Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №376/588/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/588/26

Провадження № 1-кп/376/187/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої– ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Сквира Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111260000043 від 07.02.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква, громадянки України, проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною освітою, одруженої, на утриманні має одну малолітню дитину, непрацюючої, депутатом не являється, згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимої,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2026 близько 15 години, ОСОБА_4 , перебуваючи за добровільної згоди потерпілої ОСОБА_6 у її будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 та достовірно знаючи, де знаходиться банківська картка № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у ОСОБА_4 виник злочинний намір направлений на викрадення вищевказаної банківської картки, яка згідно Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку та є матеріальною формою одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на носієві та утворює собою офіційний документ.

Надалі реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу посягаючи на встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних документів, який забезпечує нормальну діяльність прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення, з жіночої сумки, що належить потерпілій ОСОБА_7 викрала банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яку в подальшому використала її для розрахунку за товар та зняття коштів.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме у викрадені офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів.

Крім цього, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, про наявність грошових коштів на викраденій нею пластиковій платіжній картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 термін дії 06/30, яку обладнано чіпом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ОСОБА_6 , якою можливо розраховуватись за купівлю товару та зняття готівки, діючи в умовах воєнного стану, маючи єдиний протиправний умисел, спрямований на крадіжку грошових коштів, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, заздалегідь знаючи PIN-код від банківської картки, здійснила крадіжку грошових коштів при наступних обставинах.

Так, 06.02.2026, в період часу з 16 год. 23 хв. 06.02.2026 по 16 год. 24 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Сквира Білоцерківського району, Київської області, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, використовуючи викрадену 06.02.2026 платіжну банківську картку емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 термін дії 06/30, що належить потерпілій ОСОБА_6 , шляхом придбання товару вартістю 11 (одинадцять) гривець 50 (п`ятдесят) копійок через POS-термінал, ввівши заздалегідь відомий PIN-код, здійснила зняття готівки одним платежем, а саме 5000 (п`ять тисяч) гривень, в аптеці «Бажаємо Здоров`я», що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Сквира, по вул. Соборна.

Таким чином, ОСОБА_4 , використовуючи викрадену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 термін дії 06/30, що належить ОСОБА_6 , шляхом проведення розрахунків за купівлю товарів та зняття готівки, ввівши заздалегідь відомий їй PIN-код, здійснила крадіжку грошових коштів на загальну суму 5011 грн. 50 коп., чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

18.03.2026 між прокурором ОСОБА_8 , обвинуваченою ОСОБА_4 , її захисником адвокатом ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості.

Така угода відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, обвинувачена беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, узгоджують покарання ОСОБА_4 - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України сторони узгоджують покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; на підставі ч.1 ст.70 КК України, визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 5 років позбавлення волі.

Крім того, сторони погоджуються на застосування ст.79 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України

Сторони розуміють наслідки вимог ст. ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом ( ст. 389-1 КК України).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, щиро розкаялася та просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченою та прокурором, просив її затвердити, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченій зрозумілі.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, її умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до положень п. 1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст. ст. 473, 474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим, взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та характеристиці особи обвинуваченої, яка раніше не судима, щиро кається, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні одну малолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , передбаченою ст. 66 КК України за ч. 1 ст. 357 КК України є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України за ч. 1 ст. 357 КК, є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває в близьких відносинах.

Обставинами, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 66 КК України за ч. 4 ст. 185 КК України є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України за ч. 4 ст. 185 КК є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває в близьких відносинах.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, а саме затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченою ОСОБА_4 та прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 .

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також враховуючи те, що згідно ст. 89 КК України раніше не судима, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, доходить висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч.2 ст. 79 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов`язки відповідно до статті 76 цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України неодноразово звертав увагу на те, якщо виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, то судам не слід направляти таких осіб у місця позбавлення волі.

Визначене таким чином покарання обвинуваченій, на переконання суду, буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого нею кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень і таке втручання у її права та свободи буде виправданим.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо вирішення речових доказів у кримінальному провадженні підлягають вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,66,67, 75,76, ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, ст.ст. 314,368 - 371,373,374,376,392 - 395,468,472 - 476 КПК України, суд,

У Х В АЛ И В:

Затвердити угоду, укладену 18.03.2026 між прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , про визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, в кримінальному провадженні № 12026111260000043, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2026.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст. 357 КК України – пробаційний нагляд на строк 1 (один) рік;

- за ч.4 ст. 185 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, більш суворим покаранням 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк -1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 , відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ – грошові кошти в сумі 5000,00 грн, банківську карту з номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки Infinix HOT 40і - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_10 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення апеляційним судом Київської області.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам процесу.

Суддя ОСОБА_11