Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №127/36330/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/36330/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кравчук Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Гудзь О.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Самородової О.П.,

провівши відкрите судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в якому просив суд зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці у справі №212/118/2012 від 20.02.2012 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частки від всіх видів заробітку (доходу) позивача, до 1/8 частки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Ленінським районним судом м. Вінниця винесено рішення, яким стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку.

Підставою зменшення розміру аліментів позивач зазначає те, що на його утриманні перебуває ще одна дитина, народжена в другому шлюбі – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та діти дружини від попереднього шлюбу – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , шо свідчить про зміну його сімейного стану. Крім цього, позивач також утримує дружину ОСОБА_8 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Позивач є військовослужбовцем, і отримуваний ним дохід є єдиним доходом його родини, окрім соціальних виплат на дружину та дітей.

зазначене стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. (а.с. 66)

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Самородова О.П. подала відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки він є необгрунтованими та безпідставними. Посилання відповідача на те, що діти його дружини від попереднього шлюбу та дитина ОСОБА_5 визнані дітьми, постраждалими від бойових дій а також посилання на те, що сам відповідач є учасником бойових дій не заслуговують на увагу, оскільки вказані статуси не свідчать про погіршення матеріального стану, а навпаки надають їм додаткові пільги. Зменшення розміру аліментів призведе до погіршення матеріального становища дитини ОСОБА_4 (а.с.91-97)

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Гудзь О.В. в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Самородова О.П. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 25.07.2025 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.8)

20.02.2012 Ленінським районним судом м. Вінниця у справі №212/1118/2012 видано виконавчий лист, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.02.2012 і до досягнення сином повноліття. (а.с.6)

Станом на 01.09.2025 заборгованість по сплаті аліментів за вказаним вище виконавчим листом відсутня, що підтверджується копією довідки №14107, виданої Тальнівським відділом державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області. (а.с.7)

05.08.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 05.08.2022 Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Прізвище дружини після укладення шлюбу – ОСОБА_8 (а.с.18)

У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_8 народилась дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.21)

ОСОБА_8 є матір`ю дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження. (а.с.22-23)

З копії договору оренди житлового приміщення від 09.12.2024 вбачається, що ОСОБА_8 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору, орендна плата становить 14 500 грн. або 15 000 грн., залежно від місяця. (а.с.37-34) Сплата орендної плати та вартості комунальних послуг підтверджується відповідними актами. (а.с.35-45)

Відповідно до копії акту від 23.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 проживають без реєстрації: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та Крайнюченко-Прис І.О. (а.с.19)

ПрисМ.С. та ОСОБА_8 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 . (а.с.20)

Діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають статус дітей, які постраждали внаслідок бойових дій та збройних конфліктів, що зазнали психологічного та фізичного насильства, що підтверджується витягами з розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №386 від 10.07.2025. (а.с.24-26)

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 01.06.2022, що підтверджується копією довідки №2/6/1/37/1317 від 08.03.2025. (а.с.13)

ОСОБА_1 отримує грошове забезпечення, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 09.11.2025. (а.с.11-12) Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 . (а.с.15)

ОСОБА_10 отримувала грошову допомогу на дітей, які виховуються у багатодітній сім`ї у сумі 2 100 грн. на місяць (а.с.27) та щомісячну одноразову допомогу при народженні 1-єї дитини у сумі 860 грн. на місяць. (а.с.28)

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.11.2025 не вбачається, що ОСОБА_8 отримує дохід, відмінний від вказаних вище виплат. (а.с.29)

Згідно з копією довідки №128729, виданої Дніпровським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.10.2025, ОСОБА_11 за період з 01.01.2020 по 01.10.2025 не отримувала аліментів за виконавчим листом, виданим 22.01.2020 Дніпровським районним судом м. Києва по справі №755/12479/19 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 у розмірі 2 500 грн. щомісячно. (а.с.48)

З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №61097446, відкритого на виконання виконавчого листа, виданого 22.01.2020 Дніпровським районним судом м. Києва по справі №755/12479/19, станом на вересень 2025 року заборгованість ОСОБА_6 становить 160 000 грн. (а.с.49)

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого 20.12.2016 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, 20.12.2016 ОСОБА_12 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_13 . (а.с.98)

Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 17.08.2018 Вінницьким міським відділом державної реєсрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_14 розірвано 17.08.2018. Прізвище ОСОБА_14 після розірвання шлюбу – ОСОБА_13 . (а.с.99)

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7 та 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ(78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Згідно з ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3 відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Наведене вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року №6-143цс13.

За змістом ст.182 ЦПК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в нього змінився сімейний стан, оскільки він одружився і на його утриманні з`явилась ще одна неповнолітня дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, на думку суду, позивачем не доведено належними засобами доказування виключні обставини щодо неможливості здійснення виплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у раніше визначеному судом розмірі, з огляду на наступне.

Згідно висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими. В цьому контексті суд констатує, що зміна сімейного стану позивача, а саме наявність на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 17.09.2024 у справі № №133/548/24 вказує на те, що окрім факту народження іншої дитини, платник аліментів повинен також довести суду і надати відповідні докази на підтвердження того, що тепер його матеріальний стан погіршився.

З наявних у справі матеріалах вбачається, що позивач є працездатною особою, він офіційно працевлаштований та отримує постійний дохід, який за період з січня по вересень 2025 становив 850 584,51 грн. Матеріали справи не містять доказі того, що середній дохід позивача зменшився у порівнянні з доходом, який він отримував під час визначення Ленінським районним судом м .Вінниця у справі №212/1118/2012 розміру аліментів, які підлягали стягненню на користь відповідача.

Посилання позивача на те, що на його утриманні перебувають діти дружини від першого шлюбу – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як на підставу для зменшення розміру аліментів, суд сприймає критично, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.268 СК України, мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Виходячи із вказаного припису Закону, вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинка, прямо передбачений законом, лише за сукупності наступних обставин: - такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; - вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не має діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Таким чином, вказана обставина не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів.

Твердження позивача, що діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають статус дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів також не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Суд звертає увагу на те, що діти які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів мають першочергове право влаштування до комунальних закладів дошкільної освіти для здобуття дошкільної освіти (пункт 2 статті 13 Закону України "Про дошкільну освіту") ; забезпечуються безкоштовним харчуванням у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності (частина десята статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").

Отже, позивачем не доведено, що сплата аліментів у визначеному судовим рішенням розмірі ставить його у складне матеріальне становище, а його дохід після сплати аліментів є недостатнім для власного утримання, та утримання його сім`ї у новому шлюбі.

Суд також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дітей, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.

Суд вважає, що виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, визначений судовим рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця від 20.02.2012 в справі №212/1118/2012 аліментів в розмірі 1/4 частки від доходу, сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою, незавищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дитини, на користь якої вони стягуються, а також не будуть створювати відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру та не позбавлять позивача, його дружину та дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , належного матеріального забезпечення.

З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позову було відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 141, 180-184, 192 СК України, ст. ст.76-81, 89, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 07.05.2026.

Суддя