Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №359/1739/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/348/2026

Справа №359/1739/25

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що в період часу з 18 квітня 2002 року по 01 жовтня 2024 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За час перебування у шлюбі вони придбали наступне майно: земельну ділянку площею 0,2346 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3220882601:01:010:0781, яка розташовується в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0769 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220881301:01:001:2254, яка розташовується в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,2002 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3220886201:01:001:0028, яка розташовується в АДРЕСА_3 ; садовий будинок, який розташовується в АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Opel», модель – Insignia, а також мотоцикл вартістю 130000 гривень, дві пральні машини вартістю 80000 гривень, меблі на замовлення: кухня, студія, коридор, спальня, дитяча, гостева, вартістю 400000 гривень, два холодильники вартістю 50000 гривень, два телевізори вартістю 30000 гривень, три кондиціонери вартістю 120000 гривень, морозильну камеру вартістю 30000 гривень, посудомийну машину вартістю 30000 гривень, два деревообробні станки 60000 гривень, газонокосарку вартістю 30000 гривень, електрогенератор вартістю 60000 гривень, загальною вартістю 1020000 гривень. В добровільному порядку відповідач не бажає поділити спільне сумісне майно.

Тому ОСОБА_1 просить суд поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею та ОСОБА_2 по частині земельної ділянки площею 0,2346 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3220882601:01:010:0781, яка розташовується в АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0769 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220881301:01:001:2254, яка розташовується в АДРЕСА_2 ; земельної ділянки площею 0,2002 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3220886201:01:001:0028, яка розташовується в АДРЕСА_3 ; садового будинку, який розташовується в АДРЕСА_1 . Крім цього, ОСОБА_1 просила суд виділити їй у власність автомобіль марки «Opel», модель – Insignia. В свою чергу, у власність ОСОБА_2 виділити: мотоцикл вартістю 130000 гривень, дві пральні машини вартістю 80000 гривень, меблі на замовлення: кухня, студія, коридор, спальня, дитяча, гостева, вартістю 400000 гривень, два холодильники вартістю 50000 гривень, два телевізори вартістю 30000 гривень, три кондиціонери вартістю 120000 гривень, морозильну камеру вартістю 30000 гривень, посудомийну машину вартістю 30000 гривень, два деревообробні станки 60000 гривень, газонокосарку вартістю 30000 гривень, електрогенератор вартістю 60000 гривень, загальною вартістю 1020000 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за різницю у вартості часток у спільному майні подружжя у розмірі 360000 гривень.

2. Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с.23-24).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості частини автомобіля було залишено без руху та наданий строк для усунення допущених недоліків (а.с.58-59).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості частини автомобіля було визнано неподаною та повернуто відповідачу (а.с.80-81).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.86).

3. Ставлення сторін до пред`явленого позову.

Позивач та її представник ОСОБА_3 підтримали пред`явлений позов та наполягали на його задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що в період часу з 18 квітня 2002 року по 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Вказана обставина підтверджується копією рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року (а.с.7).

20 грудня 2006 року ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,2002 га з кадастровим номером 3220886201:01:001:0028 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташовується за адресою: АДРЕСА_3 . Вказана обставина підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Шакодько О.П., зареєстрованого в реєстрі за №6862 (а.с.14).

17 жовтня 2015 року ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,2346 га з кадастровим номером 3220882601:01:010:0781 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 17 жовтня 2015 року (а.с.12) та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №424684301 від 30 квітня 2025 року (а.с.53-55).

17 жовтня 2015 року ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,0769 га з кадастровим номером 3220881301:01:001:2254 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташовується за адресою: АДРЕСА_2 , згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 17 жовтня 2015 року (а.с.13) та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №424684301 від 30 квітня 2025 року (а.с.53-55).

02 березня 2021 року ОСОБА_1 придбала автомобіль марки «Opel», модель – Insignia, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.18).

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, врегульовані гл.8 «Право спільної сумісної власності подружжя» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов`язки подружжя» СК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За змістом ст.65 СК України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно ч.1, ч.2 ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18) зроблено висновок, що у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 та п.24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

5.2. норми процесуального права.

