Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №463/2823/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 463/2823/26 пров. № А/857/20030/26

суддя в 1-й інстанції – Ціпивко І.І.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Плесак М.В.

представника позивача Баркар Г.В.

представника відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 25 березня 2026 року, прийняту в м.Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Личаківського районного суду м.Львова з позовом до Головного Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просив скасувати постанову №52 від 13.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.165-5 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 136 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ УХВАЛИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 25 березня 2026 року матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування постанови передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметна юрисдикція даного спору не належить до компетенції місцевого загального суду, оскільки предметом позову є оскарження постанови про порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, тобто до фінансової відповідальності, а не у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно визначив правову природу спірних правовідносин, дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи та неправильно застосував положення статей 19-20 КАС України, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу передати для продовження розгляду.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції – скасувати, а справу направити для продовження розгляду з наступних підстав.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Постановою Головного управління Пенсійного фонду України №52 від 13.03.2026 про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 165-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу в сумі 136грн.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Главою 2 розділу І КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції. При цьому, КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України (норми якої визначають справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ч.1 ст.4 КАС України).

Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 20 КАС України закріплено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч.2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Так, відповідно до статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із системного аналізу змісту статей 20, 286 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд доходить висновку, що законодавець виключає можливість розгляду окружними адміністративними судами справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову є саме притягнення позивача як фізичної особи до адміністративної відповідальності за статтею 186-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто дана справа є справою про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а не фінансової, як вказав суд першої інстанції.

При цьому, щодо наявного в ухвалі Личаківського районного суду м.Львова від 25.03.2026 посилання на те, що оскільки підставами та предметом позову є не рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, особливості провадження за яким визначені ст. 286 КАС України та належать до підсудності місцевого загального суду як адміністративного, а стосується спору щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Пенсійного фонду України, то поданий позов не входить до переліку справ, що передбачені ч.1 ст.20 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Процедура притягнення до адміністративної відповідальності включає певну послідовність етапів, а саме: 1) виявлення порушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення; 3) винесення постанови у справі (прийнята постанова при цьому може бути оскаржена); 4) виконання постанови.

Порядок винесення, оскарження та пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення для примусового виконання урегульований КУпАП. Тобто, для вирішення спору суду необхідно дослідити та надати правовий аналіз нормам КУпАП, що виходить за межі предметної юрисдикції окружного адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає, що оскільки у даній справі позов стосується рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, то цей спір належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин та урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа, підсудна Личаківському районному суду м.Львова як адміністративному, у зв`язку із чим неправомірним є висновок суду першої інстанції про необхідність передачі справи на розгляд іншого суду, а саме Львівського окружного адміністративного суду, з огляду на що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки постановлена внаслідок порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 25 березня 2026 у справі №463/2823/26 скасувати та направити справу до Личаківського районного суду м.Львова для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин