами АТ «Альфа –Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ « СЕНС-БАНК».

Позивач у досудовому порядку направляв відповідачу вимогу про виконання зобов`язання за договором, проте така вимога була залишена без реагування з боку відповідача. Наявну заборгованість відповідачем до цього часу так і не погашено, що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 13.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.11.2023 року відповідач подав зустрічний позов у якому вказує на те, що ОСОБА_1 не укладав з відповідачем за зустрічним позовом (у тому числі з ПАТ чи АТ «Альфа Банк») жодного кредитного договору, та позовні вимоги позивача АТ «СЕНС БАНК» за первісним позовом не визнає, вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

АТ «СЕНС БАНК» вказує на те, що сторони уклали кредитний договір, проте позивач за первісним позовом надає суду, замість «Кредитного договору №630494720» - «Оферту на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлюваної кредитної лінії». Текст даної «Угоди» роздивитись дуже важко з огляду на те, що він виконаний дуже дрібним шрифтом. За умовами цієї «оферти», нібито, саме відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 пропонує банку укласти «Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлюваної кредитної лінії», що не відповідає дійсності. При цьому «Кредитний договір №630494720» взагалі ніде не фігурує і відсутній у додатках до позовної заяви АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 .

Позивач за первісним позовом (АТ «СЕНС БАНК») також подає до суду «Акцепт пропозиції про укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлюваної кредитної лінії». При цьому, даний «акцепт» не містить ані підпису відповідної посадової особи банку, ані печатки, ані відомостей про електронний цифровий підпис.

Позивачем за первісним позовом (АТ «СЕНС БАНК») також була надана «АНКЕТА-ЗАЯВА про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа Банк»». Дана «Анкета-Заява» також викладена дуже дрібним шрифтом , та роздивитись її неможливо. Проте, з огляду на назву, вона не підтверджує факту укладання кредитного договору №630494720 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , а тому є неналежним доказом по справі.

Тобто, подані позивачем за первісним позовом докази («АНКЕТА-ЗАЯВА про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», Угода про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлюваної кредитної лінії», «Акцепт пропозиції про укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлюваної кредитної лінії»), в розумінні ч. 1 ст. 77 ЦПК України є неналежними, та відповідно ч. 1, 2 ст. 78 ЦПК України недопустимими, оскільки перший документ не є «Кредитним договором №630494720», на який посилається позивач за первісним позовом, а другий взагалі ніким не підписаний.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути допустимим, достатнім та достовірним доказом, з огляду на природу його походження (власноручне створення позивачем за первісним позовом) для визначення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «СЕНС БАНК», оскільки наданий розрахунок за кредитом з 22.10.2016р. подається у вигляді таблиці з написом SENSE BANK, 22.10.2016р. АТ «СЕНС БАНК» ще не був створений, та назва не була змінена. АТ «СЕНС БАНК» самостійно зробив відповідну «таблицю» із «розрахунком заборгованості», та цей доказ, власноручно створений АТ «СЕНС БАНК».

Позивачем за первісним позовом (АТ «СЕНС БАНК») також була надана «Виписка по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за перiод з 22.10.2016 по 28.02.2023». Дана виписка актуальна станом 28.02.2023р. Вказана заборгованість не збігається з ціною позову, який пред`явлений АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , чим викликає сумніви у своїй достовірності.

У «Оферті на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлюваної кредитної лінії» відсутня інформація про: найменування фінансової операції, розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; підписи сторін , що є порушенням вимог ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у редакції 06.10.2016р.

В порушення ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції 01.01.2016 р., позивач за первісним позовом не повідомив споживача у письмовій формі про: кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Крім цього, у відповідача за первісним позовом взагалі відсутній оригінал «кредитного договору» чи «оферти», що є порушенням ЗУ «Про захист прав споживачів».

Позивачем за первісним позовом АТ «СЕНС БАНК» були подані до суду належним чином не засвідчені копії письмових доказів в порушення ст. 95 ЦПК України.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що дійсно користувався банківськими послугами ПАТ «Альфа-Банк» з обслуговування його дебетових карток, зберігав там власні кошти, витрачав їх на власний розсуд. Проте жодних кредитних договорів, з АТ «СЕНС БАНК» чи ПАТ «Альфа Банк» чи АТ «Альфа Банк» він не укладав.

21.05.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, у яких вказують на те, що наведені у зустрічній позовній заяві доводи є безпідставними та необгрунтованими.

Факт укладення 21.10.2016 між сторонами кредитного договору підтверджується анкетою-заявою, яку було підписано відповідачем, зі змісту якої вбачається, що останній підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між ним та банком на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору. Підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Відповідач з власної волі вступив у договірні відносини з банком і тим самим прийняв на себе передбачені кредитним договором цивільні права та взявши на себе певні обов`язки, зазначені в договорі, з вказаним терміном виконання зобов`язань. Договір було підписано позичальником добровільно, без жодного примусу, зауважень та заперечень. Користуючись кредитними коштами, відповідач підтвердив свою згоду із запропонованими умовами кредитування.

Позичальник був ознайомлений із умовами кредитування у банку, порядком погашення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, загальним розміром вказаних сум та розміром сукупних витрат, необхідних для укладення кредитного договору.

При укладенні спірного правочину сторони погодили його умови, кредитний договір був підписаний позичальником без зауважень і заперечень, що позичальник підтвердив своїм підписом; не оскаржував й не порушував питання про розірвання кредитного договору, тривалий час виконував умови кредитного договору, сплачуючи кредитні кошти, а отже, не вважав його умови несправедливими.

Долучений банком до матеріалів справи розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду.

Надана банком виписка підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено також у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

Відповідач не надав власного розрахунку заборгованості з обґрунтуванням його правильності та повноти на спростування розрахунку, наданого банком.

