Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №357/7104/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7104/26

3/357/2519/26

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Гавенко О. Л. ,

при секретарі – Древаль В.В. ,

за участю прокурора – Данилюка В.М .,

розглянувши справи які надійшли з Національної поліції України Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше працювала у відділі нагляду та контролю управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (далі – УСЗН БМР) на посаді - державного соціального інспектора, ІПН: НОМЕР_1 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4773 від 22.04.2026 ОСОБА_1 , будучи державним соціальним інспектором УСЗН БМР, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VІІ та п. 27 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 16.07.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП. Розпорядженням Білоцерківської міської ради Київської області від 08.12.2017 №529-К ОСОБА_1 з 19.12.2017 призначено на посаду державного соціального інспектора відділу нагляду та контролю управління соціального захисту населення. Розпорядженням Білоцерківської міської ради Київської області від 23.03.2020 №95-К ОСОБА_1 присвоєно черговий 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада державного соціального інспектора УСЗН БМР відноситься до VІ категорії посад місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Згідно з ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» - посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. При цьому дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Отже, ОСОБА_1 , будучи державним соціальним інспектором УСЗН БМР, є посадовою особою місцевого самоврядування. Присягу посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_1 прийняла 19.12.2017. цього ж дня під підпис ознайомлена з обов`язками та вимогами встановленими Законом №1700-VII. Відповідно до ч. 3 ст. 7 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-VII. Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою місцевого самоврядування, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією. Розпорядженням Білоцерківської міської ради Київської області від 11.05.2022 № 203-К ОСОБА_1 з 16.05.2022 переведено на посаду провідного спеціаліста УСЗН БМР. Розпорядженням цієї ж міської ради від 06.09.2022 №427-К ОСОБА_1 з 07.09.2022 звільнено з посади провідного спеціаліста УСЗН БМР. Згідно з приміткою до ст. 1726 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Частиною 1 ст. 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону№1700-VII. Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на даний час. Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022№2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється. Абзацом 4 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону). Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023. Абзацом 1 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону№1700-VII установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Тобто, у ОСОБА_1 з 01.01.2022 виникло право подати щорічну декларацію за 2021 рік, а упродовж часу з 00:00 год. 12.10.2023 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк) виник обов`язок подати цю декларацію.

01.02.2024 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений

ст. 45 розділу VІІ «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2021 рік, ОСОБА_1 подала лише 16.07.2025 о 23 год. 14 хв, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата подання декларації до Реєстру тобто 16.07.2025

Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію за 2021 рік через мережу Інтернет в будь-якому місці. Проте, оскільки крайній термін обов`язку настав після звільнення з посади, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4774 від 22.04.2026 ОСОБА_1 , будучи до 07.09.2022 провідним спеціалістом УСЗН БМР, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VІІ та п. 27 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 01.04.2026, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільнені за період часу з 01.01.2022 по 07.09.2022, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП. Тобто, у ОСОБА_1 з 08.09.2022 виникло право подати декларацію при звільнені за період з 01.01.2022 до 07.09.2022, а упродовж часу з 00:00 год. 12.10.2023 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк) виник обов`язок подати цю декларацію.

01.02.2024 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений

ст. 45 розділу VІІ «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), декларацію при звільнені за період з 01.01.2022 по 07.09.2022 (період не охоплений раніше поданими деклараціями), ОСОБА_1 подала лише 01.04.2026 о 01 год. 16 хв, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Уповноваженою посадовою особою Національної поліції України під час збору доказів не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати декларацію при звільнені.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата подання декларації до Реєстру тобто 01.04.2026

Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати декларацію при звільнені через мережу Інтернет в будь-якому місці. Проте, оскільки цей обов`язок настав після звільнення з посади, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4775 від 22.04.2026, ОСОБА_1 , будучи до 07.09.2022 провідним спеціалістом УСЗН БМР, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VІІ та п. 27 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 16.07.2025, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Тобто, у ОСОБА_1 з 01.01.2023 виникло право подати щорічну декларацію за 2022 рік після звільнення, а упродовж часу з 00:00 год. 12.10.2023 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк) виник обов`язок подати цю декларацію.

01.02.2024 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений

ст. 45 розділу VІІ «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), декларацію після звільнення за 2022 рік, ОСОБА_1 подала лише 16.07.2025 о 23 год. 59 хв, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Уповноваженою посадовою особою Національної поліції України під час збору доказів не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати декларацію після звільнення за 2022 рік.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата подання декларації до Реєстру тобто 16.07.2025

Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію за 2022 рік після звільнення через мережу Інтернет в будь-якому місці. Проте, оскільки цей обов`язок настав після звільнення з посади, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала, просила суворо не карати, зазначила, що не мала умислу вчиняти дані правопорушення. ОСОБА_1 пояснила, що ознайомлена з вимогами Закону №1700-VII про те що подала несвоєчасно декларації, оскільки коли вона звільнялась діяло відтермінування обов`язку подання декларацій, а про відновлення цього обов`язку не знала. Крім того, ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про об`єднання справ про адміністративні правопорушення в одне провадження, оскільки вони розглядаються одним суддею та одночасно.

Прокурор Данилюк В.М. просив визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та долучити до матеріалів справи висновок щодо ОСОБА_1 . Зазначив, що в діях останньої наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з чим вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 850 грн.Також, прокурор не заперечував щодо об`єднання справ в одне провадження.

Також при визначенні адміністративного стягнення враховую, що за приписами п. 2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Суддя, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та прокурора Данилюка В.М., дослідивши матеріали адміністративного протоколу, приходить наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.172-6 КупАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є серед іншого і протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.1, 3 ст.7 КУпАП «ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами».

Згідно ст. 245 КУпАП «завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності».

Відповідно до ст. 251 КУпАП «доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами».

Судом встановлено, що ОСОБА_3 будучи суб`єктом декларування, у визначений законом строк несвоєчасно 16.07.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, несвоєчасно 01.04.2026, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільнені за період часу з 01.01.2022 по 07.09.2022 та несвоєчасно 16.07.2025, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2022 рік.

Відповідні дані підтверджуються витягами з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Уповноваженою посадовою особою Національної поліції України під час перевірки не встановлено обставин, які б перешкоджали поданню декларацій вчасно.

Судом встановлено, що датами вчинення вище зазначених правопорушень є 16.07.2025, 01.04.2025 та 16.07.2025 , тобто кінець строку подання декларацій відповідно до Закону України №1700-VII «Про запобігання корупції».

Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати декларацію при звільнені через мережу Інтернет в будь-якому місці. Проте, оскільки цей обов`язок настав після звільнення з посади, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того при розгляді вище зазначених протоколів, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо принципу пропорційності та права на справедливий суд, зокрема у справах Malige v. France, Ozturk v. Germany, Lutsenko v. Ukraine, де встановлено, що притягнення до відповідальності за порушення обов`язків публічних посадовців має бути чітко обґрунтованим і не перевищувати межі необхідного.

Також, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується її поясненнями наданими в суді, даними протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язаного з корупцією № 4773, 4774, 4775 та іншими документами долученими до матеріалів справи.

Під час перевірки уповноваженою особою Національної поліції України не встановлено обставин, які б перешкоджали поданню декларацій вчасно.

Суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП — несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність, визнаю розкаяння ОСОБА_1 , вчинення правопорушення нею вперше.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не знаходжу.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними.

Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопоршника ОСОБА_1 , ступінь її вини, доцільно накласти стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст.7, 23, 33, 40-1, ч.1 ст.172-6, ст.245-252, ст.283-285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОлена ГАВЕНКО