Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №136/663/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/663/26

провадження №3-зв/136/7/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Іванця О.Д., за участі секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Липовець, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кривенка Дмитра Теймуразовича від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №136/663/26,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Липовецького районного суду Вінницької області перебуває справа №136/663/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Розгляд справи здійснюється суддею Кривенко Д.Т.

22.04.2026 ОСОБА_3 подав заяву про відвід головуючому у справі судді Кривенка Д.Т.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 заява ОСОБА_1 про відвід судді Кривенка Дмитра Теймуразовича від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №136/663/26 була передана на розгляд головуючому судді Іванцю О.Д.

Заява про відвід судді мотивована тим, що Кокот O.A. та суддя Кривенко Д.Т. перебувають у позапроцесуальних відносинах, що виходять за межі суто формальних чи службових, а саме - є учасниками однієї волонтерської групи «Заради Майбутнього», в рамках якої здійснюють спільну діяльність. Факт спільної участі у волонтерській діяльності свідчить про наявність сталих соціальних зв`язків та комунікації між зазначеними особами, що об`єктивно може викликати сумніви у безсторонності судді при розгляді справи за участю такої особи. А тому ОСОБА_1 вважає, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи. Вказану заяву просив суд задовольнити.

В судове засідання особа, що притягується до відповідальності та суддя, якому заявлено відвід не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду заяви, отож суд не вбачає підстав для відкладення розгляду питання про відвід головуючому у справі.

Суд, вивчивши та дослідивши заяву та підстави зазначені ОСОБА_1 щодо відведення судді Кривенка Д.Т. від участі у справі, дійшов висновку про таке.

Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено порядку вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.

Водночас, відповідно до п. 4 рішення Ради суддів України №34 від 08.06.2017 у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

З огляду на те, що найближчим для застосування за своє правовою суттю за аналогією до КУпАП є КПК України, суд вважає за доцільне при вирішенні даної заяви застосувати норми, які регулюють питання вирішення відводу.

Так, згідно ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Поняття «обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді» є оціночним.

За змістом вказаної процесуальної норми, у зв`язку з виникненням інших обставин, суддя може бути усунутий від участі у кримінальному провадженні, оскільки через таке відсторонення виключається можливий вплив на судовий розгляд будь-яких об`єктивних чи суб`єктивних чинників.

Суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Зі змісту вказаних норм слід дійти висновку, що для відведення (самовідведення) судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді, обставини, повинні бути доведеними, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу (самовідводу). Недотримання вказаних вимог може свідчити про недосконалість інституту відводу судді в процесуальному праві України.

Як слідує зі змісту заяви про відвід, підставою для відводу судді суб`єкт звернення вказує на наявність між ним, ОСОБА_1 та суддею Кривенко Д.Т. поза процесуальних відносин, що виходять за межі суто формальних чи службових, будучи учасниками однієї волонтерської групи "Заради майбутнього". Вказана обставина є суб`єктивним критерієм, разом з цим не наведено жодних доказів та фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, щоб ставило під сумнів його безсторонність, пряму чи опосередковану зацікавленість в результаті розгляду справи, тоді як інформація зазначена в заяві фактично відображає особисту позицію заявника побудовану на припущеннях.

Крім того, ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів на підтвердження перебування в одній волонтерській групі із суддею, зокрема членського квитка чи іншого документу.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про відвід.

Керуючись ст. ст. 75-76, 80, 81, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кривенка Дмитра Теймуразовича від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №136/663/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Д. Іванець