Відповідно до положення ч.1, ч.2, ч.4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ч.1, ч.3 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положення ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі ними було придбано: земельну ділянку площею 0,2346 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3220882601:01:010:0781, яка розташовується в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0769 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220881301:01:001:2254, яка розташовується в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,2002 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3220886201:01:001:0028, яка розташовується в АДРЕСА_3 .

Тому вищевказані земельні ділянки є об`єктами спільної сумісної власності сторін по справі, що у повній мірі узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18).

Всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України, сторонами не надано доказів, які б спростовували презумпцію права спільної сумісної власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

Тому, з огляду на рівність часток подружжя, суд вважає, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить визнати право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, а саме по частині на: земельну ділянку площею 0,2346 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3220882601:01:010:0781, яка розташовується в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0769 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220881301:01:001:2254, яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, с. Вишеньки; земельну ділянку площею 0,2002 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3220886201:01:001:0028, яка розташовується в АДРЕСА_3 ; садового будинку, який розташовується в АДРЕСА_1 .

Водночас, судом не встановлено підстав для поділу автомобіля марки «Opel», модель – Insignia, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у спосіб запропонований позивачем. Оскільки, встановлено, що спірний автомобіль, був придбаний в період перебування у сторін по справі у зареєстрованому шлюбі. Тому вказане майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності в рівних частках. Зважаючи на те, що, є спільним сумісним майном, є неподільною річчю та знаходиться у фактичному користуванні позивача, відповідач має право на компенсацію частини цього автомобіля. З огляду на те, що вартість спірного автомобіля у розмірі 290000 гривень визначена позивачем на власний розсуд, а також за відсутності згоди відповідача на припинення його частки в автомобілі шляхом присудження грошової компенсації, в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Встановлено, що 24 січня 2018 року ОСОБА_2 отримав будівельний паспорт на будівництво господарських будівель та споруд на земельній ділянці площею 0,2346 га з кадастровим номером 3220882601:01:010:0781 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази стосовно того, що будівництво вказаних господарських будівель та споруд завершено, цей об`єкт нерухомого майна введений в експлуатацію, право власності на вказаний об`єкт зареєстровано у встановленому порядку. З цих міркувань, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для поділу вказаного об`єкту, а саме садового будинку АДРЕСА_1 .

Всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України в матеріалах цивільної справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту придбання та вартості наступного майна, а саме: мотоцикла, двох пральних машин, меблів на замовлення: кухні, студії, коридору, спальні, дитячої, гостевої, двох холодильників, двох телевізорів, трьох кондиціонерів, морозильної камери, посудомийної машини, двох деревообробних станків, газонокосарки, електрогенератора, загальною вартістю 1020000 гривень. З цих підстав суд об`єктивно позбавлений можливості встановити, що вказане майно є об`єктом права спільної сумісної власності сторін по справі, а також здійснити поділ такого майна у спосіб, запропонований позивачем, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності та стягнення з нього на користь позивача грошової компенсації за частку у вказаному майні у розмірі 360000 гривень. Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині також належить відмовити.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції, що міститься в матеріалах цивільної справи, вбачається, що при пред`явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 24000 гривень (а.с.1). Пред`явлений нею позов задоволений частково. З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 12000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ч.1, ч.2 ст.60, ст.65, ч.1 ст.70, ч.1, ч.2 ст.71 СК України, ч.2 та ч.3 ст.331 ЦК України, ч.1 ст.13, ч.1, ч.3 ст.77, ч.1, ч.6 ст.81, ч.1, ч.2 ст.89, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 0,2346 га, кадастровий номер 3220882601:01:010:0781 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частку земельної ділянки площею 0,2346 га, кадастровий номер 3220882601:01:010:0781 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 0,0769 га, кадастровий номер 3220881301:01:001:2254 для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частку земельної ділянки площею 0,0769 га, кадастровий номер 3220881301:01:001:2254 для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 0,2002 га, кадастровий номер 3220886201:01:001:0028 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на частку земельної ділянки площею 0,2002 га, кадастровий номер 3220886201:01:001:0028 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 12000 грн.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду – 04 травня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський