Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №727/4072/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4072/25 Провадження № 2/727/604/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

cлідчого судді Яреми Л.В.

за участю секретаря Богданюк Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у майні подружжя та поділ спільного майна подружжя,-

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідачки – адвоката Лєкара Р.Ю.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у майні подружжя та поділ спільного майна подружжя.

Вказує, що 07 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу в них народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

26 серпня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи в шлюбі, за спільні кошти було придбано автомобіль марки MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 , яка не визнає право на його частку даного автомобіля, хоча він даним автомобілем користувався одноособово для власних потреб. Вказує, що дійти згоди щодо володіння, користування та розпорядженням даним транспортним засобом під час шлюбу не можуть.

У зв`язку із викладеним просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на автомобіля марки MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, було задоволено та в порядку забезпечення позову, заборонено відчуження транспортного засобу марки Mersedes Benz модель Sprinter 316 CDI держаний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2025 року відкрито загальне позовне провадження.

23 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій просив визнати за ним право власності на частки автомобіля MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI 2011 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь 285 695 грн. 00 коп., у якості грошової компенсації за частку вказаного автомобіля.

25 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив визнати за ним право власності на частки автомобіля MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI 2011 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь 285 695 грн. 00 коп., у якості грошової компенсації за частку вказаного автомобіля, а автомобіль MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI 2011 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 - залишити ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2025 року було призначено судову автотоварознавчу експертизута зупинено провадження по даній справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 грудня 2025 року було поновлено провадження по даній справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2026 року було призначено повторну судову автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження по даній справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 квітня 2026 року було поновлено провадження по даній справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, просить поділити спірний автомобіль, погоджується отримати грошові кошти розмірі частки вартості транспортного засобу MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI 2011 року випуску за останнім висновком експерта. Просить стягнути з відповідачки половину судового збору, оскільки вони так домовились між собою.

Представник відповідачки в судовому засіданні визнає позовні вимоги, визнає що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та не заперечує про його поділ, шляхом стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі частки вартості транспортного засобу MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI 2011 року випуску за останнім висновком експерта, із одночасним залишенням даного автомобіля відповідачу.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, вислухавши думку учасників справи, вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 07 березня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб міським відділом реєстрації актів громадського стану Чернівецького обласного управління юстиції м. Чернівці, про що в книзі реєстрації актів про одруження 07 березня 2002 року, актовий запис №230 (а.с.8).

Від шлюбу у сторін народилось четверо дітей.

В період шлюбу сторонами було придбано спільне майно: автомобіль марки MERSEDES BENZ SPRINTER 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 22 серпня 2016 року ОСОБА_2 у ТзОВ «Гелексі Кар» придбано транспортний засіб MERSEDES BENZ SPRINTER 316 CDI, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2011 року випуску за 115500 грн. Актом прийому-передачі КТЗ №444від 22 серпня 2016 року підтверджується передача власниці вказаного транспортного засобу (а.с.37-38).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки MERSEDES BENZ SPRINTER 316 CDI, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, зареєстровано 26 серпня 2016 року, власником являється ОСОБА_2 (а.с.15).

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 травня 2025 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 79).

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У статті 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

Згідно з частинами першою, третьою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.

Відповідно до статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України, яка від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Згідно п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України, яким встановлено, зокрема, що основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Кодексу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 Кодексу). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки.

Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Така правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 27.02.2019 у справі № 464/7011/16-ц (61-12168св18).

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.

Таким чином судом встановлено, що спірний транспортний засіб було придбано під час шлюбу сторін, а тому є їх спільною сумісною власністю, що не заперечується жодною із сторін.

Зазначені обставини встановлені та підтверджені належними та допустимими доказами та визнаються відповідачкою, тому презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно не спростована та спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до довідки судового експерта Юзви С.Г. №06 від 28.03.2025 року, вбачається, що згідно спеціального періодичного довідника «Бюлетень автотоварознавця» №139, який є пріоритетним для визначення цін продажу транспортних засобів в Україні, середня ринкова вартість (вартість продажі) вантажного автомобіля MERSEDES BENZ SPRINTER 316 CDI, з кузовом фургон, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 28.03.2025 року становить 571 680, 00 грн.

12 грудня 2025 року отримано висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи № 55-11-25, з якого вбачається, що ринкова вартість автомобіля MERSEDES BENZ SPRINTER 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на момент виконання експертизи, складає 334 287 грн 29 коп.

27 березня 2026 року отримано висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи від 24.03.2026 року за №СЕ-19/126-26/2700-АВ, з якого вбачається, що ринкова вартість вантажного автомобіля марки «MERSEDES BENZ» модель «316 CDI», н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 у пошкодженому стані, станом на момент проведення експертизи (24.03.2026) могла становити 333 939, 42 грн.

Позивачем визначена компенсація вартості частини автомобіля саме згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи від 24.03.2026 року за №СЕ-19/126-26/2700-АВ у розмірі 166 969 грн 71 коп., виходячи із визначеної експертом вартості автомобіля MERSEDES BENZ SPRINTER 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 333 939 грн 42 коп.

Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, за висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від 24.03.2026 року за №СЕ-19/126-26/2700-АВ .

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки спірний автомобіль придбаний сторонами під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти, то це майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і з врахуванням рівності часток подружжя, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя, автомобіля марки MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 166 969 грн 71 коп.

Питання судових витрат вирішити у відповідності до ст. 141 ЦПК України, та з врахуванням принципу диспозитивності, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1429 грн 20 коп.

На підставі ст. ст. 1, 24, 56, 60, 69-71 СК України, ст.ст. 15, 16, 364, 368, 372 ЦК України, керуючись ст. ст.71, 81, 82, 89, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя, автомобіля марки MERSEDES BENZ модель SPRINTER 316 CDI, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 166 969 (сто шістдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1429 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2026 року.

Слідчий суддя: Ярема Л.В.