Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №199/10671/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1391/26 Справа № 199/10671/24 Суддя у 1-й інстанції - СЕНЧИШИН Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року, відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 30 листопада 2024 року о 00 год. 20 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 8 по пр. Перемоги у м. Добропілля Донецької області керував транспортним засобом «KEEWAY», без номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери працівників патрульної поліції.

Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржено постанову у апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що на початку березня 2026 року дізнався про виконавче провадження. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення під підпис йому не видавався, огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився. Про адміністративну справу, яка розглядалася в Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 не знав. Вказує, що з огляду на конституційні гарантії доступу до правосуддя та положення Конвенції про захист прав людини, причини пропуску строку є поважними, а тому просить поновити строк апеляційного оскарження як пропущений з поважних причин. Розгляд просив проводити без його участі.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, апеляційний суд приходить до висновку, що необхідно відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду за таких підстав.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року, сплив 05 січня 2025 року.

Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження 30 березня 2026 року поштовим відправленням, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про місце розгляду, дана інформація зазначена в протоколі, а також з відеозапису наявному в матеріалах справи встановлено, що поліція декілька разів повідомляла ОСОБА_1 про розгляд справи в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська. Також суд першої інстанції надсилав повідомлення про розгляд справи на номер телефону ОСОБА_1 та в матеріалах справи наявна довідка про отримання повідомлення про місце, час та дату розгляду. Крім того, відповідно до ЄДРСР постанова суду була надіслана судом: 27.12.2024, зареєстрована: 27.12.2024, забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.

Разом із тим апеляційну скаргу подано після спливу понад рік з моменту ухвалення постанови, що значно та безпідставно перевищує встановлений законом строк апеляційного оскарження.

Доводи ОСОБА_1 , про те, що він не був повідомлений про розгляд справи апеляційний суд вважає непереконливими та такими, що не можуть визнаватися поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки неправильне розуміння закону або правових наслідків судового рішення не звільняє особу від обов`язку дотримання вимог процесуального законодавства.

Разом із тим у даному випадку апеляційна скарга подана після спливу майже понад рік з моменту ухвалення оскаржуваної постанови, що є надмірно тривалим строком та саме по собі свідчить про відсутність належної процесуальної активності з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин наведені доводи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна справа має бути розглянута упродовж розумного строку, тривалість якого визначається, зокрема, з урахуванням поведінки учасників процесу.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, задіяна у судовому провадженні, повинна з розумною періодичністю цікавитися перебігом своєї справи, добросовісно користуватися процесуальними правами та не допускати безпідставного затягування процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, де наголошено, що зловживання процесуальними правами або пасивна поведінка сторони не можуть бути підставою для порушення принципу правової визначеності.

З урахуванням наведеного апеляційний суд доходить висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні, не є поважними, а подання апеляційної скарги після спливу понад рік з дня ухвалення постанови суду першої інстанції суперечить принципу правової визначеності та свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Вказані дії свідчать про відсутність суттєвих перешкод для подачі апеляційної скарги у встановлений законом проміжок часу.

За таких обставин визнати доводи пропуску строку поважними не уявляється можливим, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, як таку, яка подана після закінчення строків апеляційного оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у поновлені строку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу разом із усіма додатками повернути ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя