Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №945/1032/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1032/26

Провадження №1-кп/945/549/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді – ОСОБА_1 , в спрощеному провадженні розглянув обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні № 12026152260000404 від 05.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Весняне Миколаївського району, Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що 04 квітня 2026 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебував біля будинку № 4 по вул. Північній у с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області. У той самий час за вказаною адресою перебував потерпілий ОСОБА_4 . На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розпочався словесний конфлікт. Під час суперечки у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, підійшов до ОСОБА_4 з лівого боку. Тримаючи у правій руці розкладний ніж, ОСОБА_3 наніс потерпілому один удар у потиличну ділянку голови.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді скальпованої рани потиличної ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров`я.

Ці обставини встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками кримінального провадження.

Таким чином, ОСОБА_2 винен у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор на підставі ч.1 ст. 302 КПК України скерував до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суду були надані:

- письмову заяву обвинуваченого, складену в присутності захисника ОСОБА_7 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- заяву потерпілого ОСОБА_4 , якою підтверджено згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності;

- матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, щодо ОСОБА_2 , які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

У силу ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Частиною 1 ст. 382 КПК України унормовано, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали й ухвалює вирок.

З огляду на викладене суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно із ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Згідно із ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частиною 2 ст.65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Ураховуючи викладене суд, виходячи із доктрини судової дискреції, цілей та принципів права, загальних засад судочинства вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Таке покарання на переконання суду є співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у зазначеному кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України, знявши попередньо накладений на них арешт.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого суд не вбачає.

Керуючись статтями 369, 370- 374, 376, 381, 382 КПК України, суд,

постановив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів на проведення судової експертизи зброї (висновок експерта №СЕ-19/115-26/6109-ХЗ від 22.04.2026) в сумі 1 925 грн 44 коп.

Арешт, накладений на металевий ніж, вилучений у ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області у справі № 945/815/26 - скасувати.

Речовий доказ - металевий ніж, який зберігається в камері схову речових доказів ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області (номер книги 625, порядковий номер 28-26) – повернути власнику ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Миколаївської області. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_8

07.05.2026