Суд: Хорошівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №276/514/26
Суддя: СЕМЕНЮК А. С.
Справа № 276/514/26
Провадження по справі№ 1-кп/276/91/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2026 року с-ще Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хорошівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження № 12026060680000045 від 13.03.2026 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Галинівка Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі – КК України), -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24.07.2024 у справі №276/1068/23, яка набрала законної сили 05.08.2024, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.
Однак ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 05.08.2024, та будучи ознайомлений з нею, виник злочинний умисел, спрямований на її невиконання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , з метою невиконання постанови Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24.07.2024 в частині позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 12.03.2026 о 16 год. 13 хв. поблизу с. Фасова Житомирського району Житомирської області, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом мотоциклом марки «Alfa» РМ 110-4 та був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху.
Тим самим, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення його права керувати транспортними засобами.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю. Суду пояснив, що достовірно знав про наявність постанови Володарсько-Волинського суду від 24.07.2024 року, якою його було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП і позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 10 років. Вказану постанову суду він не оскаржував. Незважаючи на це, розуміючи заборону, 12 березня 2026 року близько 16:00 він виїхав з дому у власних справах за кермом мотоцикла марки «Alpha». Поблизу села Фасова його зупинили працівники поліції через те, що він керував транспортним засобом без шолома. Працівники поліції склали відповідний протокол, після чого викликали слідчу групу для подальшого оформлення документів. У вчиненому діянні обвинувачений щиро розкаявся та запевнив суд, що зробив належні висновки, більше не вчинятиме правопорушень та не сідатиме за кермо.
Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює доказів по даній справі, здобутих органом досудового розслідування, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи, суд, переконавшись у добровільності їх позицій та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Оцінюючи здобуті докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю. Його умисні дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є не тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, згідно інформації виконкому Новоборівської селищної ради нарікань на його поведінку від жителів села по місцю проживання не надходило, а компрометуючими матеріалами виконком не володіє, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, позицій сторін обвинувачення та захисту, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки, які він має виконувати протягом іспитового строку:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази: оптичний диск, на якому наявний відеозапис з нагрудної боді-камери поліцейського ОСОБА_5 за 12.03.2026, копії з книги нарядів, книги проведення інструктажів, графіку чергування нарядів за 12.03.2026, посадових інструкцій поліцейського СРПП ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 та спеціаліста-криміналіста ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №613240, постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичного режимі серії ББА №321580 від 12.03.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.03.2026, заяви на отримання електронних повісток від 12.03.2026, розписки про роз`яснення права та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua