Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №204/7062/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3139/26 Справа № 204/7062/25 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Триполець В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деб Форс», третя особа: Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування арешту нерухомого майна

за апеляційною скаргою Другого правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 15 жовтня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2025 року до суду надійшла позовна заява, яка 08.08.2025 року була уточнена із заміною відповідача, у якій позивач просив суд скасувати арешт з житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3099234612020, та земельної ділянки за кадастровим номером: 1210100000:07:012:0086, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882640312101 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 04.09.2013 року, номер запису про обтяження: 2359704, про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог зазначив, що він є власником житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 416385983 від 05.03.2025 року, та земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок за кадастровим номером: 1210100000:07:012:0086. Позивач мав намір розпорядитись своїм правом власності на вказаний будинок, у зв`язку з чим звернувся до нотаріуса, однак у зв`язку з тим, що під час перевірки власника майна, на наявність заборон або арешту майна за даними з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявлено арешт на земельну ділянку ОСОБА_1 , не зміг цього зробити. Позивач звернувся до відповідача - другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) з вимогою винести постанову про скасування вказаного арешту. У відповідь на звернення відповідач надав листа (№ 39251778/19 від 13.05.2025), яким повідомив, що виконавче провадження було завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Також згідно Наказу № 1829/5 від 07.06.2017 року Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної служби та приватними виконавцями, матеріали провадження були знищено, а тому надання будь-якої інформації за даним виконавчим провадженням немає можливості та запропоновано для вирішення даного питання звернутись до суду. Позивач повторно звернувся до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В. з наміром посвідчення договору дарування житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок за кадастровим номером: 1210100000:07:012:0086, однак отримав постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії через те, що під час перевірки відомостей з ДРРП, було встановлено, що існує інформація про державну реєстрацію обмежень, а саме: на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 39251778 від 06.08.2013 року, номер запису про обтяження: 2359709. Позивач зазначає, що вимоги по виконавчому листу № 2-2927/2011 від 13.02.2013 року, який видано Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 504123,41 грн., було виконано боржником в повному обсязі. Вказує, що скористатись своїми правами як власника майна, у тому числі розпорядження вищевказаним нерухомим майном, не має можливості без скасування запису про арешту, наявність арешту на належне майно перешкоджає у повній мірі користуватися правами, які законом надано власнику майна, а тому позивач вимушений звернутися до суду позовом, посилаючись на положення ЦК України, просить скасувати обтяження (арешт нерухомого майна) (а.с. а.с. 1-5, 50-54).

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 15 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Деб Форс», третя особа: Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту нерухомого майна – задоволено.

Скасовано арешт з житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3099234612020, та земельної ділянки за кадастровим номером: 1210100000:07:012:0086, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882640312101, належне ОСОБА_1 , який було накладено державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Чувашовою І.В. 04.09.2013 року, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39251778 від 06.08.2013 року, виданої старшим державним виконавцем Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Корчемкіною М.В., номер запису про обтяження: 2359704.

Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 04.09.2013 року, номер запису про обтяження: 2359704, про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39251778 від 06.08.2013 року, виданої старшим державним виконавцем Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Корчемкіною М.В.

Стягнуто з ТОВ «Деб Форс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.(а.с.67-72).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському і Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся із апеляційною скаргою, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та закрити провадження у цивільній справі № 204/7062/25.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», не передбачає обов`язку зняття арешту з майна боржника. Зазначає, що згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) щодо ВП №39251778, розмір заборгованості за виконавчим документом становив 504123,41 грн. Позивачем не було надано до суду належних і допустимих доказів сплати основного боргу, витрат виконавчого провадження та виконавчого збору у вказаному виконавчому провадженні.

Вказує, що суд першої інстанції помилково відкрив провадження у даній справі, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивач є боржником у вказаному виконавчому провадженні, в рамках якого було накладено арешт на майно боржника, тому, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду у позовному провадженні (а.с.107-112).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 416385983 від 05.03.2025 року та земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок за кадастровим номером: 1210100000:07:012:0086, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.07.2019 року (а.с. 10).

