Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №147/994/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/994/26

Провадження № 3/147/408/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої в МХП «Птахофабрика», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

03.04.2026 ОСОБА_1 ухилялася від покладених на неї ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в АДРЕСА_1 вчинила хуліганські дії, а саме написала на громадській альтанці нецензурні висловлювання.

Відтак ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене за ч.3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Через канцелярію справи надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд справи судом, він скористався своїми процесуальними правами та повідомив суд про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП з огляду на наступне.

Як вбачається з диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність батьків передбачена в разі вчинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991року, № 789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як вбачається з диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність батьків передбачена в разі вчинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, полягає у вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки правопорушення, за яке передбачена відповідальність КУпАП.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що вина порушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення та підтверджується наступними матеріалами справ про адміністративне правопорушення:

-протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №748379 від 15.04.2026 з якого вбачається, що 03.04.2026 ОСОБА_1 ухилялася від покладених на неї ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в АДРЕСА_1 вчинила хуліганські дії, а саме написала на громадській альтанці нецензурні висловлювання;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, згіідно з яким 15.04.2026 прийнято усну заяву від ОСОБА_3 про те, що 03.04.2026 учні Четвертинівського ліцею ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили хуліганські дії, а саме розписали громадську альтанку нецензурними словами відносно її дочки ОСОБА_7 , 2014 року народження;

-поясненнями ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отриманих в присутності матері 15.04.2026, в яких він вказав, що перебуваючи з друзями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в громадській альтанці, написав на ній нецензурні висловлювання про ОСОБА_11 , яка навчається з останнім в одному ліцеї. Також вказав, що витер написані нецензурні висловлювання та попросив вибачення у ОСОБА_12 ;

- поясненнями ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отриманих в присутності батька 16.04.2026, в яких вона вказала, що перебуваючи з друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в громадській альтанці, написала на ній нецензурні висловлювання про ОСОБА_11 , з якою у неї були неприязні відносини. Також вказала , що витерла написані висловлювання;

- поясненнями ОСОБА_2 , отриманих в присутності матері 16.04.2026, в яких вона вказала, що перебуваючи з друзями ОСОБА_13 та ОСОБА_8 в громадській альтанці, написала на ній нецензурні висловлювання про ОСОБА_11 . Також вказала, що витерла нецензурні написи на альтанці;

- фото фрагмента альтанки з нецензурними написами.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_1 .

Таким чином, діяння неповнолітньої ОСОБА_2 , що полягали в написанні образливих, нецензурних висловлювань стосовно неповнолітньої в громадському місці, містять ознаки дрібного хуліганства.

Оцінюючи наявні у справі докази, визнаю їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Досліджені та оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_14 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним вказаного порушення.

Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При обранні виду адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 184, 251,252, 280, 283, 284 ,Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто у розмірі 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень).

У випадку добровільної сплати штрафу в строк визначений ч.1 ст. 307 КУпАП платіжний документ надати Тростянецькому районному суду Вінницької області (вул. Соборна, 21, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область).

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О.М. Почкіна