Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №721/1015/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 721/1015/25 Головуючий у 1-й інстанції: Проскурняк С.П.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

07 травня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 02 травня 2025року по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №3171 від 02.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 ст. 210 КУпАП.

Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні.

До початку судового засідання позивачем та відповідачем подані заяви про розгляд даної справи без їх участі.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, визнала за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлені наступні обставини справи.

Начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 було складено протокол №1/508 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 22.04.2025 року.

Відповідно до вказаного протоколу позивач, являючись військовозобов`язаним і перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_3 ), всупереч вимогам правил військового обліку, з 17.07.2024 року по даний час, порушив правила військового обліку в особливий період, у період проведення мобілізації протягом дії правового режиму воєнного стану, оскільки не пред`явив військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 та не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України "Про оголошення мобілізації", затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет військовозобов`язаного, або ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Своїми діями (бездіяльністю) позивач порушив вимоги пп. 5 та 7 ч. З ст. 1, ч. 8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, згідно якої Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного РТЦК та СП та п.3 абз.6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення військовозобов`язаним правил військового обліку в особливий період, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_4 №3171 від 02.05.2025 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, згідно якої вбачається, що останній 22.04.2025 року, являючись військовозобов`язаним, у період проведення мобілізації протягом дії правового режиму воєнного стану, не мав при собі військово-облікових документів разом з документом, що посвідчує особу, та не пред`явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , поліцейського та всупереч вимогам правил військового обліку встановленого законодавством, порушив правила мобілізаційного законодавства, а саме: протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов`язаного або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Згідно ст.7 п.7, п.п.7-1, пп.17-1, пп.34 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до персональних даних належать відомості про наявність права на відстрочку під час мобілізації та відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, місце проживання та місце перебування, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Застосовано вид стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.

За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість вимог позову та відсутність підстав для їх задоволення.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, що триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Згідно частини 6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки та поліцейського.

Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

У свою чергу, законодавчий припис про необхідність мати при собі і пред`являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов`язок отримати такий документ.

Також відповідно до п. 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, колегія суддів зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 1 статті 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період визначені приписами ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови №3171 від 02.05.2025, позивач не пред`явив військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу на вимогу уповноваженого представника РТЦК, а також протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України "Про загальну мобілізацію", не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов`язаного, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1/508 від 22.04.2025 року, позивач своїми протиправними діями (бездіяльністю) порушив вимоги пп. 5 та 7 ч. З ст. 1, ч. 8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, що призвело до порушення військовозобов`язаним правил військового обліку в особливий період.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції не надав оцінку факту непред`явлення позивачем військово-облікових документів працівникам ТЦК на їх вимогу.

Натомість, судова колегія зауважує, що вказана обставина серед іншого, відзначена відповідачем як підстава для притягнення позивача до адміністративної відповідальності і потребує оцінки суду.

Так, відповідно до доводів позовної заяви та апеляційної скарги, які не були спростовані відповідачем та безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції, позивач пред`явив працівникам поліції та працівникам ТЦК та СП військово-обліковий документ з мобільного додатку Резерв+, надавши також свій паспорт. При цьому, позивачем було пояснено причину відсутності військово-облікового документа в паперовому вигляді та надано довідку від 08.02.2013 року №51, видану ІНФОРМАЦІЯ_4 , де зазначено, що дана довідка видана позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_5 , взамін військового квитка у зв`язку із відсутністю бланків військових квитків.

Так, Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 559 (далі Порядок №559).

За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.

Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації. Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку. У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR код військово-облікового документа).

За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відтак, аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

За таких обставин, факт пред`явлення позивачем мобільного додатку «Резерв+», що не спростовано відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, є, на переконання колегії суддів, доказом виконання позивачем вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.

Стосовно не уточнення позивачем своїх облікових даних у законодавчо визначений період (у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно)) судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів тощо.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18 травня 2024 року.

Згідно з абз.4 підп.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Згідно із абз.3 підп.10-1 п.1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 19 Порядку № 1497 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, у період з 18 травня 2024 року (тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ) до 16 липня 2024 року позивач зобов`язаний був оновити свої персональні (військово-облікові) дані через центр надання адміністративних послуг, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача, окрім іншого, притягнуто до відповідальності за невиконання вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: щодо не уточнення своїх облікових даних протягом 60 днів, тобто не вчинення визначених законом дій у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно).

Невчинення визначених законодавством дій, починаючи з 17 липня 2024 року утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та є триваючим правопорушенням.

Натомість, судова колегія відзначає, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто по суті не розкрито склад адміністративного правопорушення, яка ставиться в вину позивачу.

Так, в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на правильне нормативне регулювання обов`язковості уточнення облікових даних, а саме: положеннями пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», де визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

В даному випадку, відповідач приймаючи оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, обставини щодо можливого порушення вказаного нормативного акту не встановлював.

До того ж, приписи ч. 3 ст. 210 КУпАП не передбачають притягнення особи до адміністративної відповідальності за неоновлення даних, а відтак відповідач невірно кваліфікував дії позивача.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього.

При цьому, судова колегія зауважує, що в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, які саме дані позивач не уточнив.

Таким чином, факт вчинення правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.210 КУпАП, не є доведеним в межах даної справи.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. (ст. 10 КУпАП).

Окрім того, судова колегія враховує, що позивач реалізував своє право на відстрочку на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відтак, в контексті викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат регламентоване статтею 139 КАС України, частина 6 якої вказує, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративну справу на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1514 грн. судового збору сплаченого за подання адміністративного позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №3171 від 02.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцяти тисяч) гривень.

Адміністративну справу закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1514 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.