Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №357/7341/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7341/26

1-кп/357/886/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні № 12026116250000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, з повною загальною освітою, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

У С Т А Н О В И В:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026116250000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 23.04.2026 о 14 год 03 хв проходив по вул. Авіаторів в м. Узин Білоцерківського району Київської області, де зустрів наглядно знайомого ОСОБА_4 . У зв`язку з скрутним матеріальним становищем, достовірно знаючи, що в знайомого ОСОБА_4 у володінні мається мобільний телефон, у ОСОБА_3 виник умисел на його заволодіння шляхом обману, з метою подальшого продажу.

Цього ж дня о 14 год 04 хв ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, прийшов до ОСОБА_4 , який знаходився біля приміщення піцерії «Мартінес» по вул. Авіаторів, 71-Д у м. Узин Білоцерківського району Київської області, де зловживаючи довірою останнього, спонукав добровільно передати йому в тимчасове користування мобільний телефон для здійснення дзвінка.

ОСОБА_3 отримавши від ОСОБА_4 мобільний телефон Samsung Galaxy SM – A042F/DS вартістю 3639 гривень 14 копійок, з метою подальшого використання у власних цілях, не повідомляючи ОСОБА_4 зник з місця.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 3639 гривні 14 копійок.

За вказаних обставин ОСОБА_3 здійснив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

3. Формулювання статті (частин статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Частина 1 статті 190 КК України передбачає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк. Відтак у відповідності до приписів ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України відноситься до проступків.

Частиною 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК заявлене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Також до обвинувального акта додана заява обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні від 30.04.2026. Крім того аналогічна за змістом заява підписана 30.04.2026 потерпілим у цьому кримінальному провадженні – ОСОБА_4 .

Відтак Суд розглянув обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

4. У відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

ОСОБА_3 23.04.2026 о 14 год 03 хв проходив по вул. Авіаторів в м. Узин Білоцерківського району Київської області, де зустрів наглядно знайомого ОСОБА_4 . У зв`язку з скрутним матеріальним становищем, достовірно знаючи, що в знайомого ОСОБА_4 у володінні мається мобільний телефон, у ОСОБА_3 виник умисел на його заволодіння шляхом обману, з метою подальшого продажу.

Цього ж дня о 14 год 04 хв ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, прийшов до ОСОБА_4 , який знаходився біля приміщення піцерії «Мартінес» по вул. Авіаторів, 71-Д у м. Узин Білоцерківського району Київської області, де зловживаючи довірою останнього, спонукав добровільно передати йому в тимчасове користування мобільний телефон для здійснення дзвінка.

ОСОБА_3 отримавши від ОСОБА_4 мобільний телефон Samsung Galaxy SM – A042F/DS вартістю 3639 гривень 14 копійок, з метою подальшого використання у власних цілях, не повідомляючи ОСОБА_4 зник з місця.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 3639 гривні 14 копійок.

5. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання є активне сприяння обвинуваченого ОСОБА_3 розкриттю кримінального правопорушення. Зокрема обвинувачений повністю визнав свою вину, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

6. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд у відповідності до статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний кримінальний проступок у сфері кримінальних правопорушень проти власності, чим завдав лише майнової шкоди, яка в ході досудового розслідування була відшкодована, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, на обліку Білоцерківського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області не перебуває.

Раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності:

1)Вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 14.03.2000 засуджений за ч. 3 ст. 141, ч. 1 ст. 145 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, на підставі ст. 45 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки;

2)Вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 05.03.2001 засуджений за ч. 3 ст. 141, ч. 1 ст. 145, ч. 1 ст. 117, ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 140, ст. 42, ст. 43 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців. Звільнений 12.06.2009 по відбуттю строку покарання;

3)Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2010 засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений умовно-достроково 03.01.2014 на підставі ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.12.2013;

Окрім того, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2026 ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 309 КК України та призначено йому остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 , звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік. Водночас станом на день винесення цього вироку вказаний вирок не набрав законної сили.

Відтак в силу приписів п. 8 ч. 1 ст. 89 КК України ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості.

Отже, з урахуванням вказаних обставин та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його ставлення до вчиненого, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , а також попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції його від суспільства.

Враховуючи характер вчиненого кримінального проступку, розмір заподіяної шкоди, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, а також наявність обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, у виді громадських робіт строком 220 (двісті двадцять) годин.

Суд не вбачає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу та виправних робіт, оскільки він не працює, а відомостей щодо наявності стабільного доходу матеріали кримінального провадження не містять.

Водночас покарання у виді пробаційного нагляду чи обмеження волі, зважаючи на розмір майнової шкоди, її відшкодування, відсутність у обвинуваченого непогашених та незнятих судимостей, а також наявність обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає надмірно суворим.

7.Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

7.1. Цивільний позов.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

7.2.Процесуальні витрати.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 та ч. 4 ст. 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається зі наданих прокурором матеріалів витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні складають 424,08 грн, що підтверджується:

- звітом про фактичні затрати на проведення експертизи № 726 від 28.04.2026, відповідно до якого витрати на проведення експертизи склали 424,08 грн;

З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_3 витрати на проведення експертного дослідження у сумі 424,08 грн підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про відшкодування інших понесених процесуальних витрат стороною обвинувачення чи стороною захисту не піднімалось.

7.3.Винагорода викривачу.

Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.

7.4. Спеціальна конфіскація.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.

7.5.Заходи забезпечення кримінального провадження.

7.5.1.Запобіжні заходи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Запобіжні заходи у цьому кримінальному провадженні не застосовувались.

7.5.2.Арешт майна.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації щодо майна, на яке накладено арешт.

У цьому провадженні арешт на майно не накладався, а тому відсутні підстави для скасування арешту майна.

7.5.3.Щодо речових доказів і документів.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Постановою начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 від 28.04.2026 про визнання речей і документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів провадження, у цьому кримінальному провадженні визнаний речовим доказом CD-R диск, на якому містяться відеозапис WhatsApp Video 2026-04-28 at 15.24.52 із відео обставин подій за 23.04.2026, який визначено зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12026116250000034 від 24.04.2026.

Враховуючи положення ст. 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, суд вирішує речові докази, а саме:

-CD-R диск, на якому містяться відеозапис WhatsApp Video 2026-04-28 at 15.24.52 із відео обставин подій за 23.04.2026, який зберігається у матеріалах справи № 357/7341/26, провадження № 1-кп/357/886/26 - зберігати при матеріалах справи.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 374, 381-382, 395, 475, 532 КПК України, Суд

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

1.2 Призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт строком на 220 (двісті двадцять) годин.

1.3. Контроль за виконання ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

1.4. На підставі ч. 4 ст. 37 КВК України заборонити засудженому ОСОБА_3 без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України.

2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 424,08 грн (чотириста двадцять чотири гривні 08 копійок).

3. Речові докази, а саме CD-R диск, на якому містяться відеозапис WhatsApp Video 2026-04-28 at 15.24.52 із відео обставин подій за 23.04.2026, який зберігається у матеріалах справи № 357/7341/26, провадження № 1-кп/357/886/26 - зберігати при матеріалах справи.

4. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

5. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_6