Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №526/4019/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/4019/25

Провадження № 1-кп/526/147/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025175560000188 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гадяч, Полтавської області, громадянин України, освіта вища, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_1 , працює у ТОВ «Нафтогазмонтаж» на посаді інженера технолога з буріння та капітального ремонту свердловин раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

16 грудня 2025 року близько 16 год. 20 хв. ОСОБА_4 приїхав до власного домогосподарства АДРЕСА_1 , де до нього з двору вийшов колишній тесть ОСОБА_5 та між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка.

Під час цього конфлікту, ОСОБА_4 вирішив застосувати фізичну силу до ОСОБА_5 та спричинити йому тілесні ушкодження. Реалізуючи свій зазначений протиправний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 скоротив першим відстань до потерпілого та завдав удар кулаком правої руки в ліву сторону обличчя ОСОБА_5 , внаслідок чого той впав спиною до низу на землю.

Внаслідок умисного нанесення ОСОБА_4 вищевказаного удару, згідно висновку експерта №216 від 25.12.2025 у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді гематоми обох повік лівого ока з переходом на бокову поверхню носа, надбрівну, скроневу та виличну ділянки та струсу головного мозку, що кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і кваліфікує його дії як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину не визнав, вказуючи,що ніколи нікому не спричиняв тілесних ушкоджень. Він приїхав до власного господарства, де з двору вийшов тесть і напав на нього, намагаючись вдарити руками. Відбиваючись від його дій, він необережно долонею зачепив його обличчя і він упав, можливо послизнувся. Після цього вийшла колишня дружина і він викликав поліцію. Вважає, що ОСОБА_5 лікував свої хронічні захворювання, які він має в силу свого віку, тому заявлений відносно нього цивільний позов не визнав.

Потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що того дня йому зателефонувала дочка і повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_4 погрожує їй фізичною розправою, бо у дворі не закриваються ворота. Він приїхав до них додому, відремонтував механізм та повернувся додому. Ввечері знов зателефонувала дочка і повідомила, що повернувшись з роботи, ОСОБА_4 влаштував сварку з приводу перебування його батька на території домогосподарства. Він приїхав знову до них додому, щоб пояснити колишньому зятю принцип роботи механізму на воротах та які роботи він зробив, однак вдома його вже не було, але згодом він мав під`їхати, щоб відвезти сина на гурток. Він вийшов з двору та очікував його на вулиці. В цей час приїхали сусіди ОСОБА_6 , які зупинилися біля двору і не вимкнули світло фар, за ними приїхав ОСОБА_7 , він підійшов до автомобіля, відкрив ліві дверцята і став говорити за ворота. ОСОБА_7 вийшов з автомобіля і нічого не пояснюючи, наніс йому удар кулаком у ліву частину обличчя, від чого він упав на землю та на деякий час втратив свідомість. Потім став підводитися, в нього паморочилася голова, з двору вийшла дочка та викликала поліцію. Наступного дня він був госпіталізований до неврологічного відділення, де проходив лікування, а в подальшому йому було проведено хірургічне втручання. Підтримав заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, наголосивши, що через цю подію він змушений був повністю змінити ритм свого життя та відшукувати додаткові заходи для організації догляду за дружиною, яка тривалий час прикута до ліжка.

Свідок ОСОБА_8 показала суду, що 16 грудня 2025 року чоловік забрав її з роботи о 16.10 і вони під`їхали до свого двору по АДРЕСА_1 , де поруч з ними проживає сім`я Кривобок. Вона ще сиділа в автомобілі, коли помітила, як ОСОБА_4 наносить удар батькові ОСОБА_9 . Він замахнувся і наніс удар в район голови, від якого ОСОБА_5 упав на землю. Вона відразу ж вирішила зняти все на телефон і після зйомки зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що її колишній чоловік б`є батька.

ОСОБА_9 показала суду, що 16 грудня її колишній чоловік вкотре погрожував їй, що переламає їй руки через поламаний механізм воріт, про що вона повідомила своєму батьку, який приїхав та відремонтував ворота. Повернувшись з роботи, чоловік побачивши зачинені ворота, знову став конфліктувати та погрожувати з даного приводу, тому вона попрохала батька пояснити йому, що ворота вона не ламали, а навпаки полагодили. Коли батько приїхав до них додому, колишнього чоловіка вже вдома не було, але він мав приїхати, щоб відвезти сина на гурток. Батько вийшов, щоб поговорити з ним на вулиці, а через деякий час подзвонила сусідка ОСОБА_10 та повідомила, що ОСОБА_11 батька. Вона вийшла на вулицю, побачила розсічення на голові батька та викликала поліцію, а наступного дня батько був госпіталізований до лікарні, де тривалий час лікувався.

Окрім вказаних показів, вина ОСОБА_4 підтверджується витягом з ЄРДР від 17.12.2025 під №12025175560000188.

Рапортом помічника чергового ВП № 1 м. Гадяч зафіксовано, що 16.12.2025 надійшло повідомлення від чергового лікаря, про те, що до приймального відділення за медичною допомогою звернувся ОСОБА_5 , оглядом лікаря встановлено діагноз: гематома лівої орбітальної ділянки обличчя. Вказані тілесні ушкодження він отримав 16.12.2025 о 16 год. 20 хв., по вул.Ентузіастів, в м.Гадяч від ОСОБА_4 .

Заявою ОСОБА_5 до ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області в якій він просить притягти до відповідальності ОСОБА_4 , який наніс йому один удар кулаком в ліву частину обличчя, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №216 від 25.12.2025 у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді гематоми обох повік лівого ока з переходом на бокову поверхню носа, надбрівну, скроневу та виличну ділянки та струсу головного мозку, які утворилися від не менш, ніж одноразової дії твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, який в момент заподіяння ушкодження мав ознаки тупого та діяв за механізмом удару, за 12-24 годин до моменту огляду, можливо в строк 16.12.2025 року та при обставинах, вказаних в постанові, яким могли бути пальці руки людини, стиснуті в кулак, долоня руки людини чи інші предмети з подібними характеристиками, і, лише в своїй сукупності, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно п.п. 2.3.1а, 2.3.2а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово- медичної служби України» від 17.01.1995 року). Будь-яких тілесних ушкоджень, які могли утворитися внаслідок захисту руками від ударів, не виявлено. Виключається можливість утворення комплексу виявлених тілесних ушкоджень внаслідок одноразового падіння на твердій горизонтальній поверхні зі стоячого на ногах положення, як з попередньо наданим прискоренням, так і без такого.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.12.2025 з відеозаписом, який був переглянутий у судовому засіданні, з свідком ОСОБА_8 , яким зафіксовано місце, спосіб, обставини та механізм спричинення ОСОБА_5 16.12.2025 тілесних ушкоджень.

За даними висновку експерта №219 від 25.12.2025 покази свідка ОСОБА_8 , дані нею під час проведення слідчого експерименту 19.12.2025, відповідають об`єктивним даним судово-медичної експертизи № 216 від 25.12.2025.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.12.2025 з відеозаписом, який був переглянутий у судовому засіданні, з потерпілим ОСОБА_5 , яким зафіксовано місце, спосіб, обставини та механізм спричинення йому 16.12.2025 тілесних ушкоджень.

За даними висновку експерта №221 від 25.12.2025 покази потерпілого ОСОБА_5 , дані ним під час проведення слідчого експерименту 22.12.2025, відповідають об`єктивним даним судово-медичної експертизи № 216 від 25.12.2025.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, наданого свідком ОСОБА_8 , вбачається, що біля подвір`я на вулиці стоїть автомобіль білого кольору, належний ОСОБА_4 , біля якого перебувають двоє чоловіків.

Постановою старшого дізнавача ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_12 речовими доказами визнано: DVD-R диск з відеозаписами для зчитування лазерних систем з відеозаписом під назвою 15а4с752b778bf6272ac9143343a55d6-v.mp4.

За наведених обставин суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_4 у спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Не визнання вини ОСОБА_4 суд розцінює як спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинення умисного проступку.

Не зважаючи на не визнання ОСОБА_7 своєї вини у спричиненні тілесних ушкоджень, суд вважає, що вона є доведеною на підставі вищевказаних доказів та знайшла своє підтвердження в процесі судового слідства.

Щодо наявності прямого умислу на спричинення тілесних ушкоджень свідчать докази, здобуті під час досудового слідства, які перевірені та підтверджені в судовому засіданні. Так, судом встановлено і підтверджено, що між обвинуваченим та потерпілим 16 грудня 2025 року відбувся конфлікт на побутовому ґрунті. Покази ОСОБА_4 в частині, що він, захищаючись від нападу ОСОБА_5 повністю спростовуються висновком експерта №216 від 25.12.2025 згідно якого виключається можливість утворення комплексу виявлених тілесних ушкоджень внаслідок одноразового падіння на твердій горизонтальній поверхні зі стоячого на ногах положення, як з попередньо наданим прискоренням, так і без такого.

Суд також відзначає, що покази потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 об`єктивно узгоджуються з висновками експерта у даній справі щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

Наведені вище висновки експертиз у справі вмотивовані, базуються на матеріалах провадження, складені у відповідності до вимог ст. 101, 102 КПК України, повністю узгоджуються з іншими доказами, а тому піддавати їх сумніву немає підстав.

Порушень вимог ст.ст. 104-106, 223, 231, 237, 240 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено, тож вказані документи суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки всі вони відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 85,87, 99 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто вони прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то обставини вчинення кримінального правопорушення та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.

Будь – яких належних та допустимих доказів на спростування обвинувачення та вини ОСОБА_4 суду не надав.

Судом забезпечено дотримання положень ст.22 КПК України щодо створення умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків, змагальність як основу кримінального провадження.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, надано не було.

Суд, на підставі ст.94 КПК України, аналізуючи наведені вище докази, надані прокурором у провадженні, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та в сукупності - достатності і взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Будь яких сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого за вказаною статтею, які неможливо усунути, у суду не виникло.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення проступку щодо особи з якою винний перебував у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є проступком, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, має самостійний заробіток, тому вважає, що для виправлення йому слід призначити покарання у вигляді штрафу, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Розглядаючи заявлений цивільний позов у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Розглядаючи цивільний позов ОСОБА_5 , пред`явлений до обвинувачено в даному кримінальному провадженні на суму 766.10 грн. матеріальної шкоди та 100 тис. моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 60 ч. 3 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 64 ч. 1 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

За ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 766 грн.10 коп підлягає задоволенню, оскільки повністю підтверджений наданими доказами про понесені витрати на лікування.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд вважає, що вона була завдана потерпілому та полягала у перенесенні ним фізичного болю, стражданнях та переживаннях, пов`язаних з госпіталізацією до лікувального закладу, де проводилось лікування, порушенні звичайного способу життя, фіксування уваги на проблемі одужання, постійні думки і спогади про подію, які є для нього психотравмуючим фактором, вживання додаткових заходів для організації догляду за прикутою до ліжка дружиною, тривале відчуття наслідків від отриманої травми та образа на колишнього зятя, якому він допоміг побудувати будинок і який не попросив у нього елементарного вибачення. Разом з тим суд вважає, що заявлена сума не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи, тому заявлений позов у частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

- ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь в держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 766 грн.10 коп., моральну шкоду в розмірі 45 тисяч гривень.

Речові докази: DVD-R диск з відеозаписами для зчитування лазерних систем з відеозаписом під назвою: - 15а4с752b778bf6272ac9143343a55d6-v.mp4 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1