Просили відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору, а первісний позов АТ «Сенс Банк» задовольнити в повному обсязі у зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою суду від 20.06.2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним прийнято до спільного розгляду з первісною позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалено перейти до розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 17.06.2025 року клопотання представника позивача за зустрічним позовом про витребування доказів у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним задоволено. Витребувано у позивача АТ «СЕНС БАНК» наступні оригінали письмових доказів, які були подані у якості додатків (письмових доказів) до позовної заяви:"Оферта на укладання угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії";"Акцепт пропозиції про укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлюваної кредитної лінії";"АНКЕТА-ЗАЯВА про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа- Банк";"Розрахунок заборгованості за кредитом";"Виписка по рахунку з кредитною карткою".

04.08.2025 року представником позивача через систему « Електронний суд» були направлені витребувані документи.

Відповідач 04.08.2025 року подав клопотання, у якому прохав здійснювати розгляд справи без врахування поданих позивачем документів, оскільки судом витребовувались оригінали таких документів, а суду були надані їх копії.

08.09.2025 року відповідач подав заяву, у якій прохав прийняти відмову від позову(зустрічного позову) ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним. Клопотання мотивовано тим, що відповідач відмовляється від зустрічного позову як від неефективного способу захисту, але категорично заперечує щодо первісного позову, вважає його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача до суду не з`явився, прохав проводити розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав та просив їх задовольнити..

Представник відповідача прохав проводити розгляд справи за його відсутності, заперечував проти задоволення, посилаючись на необгрунтованість позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали та надавши правову оцінку наявним у справі доказам, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що АТ « Сенс Банк» у позові вказує на те, що 22.10.2016 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630494720, відповідно до умов якої банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Зазначають про те, що банк належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання позичальнику кредиту, проте позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 66949,23 грн.

12.08.2022 року загальними зборами АТ « Альфа –Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ « Альфа-Банк» на АТ «СЕНС-БАНК».

Вказують, що наявну заборгованість відповідачем не погашено, що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідач вказує що кредитного договору з АТ « Альфа банк» ніякого не укладав. Крім того сам кредитний договір №630494720» взагалі ніде не фігурує і відсутній у додатках до позовної заяви.

Таким чином, обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Оскільки відповідач відмовився від зустрічного позову, про що надав відповідну заяву, предметом доказування у даній справі є вимоги позивача за первісним позовом.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У матеріалах справи міститься Оферта на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії , яка має підпис ОСОБА_1

21.10.2026 року ПАТ «Альфа Банк» підписано Акцепт пропозиції на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно п. 2 якої відкриває клієнту рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня.

П. 3.1. Акцепту передбачає ліміт відновлювальної кредитної лінії становить 200 000 грн.

У матеріалах справи міститься Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ « Альфа Банк», з підписом відповідача.

Також суду надано Акцепт на укладення договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки при укладенні договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитної платіжних карток; Договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток № 248.630494720.111 від 21.10.2016 року, які мають підписи сторін.

Вказані документи підписані сторонами та містяться у матеріалах справи.

Крім того в матеріалах справи міститься копія паспорту та ідентифікаційного коду відповідача, які завірені підписом Пінько Г.М.

Відповідач вказує про те, що кредитного договору з АТ «Альфа банк» ніякого не укладав.

Доказів того , що такі документи підписані іншою особою суду надано не було.

Клопотання про призначення експертизи відповідачем заявлено також не було.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із положеннями ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи убачається, що відповідачу було відкрито кредитну лінію, підписавши оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкету-заяву відповідач підтвердив свою обізнаність із істотними умовами кредитного договору, зокрема строком кредитування, розміром кредитного ліміту та відсотковою ставкою.

Відповідач також вказує на те, що оферта на укладення угоди, Анкета пропозиція не містить всіх необхідних умов, які мають у них міститися.

Проте сторонами такі документи підписано, що свідчить про погодження ними на запропоновані умови, які у них містяться.

Первинними бухгалтерськими документами, зокрема, випискою по рахунку підтверджується, що позичальник, отримавши кредитну картку, починаючи із 22.10.2016

активно користувався кредитними коштами, а саме розраховувався за товари та послуги, частково погасивши заборгованість за кредитом. Проте не виконав належним чином своїх зобов`язань зі сплати обов`язкового щомісячного платежу та не повернув кредитні кошти на досудову вимогу банку.

Відтак, факт укладення між сторонами кредитного договору, наявність заборгованості у відповідача за таким договором у зв`язку з невиконанням ним, як позичальником, взятих на себе кредитних зобов`язань підтверджується матеріалами справи.

При цьому спростування підстав для стягнення заборгованості є предметом доказування і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.12 ЦПК України). Принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню згідно вимог ст.ст.77-80 ЦПК України, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконано та не спростовано отримання ним банківської картки, погодження умов кредитування в частині визначення кредитного ліміту та базової відсоткової ставки, фактичне використання кредитних коштів, а також неналежне виконання зобов`язання за таким договором.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази, які підтверджують укладеність між відповідачем та АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») кредитного договору.

У зв`язку з зазначеними порушеннями відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 22.01.2023 року у нього утворилася заборгованість за кредитним договором у сумі 66949,23 грн.

Вказану суму заборгованості відповідачем до цього часу так і не погашено.

Ураховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов`язання за кредитним договором, суд вважає за можливе та необхідне позовом задовольнити, стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 630494720 у розмірі 66949,23 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають до повного задоволення, тому із відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним -залишити без розгляду.

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 630494720 у розмірі 66949,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість судовий збір в сумі 2684 грн.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ- 23494714, адреса- м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100,

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса- АДРЕСА_1 .

Суддя О.І.Шевська