Позивач зазначає, що мав намір розпорядитись своїм правом власності на вказаний будинок, у зв`язку з чим звернувся до нотаріуса, однак у зв`язку з тим, що під час перевірки власника майна, на наявність заборон або арешту майна за даними з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявлено арешт на земельну ділянку ОСОБА_1

13.05.2025 року на звернення позивача з вимогою про скасування арешту, відділ ДВС надав листа № 39251778/19, яким повідомив, що на виконанні у Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) перебувало виконавче провадження за виконавчим листом № 2-2927/2011 від 13.02.2013 року, який видано Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 504123,41 гривень. В рамках цього провадження було накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта запис № 2359704. Виконавче провадження було завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Також згідно Наказу № 1829/5 від 07.06.2017 року Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної служби та приватними виконавцями, матеріали провадження були знищено, а тому надання будь-якої інформації за даним виконавчим провадженням немає можливості та запропоновано для вирішення даного питання звернутись до суду(а.с. 11).

Позивач повторно звернувся до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В. з наміром посвідчення договору дарування житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок за кадастровим номером: 1210100000:07:012:0086, однак отримав постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії через те, що під час перевірки відомостей з ДРРП, було встановлено, що відносно земельної ділянки за кадастровим номером: 1210100000:07:012:0086, існує інформація про державну реєстрацію обмежень, а саме: на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 39251778 від 06.08.2013 року виданої старшим державним виконавцем Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Корчемкіною М.В. накладено арешт на все нерухоме майно державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Чувашовою І.В. 04.09.2013 року. Номер запису про обтяження: 2359704 (а.с. 7).

18.12.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до якого ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 014/105389/3161/73.

18.12.2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до якого ПАТ «Оксі Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Профі Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/105389/3161/73.

26.12.2019 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 2612-01, згідно з яким ТОВ «ФК «Профіт Капітал» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту № 014/105389/3161/73, укладеним з ОСОБА_1 .

У зв`язку з цим, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а саме: ТОВ «Вердикт Капітал» стало новим кредитором у правовідносинах з боржником та отримало право грошової вимоги до нього, у тому числі право на отримання всіх платежів, передбачених кредитним договором

У листопаді 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити вибулого стягувача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» на ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-2927/11 за позовом ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/105389/3161/73.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2022 року по справі № 2-2927/11 (провадження № 6/204/29/22), яка залишена в силі постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.01.2023 року, заяву ТОВ «Вердикт Капітал», стягувач ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником задоволено, замінено вибулого стягувача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-2927/11 за позовом ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» до відповідача, якими є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/105389/3161/73.

26.10.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» отримало виконавчий напис № 12430 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., відповідно до якого стягнуто на користь ТОВ «Вердикт Капітал» безспірну заборгованість, що виникла за кредитним договором № 014/105389/3161/73 від 28.07.2006 року, який укладено між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (далі по тексту).

Вказаний виконавчий напис був пред`явлений до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. Виконавче провадження № 68084496.

19.09.2024 року ТОВ «ДЕБТ ФОРС», яке є правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до приватного виконавця з заявою про заміну стягувача на правонаступника.

19.09.2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. про заміну сторони виконавчого провадження, було замінено стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс».

07.02.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68084496 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

В рамках даного виконавчого провадження, Боржник ОСОБА_1 вимоги виконавчого документу - виконавчого напису № 12430 від 26.10.2021 року виконав в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки позивач повністю розрахувався за кредитним договором № 014/105389/3161/73 від 28.07.2006 року та виконав рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2012 року по справі № 2-2927/11, на підставі якого було видано виконавчий лист № 2-2927/2011 від 13.02.2013 року, а тому потреба в існуванні даного обтяження відпала.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах,у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є боржником у виконавчому провадженні № 39251778, в рамках якого було накладено арешт та про зняття якого ОСОБА_1 просив у своєму позові.

Відтак, суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_1 не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що оскаржуваний арешт було накладено в рамках виконавчого провадження № 39251778, відкритого на примусове виконання виконавчого листа № 2-2927/2011, виданого 13.02.2013 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 504123,41 гривень. Проте, суд першої інстанції обґрунтовує необхідність задоволення позову виконанням боржником в рамках виконавчого провадження № 68084496 вимог виконавчого напису № 12430 від 26.10.2021 року виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. (розмір заборгованості 900 959,19 грн.)

За таких обставин, суд першої інстанції визнав виконаними боргові зобов`язання боржника за іншим виконавчим документом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Отже, суд першої інстанції помилково розглянув справу по суті та не врахував того, що арешт накладено на майно ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому він не може виступати позивачем у цій справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 201/6486/20 (провадження № 61-19066св20), від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20 (провадження № 61-8240св21), підстав відступити від зазначених висновків суд не встановив.

Колегія суддів зауважує, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він мав закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Другого правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.

Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 15 жовтня 2025 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деб Форс», третя особа: Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування арешту нерухомого майна - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2026 року.

Судді: