Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №490/312/25
Суддя: Шолох Л. М.
Справа № 490/312/25
н\п 2/490/1830/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
за участю секретаря Шведюк Д.О.,
за відсутності сторін,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява від ОСОБА_3 , яка представляє інтереси позивача ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить ухвалити рішення, яким:
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 146 816,00 грн, що виникла в результаті невиконання рішення №490/7497/19 Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.01.2019 року про стягнення аліментів на дітей у період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення оплати аліментів на утримання дітей за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року у розмірі 119 064,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник вказує на те, що 15.04.2000 року між сторонами укладено шлюб від якого народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_5 . З огляду на те, що відповідач має заборгованість по аліментам, за виконавчим листом який було відкликано, представник позивача зазначає, що позивач має право на стягнення з відповідача невиплаченої заборгованості по аліментам у розмірі 146 816,00 грн та пені у розмірі 1% за кожен день прострочення, що становить суму у розмірі 119 064,00 грн.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.07.2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 146 816 грн 00 коп., пеню за прострочення оплати аліментів на утримання дітей за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року розмірі 119 064 грн 00 коп. А також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.01.2026 року задоволено заяву ОСОБА_6 , яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 , та скасовано заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.07.2025 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що ОСОБА_2 заборгованості по аліментам не має, оскільки в період з серпня 2019 року по травень 2024 року сплатив у повному обсязі на користь позивача 148 886,00 грн, на підтвердження чого додає до заяви відповідні квитанції.
Представником позивача до суду подано заперечення, у якому представник просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відхилити доводи відповідача з огляду на їх не обґрунтованість та безпідставність.
У судове засідання сторони не з`явилися з невідомих суду причин, надавши заяви про розгляд справи без їх участі.
Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва №490/7497/19 від 30.01.2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання малолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23.08.2019 року до досягнення дітьми повноліття.
20.04.2021 року на підставі цього рішення державним виконавцем Центрального ВДВС м. Миколаєва відкрито виконавче провадження ВП №65205751.
05.12.2021 року ОСОБА_4 виповнилося 18 років.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.03.2024 року у справі №490/12453/23 визначено розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.01.2019 року, в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку та доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Цим рішенням також відкликано виконавчий лист, виданий на виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва №490/7497/19 від 30.01.2019 року відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 стягують аліменти на утримання малолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23.08.2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Та зазначено, що стягнення аліментів у визначеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.
Це рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.03.2024 року у справі №490/12453/23 набрало законної сили 29.04.2024 року, про що свідчить відповідна відмітка провідного спеціаліста суду.
На підставі цього 24.06.2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №65205751 у справі №490/7497/19 про стягнення аліментів.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 24.06.2024 року №65205751 складеного Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на час закриття виконавчого провадження заборгованість по аліментам ОСОБА_2 за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року становить 146 816,00 грн.
Відповідно до розрахунку, який складено представником позивача, пеня за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2019 року по березень 2024 року становить 119 064,00 грн.
У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_2 зазначає, що відповідач заборгованості по сплаті аліментів не має, оскільки вони сплачені в повному обсязі, а саме в розмірі 148 886,00 грн, а тому пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі 119 064,00 грн нарахуванню не підлягають.
З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що ОСОБА_2 впродовж з 06.09.2019 року по 08.03.2023 року здійснював перерахування грошових коштів на картку/рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 у розмірі 110 426,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними квитанціями (а.с. 59-80, 83, 84-87).
Також відповідно до доказів, які надані суду, ОСОБА_2 впродовж з 28.06.2022 року по 06.10.2023 року здійснював перерахування грошових коштів на картку/рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_5 , у розмірі 18 648,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними квитанціями (а.с. 81-87, 89-91).
Крім цього наявними у матеріалах справи квитанціями підтверджується те, що на рахунок Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ОСОБА_2 з 01.11.2023 року по 05.03.2024 року здійснювалось перерахування грошових коштів із зазначенням призначення платежу «ВП 65205751» у загальній сумі 10 500,00грн, що в сукупності становить 139 574,00 грн (110 426,00 + 18 648,00 + 10 500,00 ).
Слід зауважити, що суд не бере до уваги надані представником ОСОБА_2 , докази щодо перерахування грошових коштів в рахунок аліментів на утримання дітей, а саме: квитанції від 19.07.2023 року №3121-3268-7439-0941 (а.с.88) – оскільки перерахунок коштів здійснено на рахунок НОМЕР_6 отримувачем яких є – ОСОБА_2 , код отримувача (РНОКПП) НОМЕР_7 . Також суд не враховує квитанцію №BASS_13124110108 від 21.08.2021 року, 13:46:02.000 на суму 1 500,00 грн (а.с. 75), оскільки вона дублює квитанцію з такими ж реквізитами на аркуші справи 73.
Також з 05.04.2024 року по 07.05.2024 року ОСОБА_2 здійснювалось перерахування грошових коштів із зазначенням призначення платежу «ВП 65205751» на суму 5600,00 грн, що в сукупності разом становить 145 174,00 грн (139 574,00 + 5600,00 ).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною другою статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина четверта статті 155 СК України).
У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Згідно зі статтею 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
За змістом частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частин третьої, восьмої та дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить відповідні тимчасові обмеження - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Згідно з частинами першою та другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення змісту статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначив, що положення Цивільного кодексу України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 (провадження № 14-400цс19) сформулювала висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 у справі №661/905/19 зазначив: ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 24.06.2024 року №65205751 складеного Центральним ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на час закриття виконавчого провадження заборгованість по аліментам ОСОБА_2 за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року становить 146 816,00 грн.
Представником відповідача у справі наведені докази того, що ОСОБА_2 здійснював оплату аліментів на утримання дітей шляхом перерахування коштів на банківські рахунки дітей ( ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) з 06.09.2019 року по 06.10.2023 року на загальну суму 129 074,00 грн, на підтвердження чого надав відповідні банківські квитанції. Також ОСОБА_2 на оплату аліментів здійснено відрахування з 01.11.2023 року по 05.03.2024 року на рахунок Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві Ходаком О.Б. (із зазначенням призначення платежу «ВП 65205751») на загальну суму 10 500,00 грн. А також 05.04.2024 року та 07.05.2024 року на суму в розмірі 5 600,00 грн (по 2 800,00 грн).
Тож, за наявних в матеріалах справи доказів слідує, що ОСОБА_2 сплатив аліменти на загальну суму 145 174,00 грн.
Позивачем заявлено позовну вимоги про стягнення суми заборгованості по аліментам на утримання дітей у розмірі 146 816,00 грн, що виникла за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року.
За такого суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість по аліментам, що виникла за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року у розмірі 1 642,00грн.
Щодо перерахування грошових коштів зі сплати аліментів на розрахункові рахунки дітей суд робить висновок про те, що кошти у загальному розмірі 129 074,00 грн були перераховані ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок сплати аліментних зобов`язань. Не зазначення відомостей про таке призначення платежу як «аліменти», не спростовує того, що перерахунок коштів на користь позивача ОСОБА_2 здійснював саме з метою сплати аліментів.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2023 року у справі №206/2658/22.
Щодо розрахунку пені по аліментах з квітня серпня 2019 року по березень 2024 року суд зазначає таке.
Так, у постанові у справі №333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Суд виходить із того, що розмір заборгованості зі сплати аліментів становить 1 642,00 грн. Враховуючи встановлені фактичні обставини у справі, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у простроченні сплати аліментів у означеному розмірі об`єктивно наявна та вбачається з матеріалів справи, оскільки він знав про існування судового рішення про стягнення з нього на користь позивачки аліментів, натомість з серпня 2019 року не в повному обсязі здійснював платежі в рахунок погашення боргу по аліментам.
Заборгованість відповідача зі сплати аліментів за період з серпня 2019 року по березень 2024 року становить 1 642,00 грн. Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком пені, оскільки в ньому невірно зазначена сума заборгованості по аліментів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розрахунок пені слід провести наступним чином - 1 642*1%*1768 = 29 030,56 грн.
Оскільки загальний розмір нарахованої пені перевищує її межі, визначені статтею 196 СК України, то до стягнення підлягає 1 642,00 грн, що не перевищує 100% заборгованості боржника.
Отже, враховуючи викладене суд приходить до висновку що, з відповідача на користь позивача слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення оплати аліментів на утримання дітей за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року у розмірі 1 642,00грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за подачу позову у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд –
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 1 642 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення оплати аліментів на утримання дітей за період з серпня 2019 року по червень 2024 року розмірі 1 642 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Інформація про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Суддя Л.М. Шолох
Оригінал: reyestr.court.gov.ua